Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні валютно-кредитні відносини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Очікувані зміни валютного курсу

Довгострокові чинники, що визначають номінальний валютний курс

На основі теорії ПКС можна прогнозувати зміни номінального валютного курсу в довгостроковому періоді, коли економіка перебуває на рівні потенційного випуску, а ціни гнучкі.

Об'єднавши теорію ПКС із кількісною теорією грошей, відповідно до якої пропозиція реальних грошових залишків

І-І дорівнює попиту на них (ДУ)) при тому, що останній позитивно залежить від рівня сукупного випуску У, номінальний валютний курс (євро до долара) можна представити у такому вигляді:

Це рівняння стверджує, що валютний курс у довгостроковому періоді визначається відносною пропозицією євро до доларів і відносним попитом на них. Збільшення пропозиції грошей у країнах єврозони або її зменшення у США зумовлюють пропорційне знецінення євро стосовно долара (зростання е). Зменшення пропозиції грошей у країнах єврозони або її збільшення у США, навпаки, призводять до пропорційного подорожчання євро (падіння е).

Зміни у рівні випуску впливають на валютний курс через зміни в попиті на гроші. Випереджаюче економічне зростання, наприклад, у Німеччині підвищить попит на реальні грошові залишки. Якщо чинники економічного зростання належать стороні пропозиції, то випереджаюче зростання виробничих можливостей країни породжує додатковий попит із боку зовнішнього світу на її продукцію, краще вироблену в технологічному плані, що сприяє збільшенню експорту з цієї країни і зростанню попиту на її валюту.

Відповідно до монетарного підходу для того, щоб грошовий ринок набув стану рівноваги, має зрости пропозиція реальних грошових залишків, а це можливо лише у випадку зниження рівня цін у Німеччині. Відповідно до теорії ПКС дефляція в Німеччині буде супроводжуватися подорожчанням євро на валютних ринках.

У довгостроковому періоді курс національної валюти зросте, якщо за інших рівних умов:

  • 1) зменшиться пропозиція грошей в національній економіці;
  • 2) збільшиться пропозиція грошей у решті країн світу;
  • 3) зросте сукупний дохід або підвищиться ефективність виробництва країни;
  • 4) знизиться сукупний дохід або ефективність виробництва решти країн світу;
  • 5) довгострокове значення "коефіцієнта поведінки" агентів національної економіки збільшиться;
  • 6) довгострокове значення "коефіцієнта поведінки" економічних агентів інших країн світу знизиться.

Якби міжнародні ринки були досконалі і не зазнавали постійних потрясінь, перерозподіл ресурсів між ринками нівелював би будь-яку різницю національних цін крім курсів національних валют. Але в дійсності національні ринки недостатньо відкриті для вільної міжнародної торгівлі та руху капіталів через державне регулювання. Значна частка благ не є предметом міжнародної торгівлі або не може вільно переміщуватися з країни в країну (послуги, праця, нерухомість тощо). Інформаційні і транспортні витрати, ризики торгівлі між окремими країнами і досі залишаються вагомими факторами, що стримують розвиток торгівлі. Тому закон паритету купівельної спроможності є лише довгостроковою тенденцією (на відрізках часу протягом 10 років і більше).

Однак у короткостроковому періоді теорія ПКС працює гірше, оскільки ціни виявляють тенденцію до негнучкості. Під впливом короткострокових чинників реальний валютний курс нерідко демонструє значні коливання.

Короткострокові чинники, що визначають номінальний валютний курс

До чинників, що викликають короткострокові коливання валютного курсу, належать зміна рівня сукупного випуску внаслідок зростання або спаду сукупного попиту, розходження у рівнях процентних ставок у різних країнах, стан балансу поточних операцій, очікування економічних агентів щодо майбутніх змін валютного курсу, передвиборні кампанії, політичні вбивства тощо.

Зростання сукупного випуску може призвести до знецінення національної валюти, особливо якщо супроводжується нарощуванням імпорту.

У короткостроковому періоді обмінний курс визначається факторами, які узагальнюються співвідношенням коефіцієнтів поведінки економічних агентів на грошовому ринку. Коефіцієнт поведінки (к) є бажанням економічних агентів утримувати частку доходу у внутрішній валюті певної країни. Схильність до утримання доходу у формі реальних залишків внутрішньої валюти може зазнавати як довгострокових, так і короткострокових змін. Довгостроковий коефіцієнт поведінки залежить від розміру і періодичності одержання заробітної плати, регулярності сплати податків, техніки розрахунків, розвитку кредиту тощо; в короткостроковому періоді - переважно від трьох факторів: внутрішньої процентної ставки, торговельного балансу країни та очікуваної інфляції.

На динаміку валютних курсів здійснює значний вплив міжнародний рух капіталу, пов'язаний зі зміною процентних ставок. Відносне зростання процентних ставок у країні в результаті, наприклад, проведення стримуючої кредитно-грошової політики сприяє надходженню іноземної валюти і подорожчанню національної валюти. Інвестори і спекулянти, бажаючи отримати прибутки від більш високих процентних ставок, конвертують свої активи з національних валют у валюту певної країни, підвищуючи попит на неї на валютному ринку.

Валютні курси надзвичайно чутливі до очікувань економічних агентів щодо їхньої майбутньої динаміки. Під час прогнозування валютних курсів необхідно брати до уваги розміри запланованого дефіциту держбюджету і способи його покриття, політику центрального банку стосовно майбутнього зростання грошової маси. Якщо уряд запланував значний дефіцит бюджету або кредитно-грошова політика центрального банку має розширювальний характер, швидше за все очікується знецінення національної валюти, оскільки задекларована політика неминуче призведе до інфляції.

Зростання очікуваної інфляції зменшує попит на реальні грошові залишки. Коефіцієнт поведінки к знижується і за інших рівних умов курс національної валюти спадає.

Валютні курси гостро реагують на інформацію про стан балансу поточних операцій. Дефіцит балансу поточних операцій є показником зростання попиту на іноземну валюту, тому що відбувається переорієнтування на купівлю товарів і послуг в іноземній валюті. Реакція валютного ринку на офіційне повідомлення про дефіцит балансу поточних операцій виражається у знеціненні національної валюти.

Припущення щодо майбутніх змін валютних курсів впливають на рішення, прийняті компаніями щодо купівлі і продажу іноземної валюти. Внаслідок цього прискорюються або затримуються розрахунки за зовнішньоторговельними операціями, що відображається на динаміці валютних курсів. Так якщо очікується спад вартості національної валюти стосовно інших валют, імпортери, які мають заплатити за товари іноземною валютою, заплатять відразу, не вдаючись до кредитів, і будуть імпортувати більше товарів доти, доки не знизиться ціна на національну валюту. Політика створення запасів незабаром зумовить великий попит на іноземну валюту з боку імпортерів в обмін на національну валюту.

Експортери у свою чергу, одержуючи платежі в іноземній валюті, не будуть поспішати з її обміном на національну валюту, очікуючи зниження вартості останньої. У результаті поєднання прискорення й уповільнення розрахунків, збільшуючи імпорт та уповільнюючи експорт, погіршить торговий баланс і прискорить знецінення валюти.

Якщо доходи від експорту конвертуються в національну валюту, попит на неї за цього рівня доходу зростає, тобто коефіцієнт поведінки збільшується, а курс національної валюти зростає1:

У випадку фіксованого валютного курсу від ступеня довіри до уряду залежить діяльність спекулянтів на валютному ринку. Якщо вони переконані, що уряд не має достатніх резервів для підтримки валюти, яка слабшає, спекуляції проти цієї валюти посиляться, що прискорить її девальвацію.

Коливання валютного курсу - досить поширене явище, тому розуміння суті проблеми та її особливостей може стати важливим фактором, від якого залежить одержання зиску або уникнення втрат.

Учаснику валютного ринку у процесі розробки своєї торгової стратегії доводиться прогнозувати майбутнє, приймати рішення і діяти, перебуваючи у багатьох невизначеностях. Під невизначеністю розуміють стан неоднозначності розвитку певних подій у майбутньому, стан незнання та неможливості точного прогнозування основних величин і показників розвитку діяльності ринку та зовнішнього середовища.

Але запорука успіху реалізації торгової стратегії та діяльності на валютному ринку полягає саме в умінні прогнозувати розвиток подій у майбутньому, приймати ефективні рішення в умовах невизначеності. Найпростіший спосіб прийняття рішень в умовах невизначеності - це власна інтуїція. Але цього не завжди буває достатньо. Тоді учасники валютного ринку вдаються до використання різних методів прогнозування ринкової кон'юнктури та страхування валютних ризиків.

У загальному значенні під ризиком розуміють можливість того, що відбудеться деяка небажана подія. У підприємницькій діяльності ризик прийнято ототожнювати з можливістю втрати частини своїх ресурсів, зниження запланованих доходів чи появою додаткових витрат у результаті здійснення визначеної фінансової діяльності.

Управління ризиками є одним із видів професійної діяльності, що динамічно розвивається. В навчальних планах підготовки фахівців у вищих навчальних закладах з'явилася окрема дисципліна - управління ризиками. У штаті більшості великих західних фірм є особлива посада - менеджер із ризику, у функціональні обов'язки якого входить забезпечення зниження всіх видів ризику.

Управління ризиками охоплює такі напрями діяльності:

  • - ідентифікацію, аналіз, оцінювання ризиків;
  • - кризове управління (ліквідація наслідків збитків, що виникають, розробка механізмів виживання);
  • - систему страхових превентивних заходів (мінімізація і попередження ризику).

Доцільно навести класифікацію валютних ризиків.

Операційний валютний ризик можна визначити як можливість недоодержати прибуток чи зазнати збитків у результаті безпосереднього впливу змін обмінного курсу на очікувані потоки коштів. Експортер, який отримує іноземну валюту за проданий товар, програє від зниження курсу іноземної валюти стосовно національної, тоді як імпортер, що здійснює оплату в іноземній валюті, програє від підвищення курсу іноземної валюти щодо національної.

Невизначеність вартості експорту в національній валюті, якщо рахунок-фактура на нього оформлюється в іноземній валюті, може стримувати експорт, оскільки виникають сумніви у тому, що експортовані товари в кінцевому підсумку можна буде реалізувати з прибутком. Невизначеність вартості імпорту в національній валюті, ціна на який встановлена в іноземній валюті, збільшує ризик втрат від імпорту, тому що в перерахунку на національну валюту ціна може виявитися неконкурентною. Таким чином, невизначеність обмінного курсу може перешкоджати міжнародній торгівлі.

Може здатися, що невизначеність прибутковості експортних операцій, коли товари оцінюються в іноземній валюті, можливо перебороти, якщо призначити ціну в базовій національній валюті компанії-експортера. Однак це лише перенесе валютний ризик на імпортера, що згодом віддасть перевагу постачальникам, готовим оформляти рахунки-фактури у валюті країни-імпортера. Крім того, знецінювання іноземної валюти, яка підриває доходи від експорту товарів у перерахунку на національну валюту, супроводжується підвищенням курсу національної валюти і призводить до зростання ціни експорту в іноземній валюті, що знижує його конкурентоспроможність. Особливо руйнівний ефект буде в умовах попиту, чутливого до змін ціни.

Трансляційний валютний ризик відомий як розрахунковий, чи балансовий, ризик. Його джерелом є можливість невідповідності між активами і пасивами, вираженими у валютах різних країн. Наприклад, якщо британська компанія має дочірню філію в США, то в неї є активи, вартість яких виражена в доларах США. Якщо в британської компанії немає достатніх пасивів у доларах США, що компенсують вартість цих активів, то компанія піддається ризику. Знецінення долара США щодо фунта стерлінгів призведе до зменшення балансового оцінювання вартості активів дочірньої фірми, тому що балансовий звіт материнської компанії виражатиметься у фунтах стерлінгів. Аналогічно компанія з чистими пасивами в іноземній валюті буде піддаватися ризику у випадку підвищення курсу цієї валюти.

Економічний валютний ризик визначається як імовірність несприятливого впливу змін обмінного курсу на економічне становище компанії, наприклад, на ймовірність зменшення обсягу товарообігу чи зміни цін компанії на фактори виробництва і готову продукцію порівняно з іншими цінами на внутрішньому ринку. Ризик може виникати внаслідок зміни гостроти конкурентної боротьби з боку як виробників аналогічних товарів, так і виробників іншої продукції, а також зміни прихильності споживачів визначеній торговій марці. Вплив можуть мати й інші джерела, наприклад, реакція уряду на зміну обмінного курсу чи стримування зростання заробітної плати в результаті інфляції, викликаної знецінюванням валюти.

Коливання обмінних курсів можуть вплинути на ступінь конкуренції з боку інших виробників, здійснивши вплив на структуру їх витрат чи на їхні реалізаційні ціни, виражені в національній валюті. Компанія, що продає виключно на внутрішньому ринку, з витратами, оплачуваними тільки в національній валюті, постраждає від підвищення курсу внутрішньої валюти, оскільки конкурентні імпортні товари будуть дешевшими так само, як і товари внутрішніх виробників-конкурентів, витрати яких оплачуються частково в іноземній валюті.

Деякі сировинні товари за традицією оцінюються у встановлених валютах. Яскравим прикладом цього є ціни на нафту в доларах США. Компанії, що одержують дохід в інших валютах, можуть бути уразливими для ризику можливих збитків від підвищення курсу долара стосовно валют, у яких вони одержують свої доходи. Одним із прикладів таких фірм є авіакомпанії.

Приховані ризики - це операційні, трансляційні й економічні ризики, які на перший погляд не є очевидними. Наприклад, постачальник на внутрішньому ринку може використовувати імпортні ресурси і компанія, що користується послугами такого постачальника, побічно підпадає під операційний ризик, тому що підвищення вартості витрат постачальника в результаті знецінювання національної валюти змусило б його підвищити ціни.

Якщо валютою платежу є валюта країни-імпортера, то експортер орієнтується на ризик коливання курсу такої валюти. Він не може знати, яку суму у власній валюті одержить у момент здійснення платежу. У випадку, коли валютою платежу контрактом обумовлена валюта країни-експортера, імпортер орієнтується на ризик коливання курсу такої валюти. Він не знає, яку кількість національної валюти необхідно буде обміняти в момент здійснення платежу на іноземну валюту для виконання своїх зобов'язань перед експортером. Якщо ж валютою платежу є валюта третьої країни, то ризику коливання курсу валюти підлягають обидві сторони - і експортер, і імпортер, що дуже суттєво з погляду вигідності експортної чи імпортної угоди.

Під час переговорів з питань, що пов'язані з вибором валюти зовнішньоекономічного контракту, партнери, як правило, виступають з протилежних позицій.

На вибір валюти і курсовий ризик впливають такі фактори:

  • - стабільність конкретної валюти;
  • - доступність валюти угоди для імпортера, що означає можливість використання іншої валюти, а не тієї, в якій будуть проводитися платежі за контрактом;
  • - легкість продажу валюти, в якій укладається угода;
  • - валютне законодавство чи валютне регулювання, що є обов'язковим для сторін, які укладають угоду;
  • - період здійснення контракту;
  • - діапазон конвертованості національної валюти;
  • - характер валюти, в якій укладається угода, та ін.

Оскільки українська гривня не має зовнішньої конвертованості, вітчизняний експортер не може запропонувати гривню як валюту контракту. В такому разі він запропонує або валюту країни-імпортера, або валюту третьої країни. Але в кожному з цих випадків український експортер буде піддаватися курсовому ризику, тому необхідно застосувати страхування від ризику.

Можна запропонувати кілька способів захисту від валютних ризиків під час укладання угоди, які слід обов'язково зафіксувати в контракті у вигляді різних застережень. Це може бути, наприклад, пряме валютне застереження: валюта ціни і валюта платежу збігаються, але ціна товару і вартість платежу ставляться в залежність від курсу іншої валюти. Різновидом прямого застереження слід вважати мультивалютно застереження, коли ціна і сума платежу ставляться в залежність не від однієї валюти, а від декількох. При цьому доцільніше використати набір валют, що застосовуються для мультивалютних застережень, такі як "валютний кошик" СПЗ. При цьому слід завжди вказувати джерело інформації про валютні курси.

Іншим способом захисту від валютних ризиків може бути встановлення різних валют ціни і платежу та визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу. При цьому експортер та імпортер мають різні цілі, а завданням переговорів стає пошук компромісу в тому чи іншому питанні.

Як курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу необхідно використовувати ринковий курс на день платежу чи на день, що передує дню платежу. Як правило, експортер прагне призначити ціну в тій валюті, яка стабільна, менше підлягає знеціненню. Він зацікавлений в її найвищому курсі і в найнижчому курсі валюти платежу, тобто у тому, щоб на одиницю валюти ціни одержати якнайбільше одиниць валюти платежу.

У свою чергу імпортеру, навпаки, вигідніше призначити валютою ціни валюту, що має тенденцію до знецінення, а валютою платежу - стійкішу валюту, в найвищому курсі якої він зацікавлений.

Компромісним рішенням у питанні вибору валютних умов слід вважати встановлення ціни в стабільнішій валюті, ніж валюта платежу (це вигідно експортеру), із застосуванням курсу, що склався на день, який передує дню платежу, в країні валюти платежу (вигідно імпортеру).

Слід зазначити, що застосування валютних застережень не завжди дає повну гарантію захисту від валютних ризиків експортеру, крім того, імпортер за згоду включити застереження може висунути вимогу поступок з інших умов контракту і, насамперед, зниження ціни товару.

Іншими способами захисту від валютних ризиків можуть бути страхування валютних ризиків за допомогою форвардних (термінових) валютних угод з комерційними банками, страхування валютних ризиків у страхових компаніях.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші