Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

НЕТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ТА ПОСЛУГИ

8. ТРАСТОВІ, КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ТА ІНШІ ПОСЛУГИ БАНКІВ

  • • Нетрадиційні операції банків із дорогоцінними металами.
  • • Характеристика та види банківських послуг.
  • • Трастові послуги банків для фізичних і юридичних осіб.
  • • Надання сейфів для зберігання цінностей.
  • • Консультаційні та інформаційні послуги банків.
  • • Фінансовий інжиніринг.
  • • Інтернет-банкінг.

Список рекомендованих джерел і літератури

  • 1. Алєксєєнко М. Трастові послуги та залучення коштів банками // Банківська справа. - 2001. - № 2. - С. 38-42.
  • 2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002 - 476 с.
  • 3. Верба В. А., Решетняк Г. І. Організація консалтингової діяльності. - К.: КНЕУ, 2000. - 244 с.
  • 4. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами: Затверджено постановою № 325 НБУ від 06.08.2003 р.
  • 5. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: Затверджено постановою № 639 НБУ від 15.12.2004 р.
  • 6. Трастовые, инвестиционные и электронные услуги банков. - М.: ТОО ДЕКА, 1995. - 112 с.

Глосарій

Бенефіціар – особа, на користь та в інтересах якої надають довірчі послуги. Ним може бути сам довіритель майна або третя особа.

Довіритель майна (засновник) – юридична чи фізична особа, яка заснувала траст та/або передала довірительному власникові повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору.

Довірительний власник (траст) – сторона, яка здійснює управління майном. Ним можуть бути спеціалізовані трастові компанії або трастові відділи банків.

Інжиніринг – комплекс фінансово-банківських консультаційних послуг на комерційних засадах, пов'язаних із розробленням нових операційних схем фінансових інструментів, для здійснення нових фінансово-банківських операцій.

Інтернет-банкінг (е-Banking) – технології віддаленого банківського обслуговування, що забезпечують надання доступу клієнтам до своїх банківських рахунків і операцій з ними, а також до загальної інформації про банківські продукти та послуги за допомогою комп'ютера з модемом та мережі.

Консалтинг – діяльність банків або спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг із різноманітних питань фінансової, зовнішньоекономічної діяльності, створення фірм, дослідження та прогнозування ринків товарів і послуг, розроблення бізнес-проектів, маркетингових програм, інноваційної діяльності, підготовка статутних документів у разі створення нових підприємств і організацій та інше.

Трастові послуги – послуги, засновані на управлінні власністю та іншими активами, що належать клієнтові.

Нетрадиційні операції банків із дорогоцінними металами

Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно з Положенням про здійснення уповноваженими банками операцій із банківськими металами, затвердженим постановою № 325 НБУ від 06.08.2003 р., уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій із валютними цінностями в частині проведення операцій із банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій із банківськими металами:

  • а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;
  • б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;
  • в) відкриття та ведення поточних і вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;
  • г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

  • д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;
  • е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності);

  • ж) надання та отримання банківських металів у заставу;
  • з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;
  • и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операції з валютними цінностями в частині проведення операцій із банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій із банківськими металами:

  • а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проведення операцій за ними;
  • б) купівля-продаж банківських металів за іноземну валюту;
  • в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;
  • г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банках-нерезидентах.

Порядок здійснення цих операцій регламентується вказаним Положенням і законодавством України.

Фізичні та юридичні особи можуть класти метали на депозит у банки. Якщо клієнт кладе метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, йому відкривають металеві рахунки відповідального зберігання типу "Allocated", тобто "з розміщенням". Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому банк не має права використовувати цей метал і повертає власникові саме ті зливки, які отримав на зберігання. Для здійснення операцій із "безготівковим" металом використовуються рахунки типу "Unallocated", тобто "без розміщення". На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет - кількість у штуках) та вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінними металами.

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обмінові на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.

Надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюється шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов'язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі.

Погашення кредитів у дорогоцінних металах може здійснюватися також у формі фізичної поставки, шляхом перерахування дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за гроші позичальника металу на ринку.

Банки кредитують також під заставу золотих депозитів. Видавання і погашення кредитів здійснюється у грошовій формі, а золото є формою забезпечення.

Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет із дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб'юторів, роль яких виконують насамперед комерційні банки. Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними, або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота. Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет.

Банки можуть займатися і брокерською діяльністю на ринках металів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші