Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Конфліктні типи особистості і стилі поведінки в конфлікті

Для правоохоронця корисно знати, які індивідуальні властивості особистості (риси характеру) створюють у людини схильність до конфліктних відносин з іншими людьми.

Узагальнюючи дослідження психологів, можна сказати, що до таких властивостей відносяться:

  • • неадекватна самооцінка своїх можливостей і здібностей, яка може бути як завищеною, так і заниженою;
  • • прагнення домінувати, будь-що-будь там, де це можливо й неможливо; сказати своє останнє слово;
  • • консерватизм мислення, поглядів, переконань, небажання подолати застарілі традиції;
  • • зайва принциповість і прямолінійність у висловленнях і судженнях, прагнення завжди казати правду в очі;
  • • постійний критичний настрій;
  • • певний набір емоційних якостей особистості - тривожність, агресивність, упертість, дратівливість.

До конфліктних типів особистості можна віднести наступні типи: Демонстративний тип. Його відрізняють наступні властивості і поведінка:

  • • прагнення бути в центрі уваги;
  • • бажання добре виглядати в очах інших;
  • • відношення до людей визначається тим, як вони до нього ставляться;
  • • йому легко даються поверхневі конфлікти, любується своїми стражданнями й стійкістю;
  • • добре пристосовується до різних ситуацій;
  • • ярко виражена емоційна поведінка;
  • • планування своєї діяльності здійснюється ситуативно й слабко втілює його в життя;
  • • кропіткої систематичної роботи уникає;
  • • не уникає конфліктів, у ситуації конфліктної взаємодії почуває себе непогано;
  • • часто виявляється джерелом конфлікту, але не вважає себе таким. Ригідний тип.
  • • підозрілий;
  • • має завищену самооцінку;
  • • постійно потребує підтвердження власної значимості;
  • • часто не враховує зміни ситуації й обставин;
  • • прямолінійний і негнучкий;
  • • на превелику силу ухвалює точку зору навколишніх, не дуже зважає на їхню думку;
  • • вираження поваги з боку навколишніх сприймає як борг;
  • • вираження недоброзичливості з боку навколишніх сприймається їм як образа;
  • • малокритичний стосовно своїх учинків;
  • • болісно вразливий, підвищено чутливий до принципів справедливості.

Некерований тип.

  • • імпульсивний, недостатньо контролює себе;
  • • поведінка погано передбачувана;
  • • поводиться зухвало, агресивно;
  • • часто в запалі не звертає уваги на загальноприйняті норми;
  • • характерний високий рівень домагань;
  • • несамокритичний;
  • • у багатьох невдачах, неприємностях схильний обвинувачувати інших;
  • • не може грамотно спланувати свою діяльність або послідовно перетворити плани в життя;
  • • недостатньо розвинена здатність співвідносити свої вчинки із цілями й обставинами;
  • • з минулого досвіду (навіть гіркого) витягає мало користі на майбутнє.

Надточний тип.

  • • скрупульозно ставиться до роботи;
  • • висуває підвищені вимоги до себе;
  • • висуває підвищені вимоги до навколишніх, причому робить це так, що людям, з якими працює, здається, що до нього чіпляються;
  • • має підвищену тривожність;
  • • надмірно чутливий до деталей;
  • • схильний надавати зайвого значення зауваженням навколишніх;
  • • іноді раптом припиняє відносини із друзями, знайомими тому, що йому здається, що його скривдили;
  • • страждає від себе сам, переживає свої прорахунки, невдачі, часом розраховуючись за них хворобами (безсонням, головними болями й т.п.);
  • • стриманий у зовнішніх, особливо емоційних проявах;
  • • не дуже добре відчуває реальні взаємини в групі.

Безконфліктний тип.

  • • нестійкий в оцінках і думках;
  • • має легку сугестивність;
  • • внутрішньо суперечливий;
  • • характерна деяка непослідовність поведінки;
  • • орієнтується на негайний успіх у ситуаціях;
  • • недостатньо добре бачить перспективу;
  • • залежить від думки навколишніх, особливо лідерів;
  • • зайво прагне до компромісу;
  • • не має достатньої сили волі;
  • • не замислюється глибоко над наслідками своїх учинків і причинами вчинків навколишніх.

Стилі поведінки в конфлікті

Стиль поведінки в конфлікті - це форма поведінки, в якій ви намагаєтеся задовольнити власні інтереси, або ж інтереси іншої сторони.

Існують п'ять стилів поведінки в конфлікті:

  • • стиль конкуренції;
  • • стиль ухиляння;
  • • стиль пристосування;
  • • стиль співробітництва;
  • • стиль компромісу.

Приведемо приклади тих випадків, коли є виправданим використання певного стилю поведінки в конфлікті.

Стиль конкуренції. Доцільно використовувати в разі, коли:

  • - результат дуже важливий для вас і ви робите більшу ставку на розв'язання виниклої проблеми;
  • - ви маєте достатній авторитет для ухвалення рішення й запропонований вами варіант - найкращій;
  • - рішення необхідно прийняти швидко й у вас є досить влади для цього;
  • - ви почуваєте (усвідомлюєте, розумієте), що у вас немає іншого вибору й вам нема чого втрачати; ви перебуваєте в критичній ситуації, яка вимагає миттєвого реагування.

Стиль ухиляння.

  • - напруженість занадто велика й ви відчуваєте необхідність її ослаблення;
  • - результат не дуже важливий для вас і ви вважаєте, що рішення настільки тривіальні, що не варто витрачати на них сили;

у вас важкий день, а розв'язання цієї проблеми може принести додаткові неприємності;

ви знаєте, що не можете або навіть не прагнете розв'язати конфлікт на свою користь;

ви прагнете виграти час, для того, щоб отримати додаткову інформацію або щоб заручитися будь-чиєю підтримкою;

ситуація дуже складна, і ви почуваєте, що розв'язання конфлікту потребує занадто багато від вас;

- у вас мало влади для розв'язання проблеми або для її розв'язання бажаним для вас способом;

ви почуваєте, що в інших більше шансів розв'язати цю проблему;

намагатися розв'язати проблему терміново - небезпечно, оскільки розкриття й відкрите обговорення конфлікту може тільки погіршити ситуацію.

Стиль пристосування.

  • - вас не дуже хвилює те, що трапилося;
  • - ви прагнете зберегти мир і добрі відносини з іншим;
  • - ви почуваєте, що важливіше зберегти з кимось гарні взаємини, ніж відстоювати свої інтереси;
  • - ви розумієте, що результат набагато важливіше для іншої людини, ніж для вас;
  • - ви розумієте, що правда не на вашій стороні;
  • - у вас мало влади або мало шансів перемогти;
  • - ви вважаєте, що інша людина може витягти із цієї ситуації корисний урок, якщо ви поступитеся його бажанням.

Стиль співробітництва.

  • - розв'язання проблеми дуже важливо для обох сторін і ніхто не прагне повністю від нього усунутися;
  • - у вас тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;
  • - у вас є час попрацювати над виниклою проблемою;
  • - ви обоє здатні викласти суть своїх інтересів і вислухати один одного;
  • - обидві залучені в конфлікт сторони мають рівну владу або прагнуть ігнорувати різницю в положенні для того, щоб на рівні шукати розв'язання проблеми.

Стиль компромісу.

  • - обидві сторони мають однакову владу й мають взаємовиключні інтереси;
  • - ви прагнете отримати результат швидко, тому що ви не маєте часу або тому, що це більш економічний і ефективний шлях;
  • - вас можуть влаштувати тимчасові результати;
  • - ви можете скористатися, короткочасною вигодою;
  • - інші підходи до розв'язання проблеми виявилися неефективними;
  • - задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення й ви можете трохи змінити поставлену спочатку мету;
  • - компроміс дозволить вам зберегти взаємини й ви волієте отримати хоч що-небудь, ніж все втратити.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші