Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Організація бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Закон зростання витрат

При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосовувати (адаптувати) ресурси. Адже їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних продуктів. При цьому одні ресурси (наприклад, людські) пристосовуються легше, інші (спеціалізована техніка) - важче. Чим більше підприємець намагатиметься виготовити альтернативних продуктів (наприклад, цукерок замість хлібобулочних виробів), тим активніше змушений він залучати менш придатні для виробництва цукерок ресурси. Якщо він спрямує на виготовлення хлібобулочних виробів усі ресурси, то альтернативні витрати виробництва за умови повного використання всіх ресурсів будуть максимальними.

Це означає, що в разі заміни виробництва одних товарів іншими за повної зайнятості між збільшенням обсягів альтернативного товару і величиною альтернативних витрат встановлюються сталі й істотні зв'язки, які мають прямо пропорційний характер, що свідчить про дію закону зростання витрат.

Закон зростання витрат гласить: у разі заміни виробництва одного товару виробництвом іншого за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати другого виробництва зростають.

Граничні показники

Окремий товаровиробник з метою збільшення своїх доходів намагається зіставити доходи (користь) і витрати. Зрозуміло, що виготовлення додаткової оди ниці товару вимагає додаткових витрат, а його реалізація спричиняє певне збільшення валових доходів. У західній економічній літературі приріст витрат на виготовлення одиниці додаткової продукції та відповідний приріст виручки (доходів) отримали назву граничних витрат (англ, marginal cost) і граничних доходів (marginal revenue).

Перше правило, яким керується фірма (товаровиробник): розширювати випуск товарів можна до тих пір, поки додаткова одиниця продукції обходиться дешевше, ніж ціна продажу

Щодо отримання прибутку, це правило означає, що прибуток зростатиме, якщо збільшення обсягів виробництва забезпечує перевищення граничними доходами величини граничних витрат.

Проте знання цього правила ще недостатньо, щоб постійно збільшувати обсяги виробництва. Звернемося до такого прикладу. Для виготовлення цукерок потрібні певні засоби виробництва, предмети праці (шоколад, кокосове масло, начинка тощо) та люди. Засоби виробництва є постійною величиною (збудувати новий цех миттєво неможливо), а предмети праці та люди - змінними величинами (чинниками). Якщо керівництво підприємства з метою збільшення обсягів виробництва почне приймати на роботу нових працівників, то гранична продуктивність знижуватиметься, оскільки наявні виробничі плоті та технологія розраховані лише на певну кількість працівників. При переході оптимальної межі порушуються вимоги щодо організації праці, й працівники починають заважати один одному. Це означає, що між кількістю та якістю постійних і змінних ресурсів існують внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки, наявність яких є ознакою дії окремого економічного закону.

Закон спадної віддачі

Цей закон свідчить, що починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу до незмінного фіксованого ресурсу дає додатковий або граничний продукт, який зменшується у розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу.

Якщо формулювати його з погляду характеристики сутності економічного закону, то він означає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між одним із змінних ресурсів та іншими незмінними ресурсами виробництва, порушення яких на певному етапі призводить до зниження граничної продуктивності кожної наступної одиниці цього змінного чинника. Цей закон діє за умови, що кожний додатковий працівник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікації, трудових навичок тощо. Отже, за наявної максимальної кількості зайнятих на підприємстві кожен додатковий працівник робить менший внесок у загальний обсяг виробництва порівняно зі своїм попередником.

На прикладі цього закону ще раз підтверджується істина, що вимоги дії економічних законів не можна порушувати. Попередньою умовою цього є знання сутності та механізму дії певного економічного закону. Якщо власник фірми знехтує вимогами цього закону, прибутки поступово знижуватимуться, й з часом фірма збанкрутує.

В умовах товарного виробництва ринкової економіки для успішного ведення підприємницької діяльності необхідно знати закони розвитку та функціонування ринкового механізму. Такими законами є передусім закон попиту і закон пропозиції. Таке знання допоможе ефективніше здійснювати сам процес виробництва товарів, який теж підпорядковується дії певних законів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші