Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Правове регулювання туристичної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

Модернізація освіти в Україні зумовлена процесами глобалізації, інтернаціоналізації світового господарства, інтеграції європейської спільноти, соціально-економічними та політичними змінами у нашій державі. Сучасні тенденції розвитку науки та освіти, інтенсифікація життєдіяльності, трансформації на ринку праці спонукають до розробки ефективних методів підготовки конкурентоспроможних професіоналів, здатних забезпечувати прогресивний поступ суспільства.

Якісна професійна підготовка сучасного фахівця має визначальне значення для успішного розвитку будь-якої країни. В наш час збільшується потреба у професіоналах з глибоким знанням останніх досягнень науки і технологій, що є одним із важливих факторів сприяння економічному зростанню економіки країни та досягненню позитивних зрушень у соціальній та культурній сферах.

Результативність даного процесу значною мірою залежить від ефективності державного управління системою вищої освіти, що виявляється у зростанні якості освіти, конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці, їх працевлаштування за фахом, закріпленості на робочому місці, задоволеності умовами навчання, а також різнобічному розвитку особистості.

Традиційно до компетенції органів державного управління відноситься цілий ряд важливих функцій по управлінню системою вищої освіти. Найважливішими серед них є законодавча функція, а також фінансове забезпечення вищих навчальних закладів.

Парламент країни безпосередньо розглядає та затверджує всі законопроекти у сфері вищої освіти, які розробляються і надаються йому Міністерством освіти і науки України, а також приймає рішення про внесення змін чи поправок у діюче законодавство.

До повноважень органів державного управління відносяться такі питання, як встановлення нормативів кількості студентів у різних навчальних закладах, перш за все в університетах, визначення переліку напрямів підготовки та за необхідності обмеження набору студентів на певні спеціальності.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про туризм", професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів у галузі туризму здійснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в порядку, визначеному законодавством. Підготовка окремих категорій фахівців туристичного супроводу (гідів-перекладачів, екскурсоводів, спортивних інструкторів, провідників тощо), які не потребують здобуття громадянами професійно-технічної або вищої освіти зі здобуттям кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, може здійснюватися у встановленому порядку юридичними або фізичними особами.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у галузі туризму, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації, затверджує перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційні вимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу [68].

Наукові дослідження розвитку туризму проводяться з метою:

- наукового забезпечення державної політики в галузі туризму, прогнозування та визначення перспектив його розвитку;

- встановлення методик класифікації та оцінки туристичних ресурсів, режиму їх охорони, збереження та відновлення, порядку використання;

- обліку гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

- розробки пропозицій щодо проектів державних цільових, регіональних та місцевих програм розвитку туризму, а також щодо визначення ліцензійних умов та переліку посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційних вимог щодо них, удосконалення професійної підготовки фахівців у сфері туристичної діяльності тощо [68].

Ф.К. Федорченко вважає, що професійна кваліфікація працівника сфери туризму залежить як від загальної, так і від спеціальної підготовки, зорієнтованої на існуючу практику, світовий досвід та стандарти гостинності. Відповідність змісту навчання вимогам майбутньої професійної діяльності, зв'язок навчання з виробничою практикою, навчання на робочому місці, взаємозв'язок теоретичних курсів із практичними предметами, тривале стажування на робочих місцях під час навчання у вищому навчальному закладі формують основу висококваліфікованих спеціалістів сфери туризму за кордоном [125, с. 207].

Аналіз іноземного досвіду підготовки фахівців для сфери туризму в країнах з розвиненою економікою, дозволяє зробити такі висновки:

1. Підготовка кадрів здійснюється великими туристичними або готельними комплексами, які мають свої навчальні та тренінгові центри. Фінансування на 60-80% здійснюється за рахунок підприємств, які входять у такі комплекси.

2. Практика в туристичному підприємстві, закладі готельного або ресторанного господарства є важливою складовою частиною навчального процесу, при цьому співвідношення кількості теоретичних та практичних занять є рівним.

3. Навчання майбутнього фахівця починається з моменту, коли встановлено потребу в ньому конкретного підприємства, тобто існує певна гарантія його працевлаштування після закінчення навчання.

4. Навчальний план підготовки фахівця складається з урахуванням потреб підприємства-замовника, навчальний заклад повинен забезпечити виконання цього навчального плану.

5. Майбутній фахівець повинен обов'язково проходити всі рівні професійної підготовки: учень (стажер) - студент - бакалавр - магістр, постійно підвищуючи свою кваліфікацію. При цьому ліцензування туристичної діяльності залежить від наявності у підприємства сертифіката, що підтверджує рівень професійної підготовки його працівників.

Проте в Україні спеціальна професійна підготовка персоналу на туристичному ринку, як правило, не затребувана. Увагу на це керівники підприємств звертають тільки при проведенні сертифікації готельних або ресторанних послуг та ліцензуванні суб'єктів туристичної діяльності. Підвищення вимог до сертифікації та ліцензування змусить підприємства переглянути кадрову політику, зорієнтуватися на перепідготовку та збільшення кваліфікації своїх працівників з метою покращення якості обслуговування споживачів туристичних послуг.

Метою підвищення кваліфікації фахівців для сфери туризму є задоволення їх індивідуальних потреб в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно та відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку туристичної галузі.

Слід зазначити, що неперервна туристична освіта сприяє свідомому вибору професії, формуванню стійких мотивів вибору спеціалізації, формуванню та розвитку необхідних особистісних якостей, оволодінню фундаментальними фаховими знаннями, вона також скорочує час на професійну адаптацію майбутнього фахівця.

Ситуація на ринку праці в галузі туризму така, що у найближчому майбутньому реальне зародження професійної конкуренції призведе до підвищення вимог щодо фахових вмінь і навичок працівників. Неперервна підготовка кадрів для сфери туризму повинна здійснюватися на різних рівнях професійної кваліфікації, від рядових працівників до вищого керівництва - такими є сучасні освітні стандарти [127, с. 48].

Вже багато років навчальні заклади в Україні, особливо в обласних центрах, працюють без взаємодії з туристичними підприємствами, не маючи реальної оцінки потреби регіону в фахівцях для сфери туризму та відповідних вимог до їх кваліфікації. Такий шлях веде до нераціонального формування системи підготовки студентів у навчальних закладах туристичного профілю та відсутності конкретної спрямованості на розвиток вітчизняного туризму.

Проблеми виникають у студентів старших курсів при проходженні виробничої та переддипломної практики, написанні курсових і дипломних робіт. Таке явище обумовлено тим, що туристичні підприємства здебільшого не приймають молодих фахівців та не надають їм можливості в реальних умовах застосувати набуті в університеті теоретичні знання. Від співробітництва відмовляються і деякі органи державного управління в галузі туризму, чия робота повинна бути спрямована на координацію діяльності та пошук необхідних ресурсів, у тому числі й кадрових.

З метою впровадження інноваційної моделі розвитку України як туристичної держави, реалізації євроінтеграційних прагнень, запобігання негативних наслідків у процесі реалізації туристичного співробітництва, а також з огляду на значний туристичний потенціал нашої країни - особливої актуальності сьогодні набуває проблема підготовки фахівців з державного управління для сфери туризму.

Проблема формування в усіх регіонах України достатньої кількості управлінських кадрів, здатних працювати в умовах ринкової економіки, використовуючи при цьому європейські стандарти та новітні технології, вимагає розбудови співпраці України з країнами-членами Європейського союзу, створення системи підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців як на теоретичному рівні, так і через проходження відповідного навчання, перепідготовки або стажування у спеціалізованих навчальних закладах та органах державної влади іноземних країн.

Для цього слід враховувати відповідні потреби центральних органів виконавчої влади під час реалізації Державної програми навчання та перепідготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також при залученні технічної допомоги на впровадження проектів з організаційного забезпечення адміністративної реформи в нашій державі. Метою таких заходів є формування професійних кадрів для сфери туризму в апаратах центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Важливим чинником у процесі підготовки таких фахівців є проведення в Україні міжнародних спеціалізованих семінарів, конференцій із залученням представників вітчизняних та іноземних науково-освітніх установ з метою вивчення передового досвіду організації туристичної діяльності, освоєння туристичних ринків, визначення перспектив розвитку новітніх технологій надання туристичних послуг, формування туристичної стратегії та стандартів обслуговування, а також участь у відповідних заходах за кордоном.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси