Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Адміністрування податків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку [39, ст. 100 п. 8]:

стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального контролюючого органу за узгодженням з Міністерством фінансів України [39, ст. 100 п. 9].

Рішення щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку оприлюднюються центральним контролюючим органом.

Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення) [39, ст. 100 п 11].

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень [39, ст. 100 п. 13].

Рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань складається у двох примірниках (форма представлена у дод. Л): перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань приймається органом державної податкової служби вищого рівня, рішення виписується в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податків (за місцем обліку такого податкового зобов'язання), третій - органу державної податкової служби, який приймає рішення.

Усі рішення про розстрочення (відстрочення) реєструються підрозділом стягнення податкового боргу державної податкової служби в журналі, який ведеться в електронному вигляді.

Якщо розстрочення (відстрочення) надається органом податкової служби вищого рівня, то інформація до журналу заноситься в межах прийнятого рішення.

Органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку податкового зобов'язання) реєструють не тільки прийняті безпосередньо ними рішення, а й рішення органів державної податкової служби вищого рівня стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку. Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення.

Після прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (або за місцем обліку його податкового зобов'язання) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) за встановленою формою (дод. М).

У договорі вказуються: назва та вид платежу, коди бюджетної класифікації, сума розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання, термін розстрочення (відстрочення), терміни сплати зазначених сум, права та обов'язки платника податків і податкового органу, а також умови дії прийнятого рішення та укладеного договору.

Термін дії договору починається від дати його укладення.

Основною умовою надання та дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань є недопущення утворення платником податків нового податкового боргу, а саме: обов'язкова сплата всіх поточних платежів, своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та нарахованих на таку суму процентів.

Зміни або доповнення до договору, які будуть внесені в подальшому, затверджуються підписами та печатками посадових осіб учасників договору.

Відомості про укладений договір про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника.

Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум у картках особового рахунку.

У картках особових рахунків записується зміст операції: "Розстрочений (відстрочений) платіж, договір від _№_, сума _грн".

Якщо на дату підписання договору суми податкових зобов'язань платника податків були вже частково погашені, то за згодою платника в договорі вказується сума податкового зобов'язання, визначеного в картці особового рахунку платника на момент підписання договору.

Якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення є підставою для скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, сума якого підлягає відстроченню (розстроченню), за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

Скасування штрафних санкцій здійснюється в установленому порядку.

У картках особових рахунків записується зміст операції: "Скасовано пені (штрафних санкцій) за період з_(дата початку дії розстрочення (відстрочення), рішення від_ №_ до _(дата, № договору), сума_ грн".

Відомості про суми скасованої пені та штрафних санкцій заносяться до пункту 6.4 "Особливі умови" договору.

На розстрочені (відстрочені) суми пеня не нараховується з дати підписання договору.

Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов'язань та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й платежі, за якими надано розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань.

Якщо в період терміну дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань вносяться зміни або доповнення до бюджетної класифікації бюджету України, то відповідні зміни відображаються в змінах та доповненнях до договору про розстрочення (відстрочення), в яких вказується причина внесення змін та робиться запис: "унести зміни до пункту 6.4 "Особливі умови" договору від _№_, перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати назва платежу з попереднього коду або виду бюджету на новий код або вид бюджету у сумі _ _ грн, термін сплати якого ще не настав".

Відомості про внесені зміни та доповнення до договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника.

Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для звірки відповідних змін в картках особових рахунків.

Нарахування процентів розпочинається:

а) самостійно платником податків - від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання;

б) при проведенні нарахування розстрочених (відстрочених) сум (їхньої частки) податковими органами згідно з графіком їх погашення - від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання.

Нарахування процентів здійснюється на день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання (його частини).

Нарахування процентів закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату розстроченої (відстроченої) суми податкового зобов'язання. У разі часткової сплати суми розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання нарахування процентів зупиняється на таку сплачену суму.

При розрахунках платників податків з бюджетом шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань датою погашення розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання є дата проведення такого розрахунку (дата прийняття рішення про проведення заліку тощо). Проценти, нараховані за період від дати прийняття відповідного рішення до дати проведення його в обліку, підлягають скасуванню.

Платник податків розраховує суму процентів на сплачене розстрочене (відстрочене) податкове зобов'язання (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми.

Розмір процентів не може бути меншим, ніж ставка Національного банку України, яка діє на перший день надання розстрочення (відстрочення) сплати податкового зобов'язання (день сплати попередньої частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання) або на день його (його частини) погашення (день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись в рахунок сплати податкового зобов'язання або боргу з податку, збору (обов'язкового платежу), на які такі суми процентів нараховані.

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані [39, ст. 100 п. 12]:

1) з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення;

2) з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

а) з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

б) платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

в) платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Платник податків має право достроково сплатити розстрочену (відстрочену) суму податкового зобов'язання або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Дострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватися як за наявної, так і без наявної сплати (заліком).

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум платник податків, не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення, повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення термінів дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового виконання зобов'язань з обов'язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

Згідно з резолюцією керівника (його заступника) органу державної податкової служби на заяві платника спеціалісти підрозділу стягнення податкового боргу вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення).

Відомості про внесені зміни та доповнення до договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу та автоматично переносяться до картки особового рахунку платника.

Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності.

На підставі таких змін в картці особового рахунку платника дострокове погашення проводиться за датою їхнього внесення до договору шляхом:

1) зменшення суми розстрочення (відстрочення) на суму, достроково сплачену;

2) проведення нарахування на суму, достроково сплачену;

3) проведення нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

З ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань на підставі відповідного подання, скасовує його, про що повідомляє платника податків та відповідний податковий орган.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань оформляється на бланку відповідного податкового органу.

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань та дострокове розірвання договору приймаються одночасно. У пункті 6.4 "Особливі умови" договору проводиться запис: "Договір достроково розірвано, документ від _№_".

У журнал реєстрації заноситься номер, дата рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, сума розстрочення (відстрочення), яку скасовано.

Дані з журналу автоматично переносяться до карток особового рахунку.

Паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення відповідної звірки.

В картці особового рахунку платника рішення про скасування розстрочення (відстрочення) проводиться датою скасування шляхом:

1) скасування суми розстрочення (відстрочення);

2) проведення нарахування розстрочених (відстрочених) сум, термін сплати яких не настав;

3) проведення нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Якщо розірвання договору про розстрочення (відстрочення) здійснюється пізніше дня прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, то нарахування пені за період від дня прийняття рішення про скасування до дня розірвання договору здійснюється в автоматичному режимі.

Нарахування штрафних санкцій здійснюється в установленому порядку.

У картках особових рахунків записується зміст операції: "Нараховано пені (штрафних санкцій) за період з_(дата скасування рішення), рішення від _№_ до_(дата розірвання договору від _№_)".

Від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення (відстрочення).

Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються та погашаються у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою податкового органу може бути оскаржене у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [22] для оскарження рішень податкового органу щодо нарахованої суми податкових зобов'язань.

У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом державної податкової служби питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах граничних строків сплати таких сум у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

У цьому разі платник подає заяву про перенесення термінів погашення платежу до органу державної податкової служби, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення), яка розглядається керівництвом.

Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) сум може бути прийняте тільки за умови погодження вказаного питання з органом державної податкової служби, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення). Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) сум з місцевих податків і зборів повинне узгоджуватися ще з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

При цьому орган державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення (відстрочення), вносить до нього відповідні зміни та доповнення, які заносяться в журнал та картку особового рахунку платника.

Паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення відповідної звірки.

При переведенні платника до іншого податкового органу, у тому числі до інспекції (підрозділу) по обслуговуванню великих платників податків, за платником зберігається право на відстрочення (розстрочення) податкових зобов'язань, надане за попереднім місцезнаходженням.

Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо термін дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку ще не скінчився. Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі.

Будь-які рішення щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань окремих платників податків мають щорічно оприлюднюватися безкоштовно в друкованих засобах масової інформації, що видаються центральним органом державної податкової служби або розміщуються на сайті державної податкової служби в мережі Інтернет.

Будь-який платник податків має право вимагати розстрочення чи відстрочення його податкового зобов'язання, а орган, уповноважений приймати рішення з таких розстрочень (відстрочень), зобов'язаний задовольнити таку вимогу у разі, коли підстави, надані платником податків як обгрунтування такого розстрочення (відстрочення), є тотожними підставам, наданим іншими платниками податків, щодо податкового зобов'язання яких були прийняті відповідні рішення.

Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави [39, ст. 100 п 14].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси