Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Виробничий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Попит та пропозиція на товари і послуги

Головними процесами ринкового середовища є виробництво товарів і послуг підприємствами, споживання цих товарів і послуг регулювання пропозиції та попиту.

Основою споживання являються потреби споживачів. Коли купівельна спроможність (ціни і бюджет) дає можливість задовольнити потреби і вони проявляються на ринках, це свідчить про наявність попиту.

Попит - це бажання і можливість покупця (покупців) придбати певний товар за умов, що склалися на ринку.

Величина (або обсяг) попиту визначається саме тією максимальною кількістю даного товару, яку може придбати даний покупець (покупці) за даною ціною, що має назву ціна попиту.

Між ціною на товар і обсягом попиту існує об'єктивний істотний причинно-наслідковий зв'язок, який отримав назву закону попиту. Закон попиту стверджує: за інших однакових умов обсяг попиту на товар знижується при зростанні ціни. Діє даний закон внаслідок двох ефектів: ефекту доходу й ефекту заміщення.

Ефект доходу - адаптація попиту до зміни реального доходу. Реальний доход - це номінальний доход з поправкою на зміну рівня цін, а номінальний - це грошовий доход індивіда, який зазнає впливу зміни цін. При цьому, якщо ціна знижується - реальний доход збільшується.

Ефект заміщення - адаптація попиту до зміни відносних цін. Зміна відносних цін - падіння ціни одного товару щодо постійної ціни іншого товару.

Графік попиту представлений на рис. 2.1.

Графік індивідуального попиту

Рис. 2.1. Графік індивідуального попиту

Кожна точка на графіку попиту показує, з одного боку, скільки одиниць товару споживач згоден купити за даною ціною, з іншого - яку максимальну суму грошей він згоден заплатити за чергову одиницю товару (ціна попиту).

Ціна попиту - це максимальна ціна, яку згоден заплатити покупець за конкретний обсяг товару. Дана ціна характеризує два суттєвих моменти:

  • - ціна встановлена на максимальному рівні, тому, якщо ціна на ринку буде вищою, споживач відмовляється від придбання даного товару;
  • - ціна встановлюється окремо для кожного конкретного обсягу.

На рис. 2.2 обсяг Ол споживач згоден придбати за ціною, що не перевищує рівня р1. Отже, для обсягу О1 це і є ціна попиту. Відповідно, для обсягу О2 ціною попиту є р2, для обсягу Оз - р3.

Головні фактори, які впливають на вибір покупця:

  • - ціна даного товару (р);
  • - ціни товарів, які замінюють даний у споживанні, або товарів-субститутів (р1рі);
  • - ціни товарів, які доповнюють дане благо у споживанні, або компліментарних благ (р^);
  • - доход споживача, який виділяється ним для купівлі даного товару (І);
  • - смаки та переваги споживача (2);
  • - об'єктивні, природні (зовнішні) умови споживання (N1);
  • - очікування споживачів (Е).

Встановлення ціни попиту

Рис. 2.2. Встановлення ціни попиту

В результаті зміни першого фактору (ціни даного товару) відбувається рух уздовж графіка попиту, а в результаті дії решти факторів (нецінових чинників) відбувається зсув самого графіка попиту вправо або вліво (рис. 2.3).

Зсув графіка попиту внаслідок дії нецінових факторів попиту

Рис. 2.3. Зсув графіка попиту внаслідок дії нецінових факторів попиту

Функцією попиту називається залежність величини попиту від відповідних вказаним факторам величин:

Лінійна функція попиту відображає залежність обсягу попиту лише від ціни даного товару:

де а, Ь - параметри зв'язку ціни і величини попиту, які визначаються на основі конкретних спостережень і статистичних обчислень (наприклад, методом найменших квадратів);

а - максимальний, незалежний від ціни обсяг попиту;

Ь - коефіцієнт, що характеризує реакцію споживання на зміну ціни.

Графічна інтерпретація коефіцієнтів лінійної функції попиту представлена на рис. 2.4.

Розрізняють індивідуальний і просторовий попит. Індивідуальний попит - це попит окремого споживача на товар.

Просторовий попит - це сума індивідуальних попитів, які пред'являються окремими споживачами на регіональному чи місцевому рівні.

Крива ринкового попиту представляє собою криву, отриману в результаті сумування значень абсцис попиту кожного із споживачів (відмічених як Бд, Бв, Бс на рис. 2.5). Ця сума може бути визначена за допомогою "горизонтального додавання" графіків при кожному рівні ціни.

Оскільки всі індивідуальні криві попиту мають від'ємний нахил, крива ринкового попиту також нахилена униз. Однак крива ринкового попиту не обов'язково повинна бути прямою лінією, хоча кожна індивідуальна крива такою є. Крива ринкового попиту частіше за все має згини, тому що деякі споживачі не бажають здійснювати покупки за цінами, які інші споживачі вважають прийнятними.

Графічне зображення коефіцієнтів функції попиту

Рис. 2.4. Графічне зображення коефіцієнтів функції попиту

На формування ринкового попиту, окрім чинників, які визначають індивідуальний попит споживача в окремих випадках, можуть впливати соціальні фактори, дія яких виявляється через так звані "соціальні ефекти". Ці ефекти пов'язані зі зворотним впливом ринкового попиту на індивідуальний.

Розглянемо, яким чином впливають два із найбільш відомих соціальних ефектів на індивідуальний попит споживача.

Крива ринкового попиту

Рис. 2.5. Крива ринкового попиту

Ефект наслідування (моди). Деякі споживачі збільшують свій попит на благо, якщо зростає загальний обсяг його продажу. У такому разі, якщо ціна знижується від р0 до рі, окремий споживач у відповідності до його переваг збільшує обсяг попиту з (Зо до О1 (рис. 2.6).

Графіки попиту наслідування

Рис. 2.6. Графіки попиту наслідування

Якщо ж інші споживачі будуть більше споживати, тоді і цей споживач збільшить попит (зсуне криву свого попиту вправо) і купить не (Сі, а СЬ одиниць товару. Ефект зміни ціни проявляється у прирості 01 - ((о, а ефект наслідування - у прирості 02 - 0ь

Ефект "сноба". Це явище протилежне ефекту наслідування. Обсяг попиту "сноба" тим менший, чим більше цього блага купують інші споживачі. Якщо зниження ціни призводить до збільшення обсягу закупки великого контингенту споживачів, тоді крива попиту сноба зміщується вліво (рис. 2.7). Зниження ціни з р0 до р1 спочатку спонукає сноба збільшити свій обсяг попиту з 0о д° 0ь але якщо здешевілий товар стане предметом масового споживання, тоді обсяг попиту сноба скоротиться, можливо навіть порівняно з початковим рівнем. Цим ефект снобізму нагадує парадокс Гіффена.

Особливим різновидом ефекту "снобізму" є ефект престижу, який виникає, коли купують блага, володіння котрими підкреслює соціальну значимість їх володаря, що може собі дозволити недосяжне для інших.

Взаємно протилежна спрямованість ефектів "наслідування" та "снобізму" частково нейтралізує їхню дії на обсяг ринкового попиту і тому, коли аналізують ціноутворення на окремих ринках, ними можна знехтувати. Але і тоді, коли не враховують зворотні зв'язки, що виникають під впливом соціальних факторів, функція ринкового попиту має на два аргументи більше від функції індивідуального попиту.

Графік попиту

Рис. 2.7. Графік попиту "сноба"

По-перше, за даних переваг споживачів та їх бюджету ринковий попит змінюється під впливом кількості споживачів. По-друге, за даної величини національного доходу (сума всіх індивідуальних доходів) ринковий попит на окремі блага залежить і від ступеню диференціації індивідуальних доходів. В міру вирівнювання доходів прискореними темпами зростає попит на товари "середніх" класів. Поглиблення диференціації доходів призводить до зростання різноманіття попиту в асортиментному зрізі. З урахуванням цих обставин ринковий попит на благо можна визначити як функцію п'яти змінних: ціни даного блага; цін інших благ; загального доходу покупців; числа покупців; ступеня диференціації їхніх доходів.

Безумовно, на ринковий, як і на індивідуальний, попит у значній мірі впливають переваги споживача, але це фактор, який не має кількісної оцінки, і тому для практичних розрахунків або ж потрібно провести додаткові дослідження на підставі бальної оцінки переваг споживача і наступного вводу цього фактору як аргументу у функцію ринкового попиту, або ж користуватися наведеною залежністю за умови рівності переваг споживачів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші