Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Отримання інформації шляхом вивідування

Поняття "вивідування інформації"

Опис методів отримання інформації шляхом вивідування детально зроблений Чуфаровським Ю.В. в книзі "Психологія оперативно-розшукової діяльності".

Зміст отримання інформації шляхом вивідування полягає в тому, щоб спонукати людину до неусвідомленої видачі інформації у вербальній чи невербальній формі співробітнику правоохоронного органу.

Отже, вивідування інформації - це процес спонукання носія інформації до мимовільних (неусвідомлюваних) висловлень чи дій, які мають значення для правоохоронної діяльності. Вивідування реалізується в процесі безпосереднього спілкування між учасниками правоохоронної діяльності.

Прийоми і способи умовно ділять на дві основні групи, в залежності від виду реагування:

  • • вербальні реакції - спонукання суб'єкта до мовної репродукції (словесно-репродуктивний спосіб);
  • • невербальні реакції - спонукання суб'єкта до мимовільних фізичних і експресивних дій (моторно-репродуктивний спосіб).

Усередині названих способів можна назвати декілька підгруп конкретних прийомів, за допомогою яких і здійснюється отримання необхідної інформації шляхом вивідування.

Словесно-репродуктивний спосіб вивідування інформації

Словесно-репродуктивний спосіб

Асоціативні прийоми

Его-прийоми

Стресові прийоми

Наглядно-предметні

Звертання до почуття значимості

Гостре запитання

Кінестетичні

Звертання до егоцентризму

Важливі відомості

Аудіальні

Прояв байдужості

Неточна або помилкова заява

Тематичного регулювання

Показ поінформованості

Група асоціативних прийомів ґрунтується на механізмі асоціативної пам'яті. Асоціація - це зв'язок між психічними явищами, при якому актуалізація одного з них спричиняє появу іншого. Его-прийоми пов'язані з природною потребою захистити своє "Я", свою Я-концепцію, самооцінку, самоствердитися, відчути самоповагу, компетентність. Стресові прийоми адресовані до емоційної сфери особистості і ґрунтуються на природній потребі людини шукати "жилетку" та соціальну підтримку в гострих ситуаціях.

Асоціативні прийоми

Демонстрація конкретного предмету (наглядно-предметне регулювання). Прийом демонстрації предмету орієнтований на актуалізацію в свідомості образів, які актуалізують в пам'яті інформацію, що має значення для правоохоронної діяльності. Конкретними предметами, які спонукають людину до мимовільних висловлювань, можуть бути особисті речі особи (одяг, предмети туалету, книги тощо); предмети, що належать близьким зв'язкам цієї особи, інші предмети, які доступні для сприймання; експонати виставок і музеїв, гасла і плакати, оголошення тощо. Наявність таких конкретних предметів дає подвійний психологічний результат. З одного боку, переглядання фотографій, наприклад, відтворює в пам'яті людини образи минулого, що зберігаються там, а з іншого боку - спонукає до відповідних конкретних висловлювань.

Використання суміжної теми розмови (тематичного регулювання). Цей прийом дає можливість вести цілеспрямовану бесіду та отримувати інформацію без постановки питань, шляхом використання суміжної теми. Така тема оживляє у пам'яті людини образи з області "заборонної" інформації за принципом асоціації. Переключення на суміжну тему може здійснюватися за допомогою, в тому числі, різних нейтральних питань.

Суміжна тема не повинна бути занадто близька до основного питання, що підлягає вивідуванню, тому що в цьому випадку вона набуває характер погано замаскованого прямого запитання. Вона також не повинна бути і занадто віддалена від основного питання, що з'ясовується, тому що це викликає в пам'яті масу інших образів і може не містити корисної інформації.

Отже, використання суміжної теми розмови для отримання інформації полягає в тому, щоб оживити минулі спогади, які зберігаються в пам'яті людини, замаскувати дійсне значення суміжної теми й у результаті спонукати до ненавмисної і неусвідомлюваної видачі відповідної словесної інформації.

Его-прийоми

Використання почуття особистої значимості. У цілеспрямованих бесідах може використовуватися:

  • • прагнення людини будь-що-будь захистити власну точку зору;
  • • підвищити особисту значимість в очах навколишніх.

Люди, як правило, намагаються зберегти і підвищити почуття особистої значимості. Звернувшись до цього почуття, можна домогтися того, що людина, захищаючи свій престиж, чи своє "Я", висловиться відносно питання, яке цікавить правоохоронні органи.

При цьому варто враховувати сформовані з людиною відносини. До специфічних різновидів цього прийому є: звертання до егоцентризму та прояв байдужості.

Звертання до егоцентричних потреб. Цей прийом припускає похвалу, лестощі, навмисне вираження поваги, великої зацікавленості й уваги стосовно самого співрозмовника. Прийом особливо ефективний при спілкуванні з марнолюбними і честолюбними особами. Звертання до егоцентризму дозволяє установити з такими людьми більш тісні відносини і сприяє прояву інформаційної щирості з їх боку.

Прояв байдужості. Цей прийом застосовується, коли в співрозмовника спостерігається велике бажання:

  • • обговорити відомості, якими він володіє;
  • • торкнутися в розмові відому лише йому новину, якій він надає великого значення.

Прояв байдужності до важливої інформації зачіпає самолюбство співрозмовника і тим самим стимулює до висловлення додаткових даних, що підтверджують значимість інформації.

Стрес-прийоми

Під стресом у даному випадку розуміється стан психічної напруги. У такому стані у людини знижується контроль за своєю поведінкою й висловлюваннями.

Увести в певний емоційний стан можна в такий спосіб: поставити несподіване запитання; зробити неточну чи помилкову заяву; повідомити "важливі" відомості; показати свою поінформованість у чомусь.

Постановка несподіваного питання. Цей прийом має два різновиди. Шляхом постановки несподіваного питання можна: 1) привести особу в роздратування; 2) викрити її в чомусь, наприклад в нещирості. У першому випадку людина може не усвідомлювати намірів співрозмовника, в другому - ці наміри ним розуміються.

Несподіване питання не повинно бути зв'язано з темою дійсної розмови. Воно повинно стосуватися інтимних проблем чи секретів. Зміст питання не повинен бути двозначним.

Неточна чи помилкова заява. Якщо ми навмисно робимо помилкову заяву чи невірно висловлюємося з якого-небудь питання, у співрозмовника може виникнути бажання заперечити, поправити, уточнити чи доповнити наше висловлювання. Особливо ефективний цей прийом при спілкуванні з емоційними й імпульсивними особами, "знавцями", яких дратує перекручування фактів.

Основне правило застосування прийому: заява повинна бути в основному щирою. Перекрученою може бути лише яка-небудь несуттєва деталь цієї інформації.

Повідомлення важливих відомостей. Використання відомостей, що можуть змінити настрій людини, допомагає спрямувати бесіду в потрібне русло й отримати корисну інформацію.

При підборі "важливих" відомостей необхідно враховувати домінуючі потреби людини і його індивідуально-психологічні властивості.

Показ поінформованості. Цей прийом використовується, коли уже відомі деякі деталі інформації і потрібно отримати додаткову інформацію. Вміле оперування відомими деталями інформації, що підлягають з'ясуванню, може створити враження повної поінформованості співрозмовника і спонукати його до відвертості.

Моторно-репродуктивний спосіб вивідування

До прийомів, за допомогою яких реалізується моторно-репродуктивний спосіб отримання інформації, відносяться два прийоми: предметно-наглядний та створення гострих ситуацій.

Демонстрація конкретних предметів, зв'язаних зі злочинною діяльністю. На спонукальні впливи предметів, що демонструються, людина реагує експресивними чи фізичними діями. Вона досить добре усвідомлює значення предметів, але його виразні рухи здійснюється несвідомо. І саме ці мимовільні реакції містять корисну для правоохоронця інформацію щодо ймовірної причетності особи до фактів, які досліджуються.

Створення короткочасних психологічно гострих життєвих ситуацій. Такими ситуаціями можуть бути як природні, так і штучно створені.

Люди реагують на короткочасні, несподівані чи психологічно гострі ситуації відповідними експресивними і фізичними діями. Самі ситуації усвідомлювалися ними добре, але моторні компоненти, виразні рухи, що відображують певні психічні стани, є неусвідомленими, і саме вони несуть в собі корисну інформацію.

Для того, щоб цей прийом спрацював, створювані ситуації повинні мати для об'єкта особистісну значимість.

Експресивні і фізичні дії особи, що "прив'язані" до конкретних життєвих ситуацій і їхнє послідовне зіставлення дозволяє розкрити дійсний зміст виразних рухів. Більш того, дані рухи є неусвідомленими, тому ступінь вірогідності віддзеркалюваних у них станів суб'єкта і його намірів є досить високою.

Таким чином, використання психологічних способів і прийомів вивідування інформації має дуже велике значення. Вони успішно можуть використовуватися як у процесі виявлення злочинної діяльності особи чи групи осіб, так і в ході її попередження і припинення, а також при проведенні попереднього розслідування (слідчих дій).

Інформація, яка отримана за допомогою вивідування носить, в основному, орієнтуючий характер і повинна перевірятися. Отримання інформації за допомогою вивідування сприяє підвищенню оперативності дій співробітників, і додає їм попереджувального характеру.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші