Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика

Бухгалтерський баланс страхової організації є її основним фінансовим документом, який характеризує фінансові можливості та стійкість страховика. Перелік та структура статей балансу страхової організації формуються з урахуванням особливостей страхової діяльності (табл. 14.2).

Активи балансу відображають майно страхової організації. Це засоби, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках. їх джерелом є пасиви - статутний і резервний капітал, технічні резерви, прибуток.

Паралельно з порівнянням загального обсягу активів страхових компаній необхідно приділяти увагу структурі та співвідношенням статей балансу страхової організації

До особливих статей активів балансу страхової організації можна віднести такі.

У розділі "Інвестиції" специфічними для страхової діяльності статтями балансу є позики зі страхування життя, які страхова організація видає страхувальнику згідно з умовами договору страхування життя. Якщо страхова організація здійснює діяльність із ризикових видів страхування, такої статті у

Таблиця 14.2. Спрощена схема балансу страхової організації

Активи

Пасиви

1. Нематеріальні активи

1. Власний капітал та резерви

2. Інвестиції, з них: позики зі страхування життя; депо премій з ризиків, взятих у перестрахування

2. Страхові резерви

3. Частка перестраховиків у страхових резервах

  • 3. Зобов'язання, в тому числі:
    • - депо премій з ризиків, переданих у перестрахування;
    • - кредиторська заборгованість, у тому числі за операціями страхування, співстрахування і перестрахування

4. Дебіторська заборгованість, у тому числі за операціями страхування, співстрахування і перестрахування

4. Інші пасиви

5. Інші активи, в тому числі основні засоби та грошові кошти

балансі не буде. Також особливою статтею є депо премій з ризиків, взятих у перестрахування. Перестрахові премії тимчасово утримуються перестрахувальником, і тому перестраховик може вважати їх за активи.

Розділ "Частка перестраховиків у страхових резервах" наявний виключно у балансі страхової (перестрахової) організації та відображає діяльність страхової організації як перестраховика. Є частиною страхового резерву перестраховика, відповідає обсягу ризику, що перестраховується.

Особливими саме для страхування є статті, що відображають дебіторську заборгованість за операціями страхування, співстрахування і перестрахування, тобто показують заборгованості страхувальників, страхових агентів, брокерів та інших страхових організацій.

Пасиви балансе страхової організації відображають джерела коштів страховика, в тому числі власний капітал і залучені кошти.

Розділ "Страхові резерви"наявнийупасиві балансавиключно страхової (перестрахової) організації, відображає зобов'язання страховика за страховими виплатами. Страхові резерви поділяються:

  • o на резерв незароблених премій (визначена частка від страхових платежів), що формується під ризики, які не настали;
  • o резерв збитків (зарезервовані, але ще не виплачені суми страхового відшкодування за вже установленими вимогами клієнтів страховика);
  • o резерви зі страхування життя (формуються тільки в тих страхових організацій, що спеціалізуються на страхуванні життя).

У розділі "Зобов'язання" специфічними для страхової діяльності є депо премій з ризиків, переданих у перестрахування. Страхова організація, що здійснює перестрахову діяльність, частину премії з ризиків, переданих у перестрахування, залишає у себе для формування депо премій за цими ризиками. Мета цього полягає у підвищенні гарантій виконання страхових зобов'язань перед страхувальниками. Кредиторська заборгованість з операцій страхування, співстрахування і перестрахування втілює в собі заборгованість страхової організації перед страхувальниками, страховими агентами, брокерами та іншими страховими організаціями.

Капітал страхової організації за джерелами його походження складається із власного і залученого. Головним елементом власного капіталу страховика є статутний капітал, а залученого - страхові резерви.

Якщо власний капітал перевищує статутний, це свідчить про те, що діяльність страхової компанії прибуткова. І навпаки, значне перевищення статутного капіталу над власним свідчить про збиткову діяльність страховика або про заборгованість засновників зі сплати статутного капіталу. Слід зазначити, що протягом перших років своєї діяльності страховики зі страхування життя здійснюють значні фінансові витрати, що істотно впливає на розміри їх власного капіталу, проте з часом (3-б років) ситуація змінюється в міру надходження страхових платежів. Той факт, що статутний капітал сформований в обсязі, набагато більшому за вимоги фінансових нормативів, зазвичай свідчить про зацікавленість засновника в розвитку страхової компанії. Чим більший статутний капітал, тим більшу частку кожного ризику страховик може залишити на власному утриманні, тим менше він передає в перестрахування.

Статутний капітал є не тільки чинником забезпечення платоспроможності страхової організації. Він також створює фінансову основу для її подальшого розвитку. Визначений законодавством норматив максимального розміру відповідальності за окремим об'єктом страхування безпосередньо пов'язаний не тільки з обсягами страхових резервів, а й з величиною статутного фонду. Страхові організації зобов'язані укладати договори перестрахування, якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду та сформованих страхових резервів. Страхові організації, які планують розвиватися, повинні прагнути до збільшення розміру статутного фонду порівняно з мінімально встановленим. Тоді вони мають можливість суттєво розширювати сферу своєї діяльності, беручи на страхування великі ризики, отримуючи значні обсяги страхових премій, а відтак - швидко нарощуючи свою фінансову потужність.

Статутний капітал у страховій діяльності має дещо інше призначення, ніж у інших підприємств. Він не тільки забезпечує статутну діяльність страхової організації (як у інших суб'єктів господарювання), а й є джерелом покриття страхових виплат у разі недостатності інших коштів. Оскільки статутний капітал від самого початку заснування страхової організації формує основу її фінансової стійкості, його розміру і структурі приділяється дуже велика увага з боку як страховиків, так і наглядових органів. Тому початкові (мінімальні) розміри статутних капіталів страхових організацій є законодавчо встановлюваними та контрольованими.

Власний капітал страхової організації також містить додатковий та резервний капітал, нерозподілений прибуток минулих років та поточного року, цільові надходження та фінансування, непокриті збитки минулих років та поточного року.

Власний капітал страхової організації формується за рахунок внесків засновників, відрахувань з прибутків від страхової діяльності та доходів від інвестиційної діяльності страхової організації, а також від додаткової емісії акцій.

Структура залучених коштів страхової організації насамперед зумовлюється специфікою страхової діяльності й включає страхові резерви, сформовані за рахунок частини страхових внесків страхувальників і призначені для страхових виплат (страхові резерви становлять найбільшу частину залучених коштів), кредиторську заборгованість за операціями страхування, співстрахування і перестрахування та кредиторську заборгованість, безпосередньо не пов'язану зі страховою діяльністю.

Для того щоб правильно обрати страхову організацію, у її балансі треба:

  • o звернути увагу на розмір і якість активів;
  • o проаналізувати структуру страхового портфеля організації (перевага одного типу ризиків у портфелі значно підвищує ймовірність великих виплат, а потім і фінансової нестійкості організації);
  • o оцінити розмір статутного фонду страхової організації і перспективи його зростання;
  • o звернути увагу на показники прибутковості діяльності страхової організації, що дають змогу оцінити ефективність його роботи;
  • o порівняти поточні балансові показники страхової організації з показниками попереднього періоду й оцінити темпи їхнього зростання.

Серед найбільш важливих факторів формування фінансових ресурсів страхової організації виділяють такі:

  • o принципи організації страхування;
  • o особливості ризиків страхувальників;
  • o специфіку ризиків страховика;
  • o випадковість страхових виплат.

Процес організації та здійснення страхової діяльності ґрунтується на дотриманні певної кількості принципів, зокрема принципу передачі ризику настання економічних збитків, принципу об'єднання економічного ризику, принципу солідарності та принципу фінансової еквівалентності. Ці принципи страхової діяльності впливають на формування фінансових ресурсів страхової організації. Страхова організація формує страхові резерви для виконання своїх зобов'язань. Кошти страхових резервів призначені для виконання страхових зобов'язань, тому є власністю страхувальників. Страхові резерви є зобов'язанням страховика, тому їх обсяг пов'язаний з обсягом взятих зобов'язань.

Під час здійснення своєї діяльності страхова організація стикається з двома великими групами ризиків - ризиками, що надходять від страхувальників, і ризиками, зумовленими власною діяльністю страховика.

Для однорідних, масових ризиків страхувальників страхова організація формує страхові резерви, а для інших ризиків страхувальників, крім коштів страхових резервів, вона використовує власні вільні кошти. Ризиком страховика є невизначена можливість недостатності грошових коштів страхової організації для виконання своїх зобов'язань. На формування фінансових ресурсів страхової організації фактор специфіки ризиків страховика впливає таким чином: для покриття цих ризиків страховик повинен мати достатній обсяг власних вільних коштів.

Випадковість страхових виплат зумовлена природою настання збитку й означає випадковість виконання зобов'язань страховика в часі, обсязі та просторі. Тому, крім страхових резервів, кошти яких призначені для виконання страхових зобов'язань, страхова організація повинна мати власні кошти, вільні від будь-яких зобов'язань, обсяг яких повинен враховувати випадкову природу виплат.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші