Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Виробничий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратифікація

Одним з найбільш ефективних статистичних методів, що широко використовуються в системах управління якістю, є метод стратифікації, або розшарування. Відповідно до цього методу проводять розшарування статистичних даних, тобто групують дані залежно від умов їх отримання, і проводять обробку кожної групи даних окремо. Дані, розділені на групи відповідно до їх особливостей, називають шарами (стратами), а сам процес розділення на шари (страти) розшаруванням (стратифікацією).

Метод розшарування статистичних даних це інструмент, який дозволяє провести селекцію даних, що відображає необхідну інформацію про процес. Існують різні методи розшарування, застосування яких залежить від конкретних завдань. Наприклад, дані, що відносяться до виробу, що виготовляється в цеху на робочому місці, можуть в якійсь мірі розрізнятися залежно від виконавця, устаткування, технології виконання робочих операцій, умов праці, тощо. Всі ці відмінності можуть бути чинниками розшарування. У виробничих процесах часто використовується метод 5М, що враховує чинники, залежні від людини (man), машини (machine), матеріалу (material), методу (method), вимірювання (measurement).

Розшарування може здійснюватися за наступними критеріями (рис. 8.7):

  • - за виконавцями: кваліфікацією, стажем і ставленням до роботи, тощо;
  • - за оснащеністю: рівень зношеності устаткування, його конструктивна досконалість, багатопозиційність;
  • - за матеріально ресурсним змістом: характеристиками сировини, матеріалів, їх виробниками, партією, якістю, ціною;
  • - за способом виробництва: дослідне, дрібносерійне, масове;
  • - за вимірюванням: методами вимірювання, типом вимірювальних засобів, їх точністю.

Розшарування статистичних даних (стратифікація)

Рис. 8.7. Розшарування статистичних даних (стратифікація)

Діаграма Ісікави

Результат процесу залежить від численних чинників, між якими існують відносини типу причина - наслідок (результат). Діаграма причин і наслідків - засіб, що дозволяє виразити ці відносини в простій і доступній формі. Причинно-наслідкова діаграма інструмент, що дозволяє виявити найбільш істотні чинники (причини), що впливають на кінцевий результат (слідство). Якщо в результаті процесу якість виробу виявилася незадовільною, ще означає, що в системі причин, тобто в якійсь точці процесу, відбулося відхилення від заданих умов. Якщо ця причина може бути виявлена і усунена, то випускатимуться вироби тільки високої якості. Більш того, якщо постійно підтримувати задані умови процесу, то можна забезпечити формування високої якості виробів.

Важливо також, що отриманий результат - показники якості (точність розмірів, ступінь чистоти, значення електричних величин і т.д.) виражається конкретними даними. Використовуючи ці дані, за допомогою статистичних методів здійснюють контроль процесу, тобто перевіряють систему причинних чинників. Таким чином, процес контролюється за чинником якості (рис. 8.8).

Схема причинно-наслідкової діаграми

.Рис. 8.8. Схема причинно-наслідкової діаграми

Умовні позначення:

  • 1. Система причинних чинників.
  • 2. Основні чинники виробництва.
  • 3. Матеріали.
  • 4. Оператори.
  • 5. Устаткування.
  • 6. Методи операцій.
  • 7. Вимірювання.
  • 8. Процес.
  • 9. Слідство.
  • 10. Параметри якості.
  • 11. Показники якості.
  • 12. Контроль процесу по чиннику якості.

В процесі контролю якості найчастіше використовують діаграми 5М і 6М. Діаграма типу 5М розглядає такі компоненти якості, як "людина", "машина", "матеріал", "метод", "контроль", а в діаграмі типу 6М до них додається компонент "середовище". Стосовно задачі для компоненти "людина" необхідно визначити чинники, пов'язані із зручністю і безпекою виконання операцій; для компоненти "машина" - взаємини елементів конструкції аналізованого виробу між собою, пов'язані з виконанням даної операції; для компоненти "метод" - чинники, пов'язані з продуктивністю і точністю виконуваної операції; для компоненти "матеріал" - чинники, пов'язані з відсутністю змін властивостей матеріалів виробу в процесі виконання даної операції; для компоненти "контроль" - чинники, пов'язані з достовірним розпізнаванням помилки процесу виконання операції; для компоненти "середовище" - чинники, пов'язані з дією середовища на виріб і вироби на середовище (рис. 8.9).

Діаграма Ісікави 6М

Рис. 8.9. Діаграма Ісікави 6М

Контрольні карти

Контрольні карти - спеціальний вид діаграм, які вперше були запропоновані В. Шухартом в 1925 р. Вони відображають характер зміни показника якості в часі (рис. 8.10).

Всі вищеописані статистичні методи дають можливість зафіксувати стан процесу в певний момент часу. На відміну від них метод контрольних карт дозволяє відстежувати проходження процесу в часі і впливати на процес до того, як він вийде з-під контролю.

Контрольні карти - це інструмент, який дозволяє хід протікання процесу і впливати на нього (за допомогою відповідного зворотного зв'язку), попереджаючи його відхилення від вимог, що пред'являються до процесу.

Використання контрольних карт переслідує наступні цілі:

  • - тримати під контролем значення певної характеристики;
  • - перевіряти стабільність процесів;
  • - негайно приймати заходи коректувань;
  • - перевіряти ефективність прийнятих заходів.

Контрольна карта

Рис. 8.10. Контрольна карта

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші