Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вербальні та невербальні засоби професійного спілкування

Вербальні засоби спілкування

Правоохоронець повинен досконало володіти мовленням, щоб кваліфіковано вести діалог (саме вести, а не приймати в ньому участь), відчувати себе впевнено в різних комунікативних ситуаціях.

Вихідним моментом любої мовленнєвої дії є мовленнєва ситуація. Це така сукупність обставин, які спонукають правоохоронця до мовленнєвої дії. Прикладами мовленнєвих ситуацій є: необхідність відповісти на запитання, зробити доповідь по результатах роботи, написати електронний лист, отримати інформацію або поділитися нею, опитати свідків, очевидців події тощо.

Мовлення реалізується за допомогою мови. Мовлення - процес спілкування, мова - засіб спілкування. Як засіб спілкування мова при цьому відіграє роль умовних символів (знаків), прийнятих у даній спільності людей.

Характер змісту взаємодії залежить насамперед від мовленнєвих засобів, технік спілкування, які утворюють у комунікації істотну логіко-смислову лінію. Провідною характеристикою сучасного ділового стилю спілкування є стислість і простота побудови фрази, використання професійної розмовної лексики, своєрідних мовленнєвих кліше й штампів. До власне комунікативних аспектів розмови можна віднести прийоми залучення й утримання уваги співрозмовника, а також обраний тон спілкування - дружній або офіційний, поблажливий або поважний.

Мовлення в правоохоронній діяльності використовується в самих різних функціях. Воно виступає в ролі основного засобу спілкування. Завдяки наявності в мовленні комунікативної функції правоохоронець має можливість збирати та фіксувати змістовну інформацію про злочин, обставини провадження.

Пізнавальна функція мовлення дає змогу вивчати явища, осіб зацікавленості, моделювати ситуації, які є предметом розслідування тощо.

Акумулятивна. Мовлення є засобом накопичення й зберігання бази знань для використання їх в майбутній правоохоронній діяльності. У повсякденнім житті нас виручають конспекти, щоденники, записні книжки. В процесі розслідування правоохоронець завжди може звернутися до електронної бази знань і отримати потрібну інформацію.

Конструктивна. За допомогою мовлення формулюються, "матеріалізуються" та здобувають звукову форму думки. Виражена словесно, думка стає виразною та ясною.

Емоційна. Мовлення є одним із засобів вираження почуттів і емоцій. Ця функція реалізується тільки тоді, коли ми прямо виражаємо емоційне відношення або емоційний стан. Наприклад: "Мене дратує ця ситуація", "Я в захваті від твоїх здібностей".

Контактна. Мовлення є засобом установлення контакту між людьми. Іноді спілкування безцільно, інформативність його нульова, лише готується ґрунт для подальшого плідного, довірчого спілкування.

Види мовлення

Є наступні види мовлення: усне мовлення, внутрішнє мовлення й письмове мовлення.

Усне мовлення. На відміну від інших видів характеризується тим, що воно завжди безпосередньо звернено до співрозмовника й служить цілям безпосереднього спілкування. Усне мовлення називають також експресивним мовленням.

В експресивній мові слід розрізняти автоматизоване мовлення (перерахування днів тижня, місяців, цифр тощо), відображене мовлення (безпосереднє повторення сказаного іншою людиною), називання, діалогічне й оповідальне мовлення.

Внутрішнє мовлення - це мовлення про себе й для себе. Усі види свідомої діяльності пов'язані з зовнішнім мовленням і внутрішнім. Мислення, пам'ять, сприймання тісно пов'язані із внутрішнім мовленням. Найважливіше значення внутрішнє мовлення має в самосвідомості, у саморегуляції поведінки та станів правоохоронця.

Письмове мовлення. Говорячи про письмову мову, слід мати на увазі дві її сторони: читання й письмо. Читання може бути вголос і про себе.

Письмо є особливим видом мовлення, при якому людина спілкується з відсутньою людиною (людьми). Ці особливі умови змінюють і характер вибору слів, позбавляють мову найбільш звичних засобів підкріплення мови жестами, мімікою. При відсутності реального співрозмовника не має необхідності співвідносити свої слова й думки зі словами, думками, поведінкою співбесідника. Письмовий текст припускає корекцію й перебудову.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші