Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Маніпулятивний вплив і захист від нього

Під маніпуляцією в психології розуміють приховане від адресата спонукання його до зміни відношення до чого-небудь або кого-небудь, прийняттю рішень і виконанню дій, необхідних для досягнення маніпулятором власних цілей. При цьому важливо, щоб адресат вважав ці думки, рішення, й дії своїми власними і визнавав себе відповідальним за них. Таким чином, маніпулятор перекладає відповідальність за зроблене на свою жертву.

Доценко Е.Л. (1997) виділяє чотири основні прийоми маніпулятивного впливу, які відповідні до основних ознак маніпуляції.

  • 1. Прихований характер маніпуляції забезпечується багатовекторністю впливу: відволікання уваги адресата, обмеження уваги на необхідному змісті, зниження критичності адресата, підвищення власного статусу в його очах, ізоляція адресата від інших людей тощо.
  • 2. Для здійснення психологічного тиску використовуються прийоми: перехоплення ініціативи, уведення своєї теми в розмову, скорочення часу на ухвалення рішення, рекламування себе або натяк на широкі зв'язки й можливості, апеляція до присутніх тощо.
  • 3. Проникнення в психічну сферу адресата відбувається через "струни душі", тобто значимі для нього переживання, його гордість за власне походження, нетерпимість до певного типу людей, хобі, цікавість.
  • 4. Експлуатація особистісних якостей адресата являє собою імітацію процесу ухвалення рішення ним самим. Перший крок - створення (або актуалізація) конкуренції мотивів. Другий крок - зміна спонукальної сили конкуруючих мотивів на користь того мотиву, який потрібний маніпулятору.

На думку Шострома, існують різні види маніпуляторів:

  • • активні маніпулятори: ці люди не мають сил покластися на себе, їм краще зробити відповідальним за все іншу людину, якою можна управляти і яку можна контролювати; деякі маніпулятори, бажаючи або не знаходячи кохання, навколишніх, намагаються добитися влади над іншими людьми силою власного хитрого розуму;
  • • пасивні маніпулятори: деякі люди настільки бояться заслужити чиєсь несхвалення, що намагаються догодити всім, або ж коли їм не вистачає сил упоратися з життєвими труднощами, людині зручніше зайняти пасивну позицію "Робіть зі мною, що хочете!";
  • • маніпулятори, що змагаються: такі люди сприймають життя як постійний турнір, а собі призначають роль бійця; для них важлива постійна битва, ділові партнери розглядаються як суперники або вороги, реальні або потенційні;
  • • байдужні маніпулятори: ці люди грають у байдужність і індиферентність; намагаються усунутися від контактів.

Існує дуже багато способів і прийомів маніпуляції. Приведемо найбільш розповсюджені:

  • 1. Нав'язування ролі. Угадавши бажання людини, маніпулятор починає нав'язувати роль Незамінного Працівника, Безкорисливої Співробітниці, Усіма Коханого.
  • 2. Вас роблять другом. Маніпулятор довірливо розповідає про себе, а потім звертається з яким-небудь проблемним проханням.
  • 3. Доброзичливець. Надзвичайно люб'язно й доброзичливо розпитує про особисті справи, труднощі, потім звертається із проханням, у якому після такої розмови важко відмовити.
  • 4. "Дружимо проти спільного ворога". Маніпулятор довірчо повідомляє про те, як негативно висловився про вас керівник або колега. Він збуджує ворожість до "недоброзичливця", підштовхуючи до певних дій.
  • 5. Вас роблять соратником по спільній справі. Наприклад, відвідувач довірчо, з розрахунками на розуміння й співчуття, присвячує вас у свій чудовий проект реорганізації роботи. І відразу просить саме його документ показати директору в першу чергу.
  • 6. Мрячні натяки. Маніпулятор не висловлює прямо своє безтактне прохання, а "ходить навколо".
  • 7. Бере змором. Маніпулятор із чарівною посмішкою знову й знову повторює те саме прохання, виконати яке ви не можете або не хочете.

До прийомів маніпуляції, які найчастіше зустрічаються в спілкуванні відноситься комплімент - невелике перебільшення гідності, яку адресат бажає бачити в собі. Прийом ґрунтується на природному для людини бажанні бути позитивно оціненим навколишніми й дозволяє створити позитивну атмосферу, знизити критичність співрозмовника.

Серед основних прийомів маніпуляції, метою яких є пряме змушення співрозмовника прийняти помилкове, невигідне для його позиції рішення, виділяють:

  • • "роздратування співрозмовника" - виведення його зі стану психологічної рівноваги глузуваннями, обвинуваченнями, докорами або іронією, що змушує його нервувати й, у результаті, приймати необдумані рішення;
  • • "прискорення темпу" - використання швидкого темпу мовлення, вимога прийняти рішення "тут і зараз" під загрозою втратити "унікальну можливість", "спеціальну пропозицію";
  • • переведення дискусії в сферу домислів - переведення полеміки в русло викриття, щоб змусити співрозмовника або виправдовуватися, або говорити про те, що це не має ніякого відношення до суті справи, тим самим витрачаючи час і сили;
  • • відсилання до "вищих інтересів" - натяк на те, що позиція співрозмовника зачіпає інтереси тих, кого вкрай небажано турбувати;
  • • "Карфаген повинен бути зруйнований" - бездоказове повторення однієї й тієї ж думки так часто, щоб співрозмовник до неї "звикає" і приймає її як очевидну;
  • • "недосказаність у зв'язку з особливими мотивами" - натяк на те, що повна інформація не може бути озвучена у зв'язку з якимись "особливими мотивами", про які не можна повідомити прямо;
  • • "фальшивий сором" - використання помилкового доводу, з яким опонент не буде сперечатися після заяв, типу "Вам, звичайно ж відомо, що наука встановила...", "Ви, звичайно ж читали про...", побоюючись привселюдно розписатися у власній некомпетентності;
  • • "використання незрозумілих слів у спілкуванні" - аналогічно попередньому прийому побудоване на небажанні опонента визнати, що він не знайомий з даним терміном;
  • • "демонстрація образи" - відхід від відповіді на небажаний аргумент через імітацію образи на поведінку співрозмовника ("Ви за кого нас тут приймаєте?");
  • • "уявна неуважність" - втрата потрібних документів, пропуск аргументів або небезпечних доводів опонента;
  • • "уявне нерозуміння" - повторення доводів співрозмовника "своїми словами" з навмисним перекрученням отриманої інформації;
  • • "багато несумісних питань" - включення в одне питання низки мало сумісних між собою питань із наступним обвинуваченням або в "нерозумінні суті проблеми", або у відході від відповіді на одне із заданих питань;
  • • "а що ви маєте проти?" - вимога до опонента надати критичні доводи з наступним обговоренням його аргументів замість аргументації запропонованої тези;
  • • "примус до однозначної відповіді" - тиск на опонента з метою отримати однозначну відповідь "так, чи ні", причому відразу ("Скажіть прямо..");
  • • "рабулістика" - навмисне викривлення смислу висловлень опонента, які подаються як забавні й дивні ("Ваш колега домовився до того, що...");
  • • "віднесення факту до особистої думки" - віднесення заснованого на фактах аргументу опонента до його особистої позиції ("Це всього лише ваша особиста думка");
  • • "демонстративна підтримка" - зовнішня підтримка доводів опонента, спрямована на те, щоб заспокоїти його згодою, відволікти увагу, а потім привести потужний контраргумент, створивши враження дуже ґрунтовного знайомства з даною тезою, яке дозволяє бачити його неспроможність.

Існують три основні способи нейтралізації цих та інших прийомів психологічної маніпуляції в спілкуванні:

  • • "Повз вуха". Метод полягає у відході від дискусії, ухилянні від прямих запитань або зміні теми розмови. Можна щось упустити, відволіктися на уявний телефонний дзвінок або смітинку, що потрапила в око. Ціль методу - виграти час і увернутися від маніпуляції.
  • • "Розставити крапки над і". Пряма заява про те, що опонент намагається вами маніпулювати з позначенням його справжнього мотиву.

"Скажіть прямо, чого ви прагнете? Щоб я розлютився й відмовився від своїх вимог?".

• Контрманіпуляція. Використання прийомів маніпуляції, що дозволяють відбити атаку опонента й змусити його до прийняття невигідного для себе рішення. Така ситуація може спричинити різке загострення стосунків і виникненню конфлікту.

Крім способів нейтралізації, виділяються також способи захисту від маніпулювання:

  • 1. Необхідно знати основні способи маніпулювання й пам'ятати, на що вони спрямовані (на отримання якоїсь вигоди, на те, щоб збити вас з толку й відволікти від власних інтересів);
  • 2. Захист від маніпулювання припускає постійне, чітке і ясне збереження у свідомості ваших головних інтересів;
  • 3. Маніпулювання це гра на емоціях і почуттях людини, отже, захистом від маніпуляцій може виступати емоційний самоконтроль. Важливо правильно ухвалювати рішення, тверезою свідомістю, не серцем, а розумом (мати холодний розум). Таким чином, ви позбавите маніпулятора його головного інструмента впливу, ваших емоцій.
  • 4. Перш ніж погоджуватися на пропозицію, яку вам нав'язують, приділіть більше часу його вивченню. Обмеженість у часі є в руках маніпулятора гарним засобом. Люди часто ухвалюють невірні рішення і йдуть на необґрунтовані поступки, коли в них недостатньо часу на міркування. Не поспішаєте. Наявність часу на обмірковування дозволить оцінити ситуацію, відшукати шляхи виходу із критичного положення. Можливо, відтягування викличе почуття сумніву, а це привід для уточнюючих питань і пошуку обхідних шляхів.
  • 5. Часто люди, які регулярно зазнають маніпуляцій, попросту не вміють відмовляти, вони розуміють, що їх використовують, але нічого поробити не можуть, не можуть у потрібний момент сказати "ні". Навчившись говорити "НІ", людям які вас використовують, ви будете говорити "ТАК" своїм бажанням і своїм інтересам.
  • 6. Активним способом захисту від маніпуляцій є їхнє виявлення. У такому випадку можна розкрити приховані наміри маніпулятора. З недовірою в голосі запитайте про цілі, які переслідує маніпулятор.
  • 7. Критичне зауваження, негативна оцінка маніпулятивного сигналу, його осуд, глузування стосовно дій маніпулятора, усе це послабляє маніпулятивне вторгнення або зводить його на ні.
  • 8. Ігнорування, ще один спосіб, тільки у відмінності від попереднього, більш стриманий (пасивний). Треба просто пропустити сказане маніпулятором повз вуха. Можна при цьому тактовно натякнути, що ви зрозуміли, що він намагався зробити.
  • 9. Відповідайте маніпуляцією на маніпуляцію. Коли ви розумієте сутність того, що відбувається, бачите, куди спрямовані впливи співрозмовника, ви дозволяєте маніпулятору продовжити те, що він робить, але вже під своїм контролем і у своїх інтересах.
  • 10. Одним із способів захисту від маніпуляції, є непередбачуваність. Непередбачувана людина невразлива, про неї складно скласти думку, до неї складно підлаштуватися.
  • 11. Так само не губляться в складних ситуаціях, комунікабельні люди. Маючи за плечима багатий досвід спілкування, вони з легкістю визначають моменти, коли ними прагнуть скористатися й красиво уникають маніпулювання.

Отже, знання основних причин та способів маніпулювання, психологічних типів й тактичної та стратегічної лінії поведінки маніпуляторів, способів нейтралізації і захисту від маніпуляцій, дозволяє не тільки розпізнавати маніпуляторів серед навколишніх, але й передбачати їхні вчинки й, отже, уникати долі їх жертв.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші