Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Виробничий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ НА ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Управління якістю продукції (послуг) та інструменти її контролю

Якість продукції та її взаємозв'язок з управлінням виробництвом

Менеджмент як сфера діяльності припускає по відношенню до системи та її частин три рівні вирішення управлінських завдань.

  • 1. Макрорівень включає розв'язання проблем самоорганізації системи управління: завдання політики та стратегії розвитку системи управління в цілому, визначення її структури, функцій підсистем, кадрового менеджменту на вищому рівні.
  • 2. Управління ефективністю взаємодії суб'єкта та об'єкту системи управління, виконання загальних функцій управління по відношенню до реально поставлених цілей, тобто це, по суті, технологічний аспект управління.
  • 3. Управління діяльністю конкретних підсистем управління для досягнення цілей, що лежать на нижчому рівні дерева цілей - тобто, виконання конкретних функцій управління.

Звідси витікають і основні функції систем управління:

  • 1) макрофункції - вироблення місії (парадигми, філософії) існування і розвитку системи, розробка "дерева" цілей системи управління та критеріїв їх досягнення, вироблення загальної політики поведінки системи, розробка структури управління і напрямів її розвитку, забезпечення цілісності системи і визначення ступеня автономності, функцій та ієрархії підсистем, підходи до формування кадрового потенціалу, особливо методів відбору та ротації персоналу вищого менеджменту;
  • 2) загальні функції управління - планування, прогнозування конкретних параметрів системи та оперативне управління, які включають функції організації, мотивації, координації та регулювання і також завершальний процес управління або зворотний зв'язок, котрий включає аналіз, облік та контроль;
  • 3) окремі функції управління - управління технічною підготовкою виробництва, роботою з кадрами, логістичною діяльністю тощо.

Конкретні функції управління тісно пов'язані із специфікою підприємства та основними сферами його діяльності (загальне управління, фінансове управління, управління виробництвом, маркетинг, управління якістю тощо).

Основою як виробничого менеджменту, так і менеджменту якості є система Ф.У. Тейлора, який, по суті, першим створив цілісну концепцію наукового менеджменту. Система Тейлора включала поняття верхньої та нижньої "меж якості", "поля допуску" тощо, у якій вводилися такі вимірювальні інструменти, як шаблони і калібри, а також обґрунтовувалася необхідність незалежної посади інспектора з якості, системи адміністративного впливу та диференційовану систему штрафів для бракоробів. Проте цільова установка системи управління якістю зводилася до забезпечення певних кондицій окремих виробів, вузлів і деталей. Подальші дії у цьому напрямі приводили до значного зростання витрат, зниження ефективності виробництва.

У період з 1920-х до початку 1980-х рр. шляхи розвитку загального менеджменту та менеджменту якості розділилися. Головна проблема якості сприймалася і розроблялася фахівцями переважно як інженерно-технічна проблема контролю та управління варіабельністю продукції та процесів виробництва, а проблема виробничого менеджменту - в основному, носила організаційний, економічний і соціально-психологічний характер, пов'язаний з вирішенням завдань підвищення ефективності діяльності. На цьому етапі управління якістю було яскраво вираженою конкретною функцією управління, тобто структурно, організаційно, ресурсно виділену підсистему загального менеджменту.

Коли розвиток отримали статистичні методи контролю якості - БОС (А. Шухарт, Г.Ф. Додж та ін.) з'явилися контрольні карти, обґрунтовувалися вибіркові методи контролю якості продукції і регулювання тех-процесів. У принципах Демінга важко відокремити інженерні методи забезпечення якості від організаційних проблем менеджменту.

У 1950-1980 рр. навіть широкомасштабні внутріфірмові системи за кордоном називалися системами контролю якості: ТОС (Фейгенбаум), (К. Ісикава, сім інструментів якості), ОГБ тощо. У цей період починається активне зближення методів забезпечення якості з загальним менеджментом. За кордоном найбільш характерним прикладом є система ("Нуль дефектів"), проте й інші системи якості починають широко використовувати інструментарій наукового менеджменту.

Почався рух назустріч, який об'єктивно та історично співпав, з одного боку, з розширенням уявлень про якість продукції та способи управління якістю, а з іншого - з розвитком системи менеджменту організацій.

Вирішення завдань якості потребувало створення адекватної організаційної структури управління, до якої повинні входити не лише всі підрозділи, а і кожен працівник компанії, причому на всіх стадіях життєвого циклу продукції або "петлі якості". З цих міркувань логічно з'являються концепції TQM (тотального менеджменту якості) і UQM (універсального управління якістю).

У той час, коли уявлення про менеджмент якості включали у свою орбіту все нові і нові елементи виробничої системи, накопичували й інтегрували їх, загальний менеджмент, навпаки, розпадався на ряд спеціалізованих, достатньо незалежних дисциплін (фінанси, управління персоналом, інноваційний менеджмент, маркетинг, інвестиційний менеджмент, логістика тощо), а в теоретичному плані представ як управління за цілями. Основна ідея цієї концепції полягає у структуризації та розгортанні цілей, а потім проектуванні системи організації та мотивації щодо досягнення певних цілей. У той же час вже сформувався потужний набір теоретичних і практичних засобів, який отримав назву менеджмент на основі якості (MBQ). Наразі у активі менеджменту якості:

  • - міжнародні стандарти серії ISO;
  • - міжнародна система сертифікації систем якості, включаючи акредитовані органи по сертифікації;
  • - міжнародний реєстр сертифікованих аудиторів систем якості;
  • - система аудиту менеджменту;
  • - аналогічна система аудиту на багатьох регіональних і національних рівнях;
  • - більше 100 тисяч компаній світу, що мають сертифікати на внутріфірмові системи якості.

Можна констатувати, що менеджмент якості - це менеджмент четвертого покоління, який у наш час стає провідним напрямом успішного функціонування сфери матеріального виробництва. Водночас відбувається процес вростання MBQ у виробничий менеджмент, але на відміну від першого етапу в системі Тейлора, на новому, якісно іншому рівні. Сьогодні жодна компанія, котра не позиціонується в області менеджменту якості і екології, не може розраховувати на успіх в бізнесі і яке-небудь суспільне визнання.

Таким чином, зараз не тільки в провідних компаніях, але і на державному рівні цільові системи загального менеджменту включають основні засади системи управління якістю.

Управління якістю продукції повинне здійснюватися системно, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю, що є організаційною структурою, котра чітко розподіляє відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління якістю.

Загальний контроль якості, який здійснюють провідні компанії США, Японії і країн Західної Європи, включає три базові умови.

  • 1. Якість як основна стратегічна мета діяльності визнається вищим керівництвом, при цьому встановлюються конкретні завдання і виділяються кошти для їх вирішення. Оскільки вимоги до якості визначає споживач, таке поняття, як стабільно високий рівень якості - це постійно змінна мета.
  • 2. Заходи щодо підвищення якості повинні зачіпати всі підрозділи без виключення. Досвід показує, що 80-90% заходів не контролюється відділами якості і надійності. Особлива увага приділяється підвищенню якості на таких етапах, як науково-дослідні і конструкторські роботи, що обумовлено необхідністю прискореного інноваційного розвитку.
  • 3. Стабільність параметрів якості диктує необхідність постійного процесу навчання, який проектується на кожне робоче місце і обов'язково включає підвищення мотивації персоналу.

Об'єктами управління якості продукції є всі елементи, що створюють петлю якості. Під петлею якості відповідно розуміють замкнутий у вигляді кільця (рис. 8.1) життєвий цикл продукції, що включає етапи: маркетинг; проектування і розробку технічних вимог продукції; логістику; підготовку виробництва і розробку технології; сам процес виробництва; контроль, випробування і обстеження; упаковку і зберігання; реалізацію і розподіл продукції; інсталяцію; експлуатацію; сервісне обслуговування; утилізацію.

За допомогою петлі якості здійснюється взаємозв'язок виробника продукції із споживачем і зі всіма об'єктами, що забезпечують вирішення задач управління якістю продукції.

Управління якістю продукції здійснюється циклічно і проходить через певні етапи, що іменуються циклом Демінга. Реалізація такого циклу називається оборотом циклу Демінга.

Поняття циклу Демінга не обмежується тільки управлінням якості продукції, а має відношення і до будь-якої управлінської і побутової діяльності. Послідовність етапів циклу Демінга показана включає: планування (PLAN); здійснення (DO); контроль (CHECK); управління дією (ACTION) (рис. 8.2).

У круговому циклі, який підсвідомо використовується в повсякденному житті, полягає суть реалізації загальних функцій управління, маючи на увазі, що ці функції спрямовані на забезпечення створення якісної продукції та всіх умов її якісного використання.

Петля якості

Рис. 8.1. Петля якості

Цикл Демінга

Рис. 8.2. Цикл Демінга

Управління якістю відрізняється від контролю, який в основному зводиться до відділення хороших виробів від дефектних. Якість продукту після завершення процес виробництва не може бути змінена в результаті контролю.

Управління якістю має справу зі всією системою розробки, виробництва, експлуатації і утилізації товару. Завданням управління якістю є встановлення причин браку, де б він не виникав, а потім усунення цих причин і забезпечення виробництва продукції, яка б повністю відповідала вимогам стандартів і споживача.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші