Перше враження в професійному спілкуванні правоохоронця

Сприймання іншої людини має ряд суттєвих відмінностей в порівнянні із сприйманням "несоціальних" об'єктів. Існують три основних відмінні ознаки:

• • в процесі сприймання увага приділяється внутрішньому змісту (наміри, відношення);
• • процес сприймання має властивість реціпрокності (взаємності), він є трансактний, тобто кожен є одночасно і суб'єктом і об'єктом сприймання;
• • спостерігач в силу своєї схожості з тим, хто спостерігається може робити висновки по аналогії, що є причиною суб'єктивних помилок.

Проблематика першого враження включає дослідження з таких проблем як атракція (привабливість), вплив невербальної поведінки на формування враження, а також з "мистецтва подобатися" (самоподання, самопред'явлення).

Психологами встановлені деякі закономірності формування враження при первинному сприйманні людини:

• • кожний намагається формувати кінцеве враження про цілісну людину;
• • як тільки ми підмічаємо дві і більше рис - вони створюють іншу якість;
• • кожна якість виражає індивідуальну своєрідність людини. Встановленим є факт, що для того щоб склалося перше враження

про іншу людину достатнім є декілька секунд, а для того щоб його сформулювати, відтворити в словах, необхідно декілька десятків секунд.

Перше враження природним шляхом включається в процеси знайомства, першої бесіди (співбесіди) тощо. Воно має суттєве значення і при встановленні первинного контакту з опитуваною особою, свідком в процесі допиту. Це необхідно усвідомлювати тому, що знайомство, бесіда з особою зацікавленості іноді виступає в якості мети співробітника, яка спрямована на рішення конкретного службового завдання.

Встановлено декілька компонентів, що впливають на перше враження про іншу людину:

• • зовнішність;
• • оформлення зовнішності (одежа, реквізити);
• • невербальна поведінка;
• • мовна активність.

На сьогодні встановлена також певна залежність першого враження від індивідуальних особливостей. А саме, від:

• • віку;
• • статі;
• • демографічних особливостей;
• • когнітивної складності-легкості;
• • навичок спілкування;
• • особистісних властивостей;
• • психічних розладів;
• • самосвідомості і самооцінки;
• • невербальної поведінки (голосових характеристик, особистого простору, емоційної експресії, погляду);
• • професійних особливостей.

Недостатня кількість достовірної інформації до зустрічі з незнайомою людиною може спричинити помилки сприймання при психологічній оцінці людини.

На сьогодні відомі наступні помилки сприймання (ефекти сприймання):

• 1. Ефект "ореолу", зв'язаний з розповсюдженням однієї якості, вплив її на сприймання всіх інших. Так, якщо людина на першій зустрічі призвела сприятливе враження, то в наступному вся її поведінка, риси та вчинки починають переоцінюватися в позитивну сторону. Негативні моменти недооцінюються. Якщо загальне перше враження про будь-яку людину, в силу обставин, що склалися, сталося негативним, то навіть позитивні якості і вчинки або ж не помічаються зовсім, або недооцінюються на фоні гіпертрофованої уваги до недоліків.
• 2. Ефект логічної помилки - наявність у суб'єкта сприймання певної думки про взаємозв'язок якостей. Наприклад, якщо особу зацікавленості оцінюють високо по агресивності, то це пов'язують з високими оцінками по енергійності тощо.
• 3. Ефекти "первинності" і "новизни" відносяться до певного порядку пред'явлення інформації про людину для формування уявлення щодо нього. Ефект первинності реєструється в тих випадках, коли сприймається незнайома людина.

Напроти, в ситуаціях сприймання знайомої людини діє ефект новизни, який заключається в тому, що остання, тобто нова інформація виявляється найбільш значущою.

• 4. Ефект "поблажливості" заключається в тенденції оцінювати інших (і себе) високо за шкалою позитивних характеристик і низько за шкалою негативних.
• 5. Ефект "яскравості". Перцептивний відбір часто здійснюється під впливом ярких рис і ознак.

Таким чином, якщо в ситуаціях потенційного оцінювання особи зацікавленості діє хоча б один з цих ефектів, то скоріш за все оцінювання буде помилковим. Усвідомлення цього факту є своєрідною перепоною помилкового сприймання.