Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Чому на думку Ф. Ліста, універсальна концепція класиків не придатна для практичного використання? Обґрунтуйте свою думку

На думку Ліста, універсальна і схоластична концепція класиків не придатна для практичного використання. Ділова економічна система має спиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана дотримуватись істинно національних інтересів, а не "забивати голови" практиків різними доктринальними міркуваннями. Проповідь свободи торгівлі, яка міститься у працях класиків, відповідає лише інтересам Англії. Англійські купці купують сировину і продають предмети мануфактурного виробництва. За відсутності заборонних мит це підриває ще незміцнілу промисловість Німеччини. Парадокс полягає в тому, що німецькі князівства на початку XIX ст. були відокремлені митними кордонами, а щодо сусідніх держав ніяких мит не було. Тим часом самі англійці відгородили внутрішній ринок від німецької сільськогосподарської продукції за допомогою так званих хлібних законів.

Що нового в розвиток теорії політичної економії вніс Ф. Ліст?

Відзначаючи заслуги Ліста, слід насамперед виділити його історичний метод. Вчений обґрунтував і конкретизував низку нових, принципово важливих положень. Загальні принципи класичної школи Ліст переклав мовою національної політичної економії. Він показав вплив політичної єдності та державного управління на економічний розвиток, на прогрес національного виробництва і примноження національного багатства. Зовнішньоторговельна політика має відповідати загальній економічній політиці. Державна влада погоджує і спрямовує зусилля окремих ланок національного господарства в ім'я довгострокових, корінних інтересів нації.

Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга?

Історична школа в Німеччині набула розвитку в працях Вільгельма Рошера (1817-1894), Бруно Гільдебранда (1812-1878) та Карла Кріса (1821-1898), які вважаються засновниками нової історичної школи. Наслідуючи традиції Ф. Ліста, вони обґрунтували необхідність відображення в економічній теорії особливостей національних господарств, обстоювали ідею історичного підходу до економіки, врахування конкретних історичних і соціокультурних факторів при аналізі економічних систем. Значним був їхній внесок до історії народного господарства та історії економічної думки.

Яку роль відводили представники нової історичної школи державі?

Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. М. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямувальну роль держави у господарському житті суспільства. Г. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава - це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий капітал. Він був активним прихильником міцної спадкової монархії, за допомогою якої можна вирішити будь-які соціальні суперечності. У рамках буржуазної системи реалізація ідеї соціальної справедливості можлива лише за умови сильного уряду. Мудрий і сильний уряд, на його думку, може протистояти проявам класового егоїзму і класових зловживань, забезпечити економічний розквіт. Ця теза поклала початок теорії "надкласової держави".

На думку Г. Шмоллера, економічне життя - це частина активної культурної моделі, а економічна наука мала б визначити засоби або закони культурного розшарування в економічному аспекті, у такий спосіб забезпечуючи узгодження змін у культурі з економічним зростанням або спадом. Оскільки історія - це повна послідовність подій, то вичерпний аналіз минулого культурного розвитку забезпечить культурну перспективу для розвитку в майбутньому.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші