Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Робота і здоров'я

У цій рубриці розповімо про деякі цікаві результати досліджень, виконаних зарубіжними фахівцями, що стосуються взаємозв'язку між роботою і здоров'ям.

Британський міністр з- працевлаштування і пенсій Пітер Хейн у квітні 2008 р. заявив, що виконане у його відомстві дослідження засвідчило - людина не може спокійно прожити без роботи.

У житті без роботи на людину чатують стреси. Це негативно позначається як на її здоров'ї, так і на здоров'ї її дітей. Вчені зазначали, що діти, батьки яких ніколи не працювали або залишалися без роботи впродовж тривалого часу, помирали в 13 разів частіше, ніж діти тих, хто працював на роботі. У дітей, батьки яких не працювали, частіше зустрічалися психічні розлади.

Виконане вченими Афінського університету (Греція) дослідження виявило існування причинно-наслідкового зв'язку між передчасними звільненнями з роботи. Медики спостерігали впродовж семи років самопочуття 17 тис. людей передпенсійного віку. Вони помітили, що ті, хто звільнився на пенсію раніше встановленого віку, помирали раніше. Всі учасники експерименту не мали очевидних проблем зі здоров'ям. Чоловіки, які достроково йшли на пенсію, помирали частіше, ніж жінки.

Достроковий вихід на пенсію - палиця з двома кінцями. Декому цей крок може допомогти поліпшити рівень життя. Для декого ж може мати негативні наслідки - фінансові проблеми, скорочення фізичної та соціальної активності. Висновок - працювати слід до якомога старшого віку.

Спеціалісти медичного факультету університету Вейк Форесту (США) дослідили щоденний графік роботи понад 3 тисяч працівників фармакологічної компанії. Дійшли висновку, що люди, які працювали за гнучкими графіками роботи, менше хворіли, менше були відсутніми на роботі у зв'язку із захворюваннями і краще виконували функціональні обов'язки.

Фахівці стверджували, що можливість змінювати графік роботи і регулювати цим тривалість робочого дня і місце виконання роботи сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню захворюваності.

Фахівці підрахували, що при використанні музики на робочих місцях активність впродовж першої години роботи підвищується на 10%, брак знижується на 30%, а загальна працездатність зростає на 70%. Дослідження, виконане британською компанією "The Radio Advertising Bureau", засвідчило, що лише 5% аудиторії усвідомлено включають приймачі для підвищення власної працездатності.

Репертуар популярних радіостанцій не завжди сумісний з роботою. Програми функціональної музики потрібно складати неабияк, а за суворими правилами.

Наприклад, якщо співробітнику доводиться працювати в офісі з текстом чи вести розмови, то вокальна музика зі словами, які йому зрозумілі, - вважається невдалим супроводженням виробничого процесу.

Вибір музики має залежати від характеру роботи. Чим монотонніша робота, тим більше вокальної музики можна слухати. Краще якщо тексти будуть на іноземних мовах. Якщо ж робота вимагає уваги, то має бути більше фонової (інструментальної) музики.

Під час виконання господарських робіт може звучати весела, бадьора і яскрава музика, а під час роботи, яка вимагає роздумів - може прослуховуватися стримана, м'яка, легка музика. У процесі виконання рутинної паперової роботи може прослуховуватися приємна, мирна, легка музика.

Тривалість музичного звучання не повинна перевищувати 2,5 години. Музику доцільно включати тоді, коли настає перевтома. Під час роботи доцільно щоб музика була темпераментною, а під час перерв - повільнішою. Впродовж дня не повинен повторюватися жодний твір. Рекомендують прослуховувати все - від класики до сучасної музики. Зрозуміло, що слід потурбуватися, щоб прослуховування музики нікому не заважало. Світ - тісний, а офіс - тим більше. Життя ж, як відомо, дається людині лише один раз.

Дослідники британської компанії JBA довели, що без перерви працювати в офісі - шкідливо. Ті працівники, які не покидають стін офісу, частіше не довіряють начальству, відчувають незадоволення та зазнають стресу, порівнюючи з тими працівниками, які, принаймні, один день на тиждень працюють за межами офісу.

57% керівників 150 найбільших компаній США, яких опитала у лютому 2008 р. компанія "Robert Half International", назвали вівторок найпродуктивнішим днем тижня. 60% опитаних зазначили, що п'ятниця - найменш продуктивний день тижня.

Наприкінці літа 2008 р. повідомлялося, що "Microsoft" розробляє програму, яка допоможе роботодавцям відслідковувати продуктивність праці офісних працівників. За допомогою безпроводових сенсорів інформація про частоту серцебиття людини, температуру тіла, рухів тіла, міміку, тиск передаватиметься в комп'ютер начальника. Програма також допоможе виявити у працівника стресовий стан.

Американські медики дослідили, що офісні працівники, що працюють щоденно понад норму 8 годин, на 13 відсотків частіше хворіють на психічні розлади. Такі розлади особливо притаманні чоловікам, які щотижня працюють 60 годин. У жінок з таким графіком ризик захворіти підвищується на 11%.

Американська компанія "Gallup" дійшла висновку, що "жайворонки" багатші ніж "сови". Дослідження спрямовувалося на встановлення залежності між величиною доходу і біоритмами. 70% людей з високими заробітками були активними вранці. "Сови" поміж багатих людей складали 3%.

Психологи університету штату Пенсільванія виконали дослідження під час якого було опитано 50 тис. людей різного віку, статі і соціального становища. Виявилося, що надмірне завантаження роботою є причиною їх хронічного недосипання. Саме кар'єра унеможливила їм нормальний сон.

Ті, хто щодобово спав менше ніж чотири з половиною години, у буденні дні працювали на 93 хвилини довше, ніж пересічні працівники. У вихідні дні різниця ще більше зростала - до 118 хв.

Ті, хто щодобово спав понад 11 годин, мали робочий день, який пересічно був на 143 хв. коротшим. У вихідні дні респонденти цієї категорії працювали на 71 хв. менше, ніж трудоголіки. Мало спали і найдовше за всіх працювали респонденти у віці 45-54 років.

За результатами дослідження, виконаного компанією "Staples", кожний другий менеджер спить і бачить свою роботу. Кожний третій, прокинувшись, реалізовує ідеї, що спали йому на думку під час сну. Підраховано, що геніальні ідеї спадали на думку лише 6,3% респондентів. Не виключено, що були поміж респондентів і такі, хто про ідеї забув, прокинувшись від сну. Під час сну мозок продовжує інтенсивно працювати, але зв'язки між ідеями, поняттями, згадками часто встановлюються випадково. Звідси - нереалістичність і вигадливість сюжетів. Завдяки саме цьому можуть приснитися справді нестандартні ідеї та рішення.

Фахівці стверджують, що коли сниться робота, то потрібно її призупинити на певний час або змінити рід діяльності. Сни можуть сигналізувати, що пора розв'язати деякі проблеми, інакше вони перетворяться на снігову лавину.

Втіху від сну можна вбачати у тому, що коли у людини є сон, то у неї немає безсоння.

У цьому місці хотілося б згадати бабусю автора по материній лінії, яка померла понад 30 років тому. Коли їй хтось з близьких людей розпочинав розповідати про сон, то вона казала: " Дурному - дурне й сниться".

Відволікання на сторонні речі під час роботи є корисним. Психологи Південно-Західного університету штату Іллінойс (США) довели, що короткочасне переключення уваги дозволяє розслабитися.

Під час переключення мозок працівника перезавантажується і краще розв'язує проблеми. Вчені спростували думку про те, що розсилання повідомлень електронною поштою і спілкування ICQ знижують IQ вдвічі швидше, ніж паління маріхуани.

Вчені Каролінського інституту (Швеція) дійшли висновку, що:

  • o працівники менше хворіють, коли керівництво компанії уміє чітко формулювати свої вимоги;
  • o жінки менше хворіють, коли працюють у переважно "чоловічих" колективах, порівнюючи з тими жінками, які працюють у колективах з рівним гендерним складом.

Вчені зазначеного вище Каролінського інституту дійшли висновку, що зайва година у ліжку у понеділок вранці і невелике запізнення цього дня на роботу знижують ризики серцевого нападу. Найчастіше серцеві проблеми виникають у людей по понеділках після весняного переведення годинникової стрілки на годину вперед. Найменше цих проблем трапляється у крові людини після осіннього переведення стрілки на годину назад.

Давно помічено, що зміна рівня певних гормонів у крові людини визначає її поведінку. Гормональні стрибки в організмах біржових маклерів, очевидно, є причиною економічних піднесень та депресій, що настають опісля.

Британські вчені провели дослідження і встановили, що від рівня тестостерону у крові маклера залежить його доход. Рівень гормону стреса, - кортизолу, - вказує на те наскільки маклери готові ризикувати. Виявилося, що денний рівень тестостерону спостерігається значно вищим у ті дні, коли маклери отримують високі прибутки. Подібне трапляється і зі спортсменами. Їхні успіхи спричиняють підвищення рівня тестостирону. Це посилює впевненість у собі і підвищує здатність ризикувати та вигравати.

Якщо ж перебувати у такому стані занадто часто, то знижується здатність до прийняття раціональних рішень. В період підвищення біржових курсів ризики у маклерів зростають.

Хоч емоційні і гормональні чинники ще недостатньо вивчені, але вже зрозуміло, що гормони впливають на успіхи у стресових умовах.

Помічено, що гормон кортизол виробляється в організмі в період нестабільності ринку. Якщо у кров надходить занадто багато кортизолу, то біржові маклери намагаються якомога менше ризикувати.

Стрес та успіх підвищують рівень того чи іншого гормона у крові людини. Що ж стосується маклерів, то коливання рівнів гормонів сприяють одержанню маклерами гарних доходів чи зазнанню збитків. Вивчення проблеми триває.

Можна вважати доведеним факт впливу на економіку не лише раціональності біржовиків, але і їх емоційно - психологічного стану.

Коли старий вчитель помер, то потрапив у пекло. До нього згодом підійшов головний наглядач пекла і попрохав вибачення за помилку, що сталася - вчитель мав бути у раю. Вчитель же відповів, що після школи йому й пекло здалося раєм.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші