Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин

Держава регулює найважливіші суспільні відносини, у тому числі й господарську діяльність. З метою ефективного управління цією діяльністю держава видає нормативно-правові акти, які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, державних органів і посадових осіб.

Основні риси державного регулювання:

  • 1. Державне регулювання господарської діяльності є попередньою стадією реалізації економічної політики, має державно-політичний характер.
  • 2. Соціальне призначення державного регулювання господарської діяльності полягає в організації та впорядкованості господарських відносин, учасниками яких відповідно до ст. 2 ГКУ є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які є засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
  • 3. Реалізація соціального призначення здійснюється шляхом реалізації функцій забезпечення перспективного розвитку підприємництва.
  • 4. Функції реалізуються із застосуванням відповідних методів.
  • 5. Суб'єктом державного регулювання господарської діяльності є Верховна Рада України.
  • 6. Об'єктом державного регулювання господарської діяльності є процеси і тенденції господарювання.
  • 7. Формою відтворення державного регулювання господарської діяльності є акт регулювання (Господарський кодекс України), в який трансформується політичне рішення.

Принципи державного регулювання господарської діяльності:

  • • принцип законності;
  • • принцип забезпечення економічної багатоманітності та рівного захисту всіх суб'єктів господарювання;
  • • принцип справедливості, добросовісності, розумності;
  • • судовий захист прав у сфері господарювання при їх порушенні;
  • • принцип обмеженого втручання (обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів і безпеки суспільства та держави - абз. З п. 1 ст. 6 ГКУ);
  • • захист національного товаровиробника (абз. 4 п. 1 ст. 6 ГКУ);
  • • заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські правовідносини.

Характер зв'язків держави і механізму правового регулювання зумовлений нерозривним зв'язком між державою і правом. Саме держава як апарат політичної влади здійснює через свої органи правотворчу, правозастосовну і правоохоронну діяльність, тому діяльність державних органів є необхідною умовою функціонування механізму правового регулювання господарських відносин.

У функціонуванні механізму правового регулювання господарських відносин особливу роль відіграє правозастосовча діяльність державних органів, яка уособлює її діяльність щодо реалізації відповідних владних повноважень. Правозастосування стає необхідним тоді, коли для виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків наявності власне норми права недостатньо і постає потреба у виданні відповідними державними органами додаткових індивідуальних актів, що надають чинності механізму правового регулювання. Завдання правозастосовної діяльності - продовжити запрограмоване правотворчістю загальне нормативне регулювання за допомогою норм права. Допоміжним інструментом при цьому є індивідуальна регламентація, що здійснюється за допомогою актів застосування права і виявляється в уточненні реального правового положення суб'єктів. Отже, правозастосовча діяльність держави доповнює процес правового регулювання, створюючи можливості для реалізації прав і обов'язків суб'єктів господарювання, якщо постає потреба в додаткових індивідуальних актах державних органів. Так, конституційною нормою закріплено право громадян займатися підприємницькою діяльністю ("кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом" - ст. 42 Конституції України). Але для реалізації цього права потрібно мати видані державними органами відповідні індивідуальні акти, що регламентують порядок набуття цього права згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 р.

Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності

Як зазначалося, правове регулювання господарської діяльності - це дія права на відносини, що виникають у процесі господарської діяльності, за допомогою певних юридичних засобів, через систему яких ці відносини розвиваються в межах, визначених відповідними нормами права. Сукупність правових засобів, за допомогою яких поведінка суб'єктів господарювання приводиться у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, називається механізмом правового регулювання підприємницької діяльності.

З визначення поняття механізму правового регулювання господарської діяльності випливає, що це явище комплексне, а тому визначимо його складові

1. Норми права є основою механізму правового регулювання господарської діяльності. Адже саме з юридичних норм, їх змісту починається правовий вплив на відносини, що виникають у процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання і державою.

Якість правового регулювання цієї діяльності залежить від того, якою мірою норми права враховують закономірності господарських відносин, а також від рівня загальної і правової культури законодавчого корпусу. Безпосереднім чинником виникнення правових норм є правотворча діяльність держави, що полягає у прийнятті, зміні або скасовуванні певних правових норм.

  • 2. Правові відносини між суб'єктами господарювання, тобто такі, що відбуваються в межах, визначених нормами права. Норми права, що регламентують господарські відносини, надають останнім юридичну форму - учасники господарської діяльності стають суб'єктами господарських правовідносин, що взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками. Отже, правові відносини - це форма, в якій визначена у правовій нормі модель поведінки суб'єктів господарювання.
  • 3. Акти реалізації прав і обов'язків — це дії суб'єктів господарської діяльності згідно з приписами правових норм. Реалізовуватися права і обов'язки можуть як у межах певних правовідносин (наприклад, право найму працівників), так і у вигляді окремих актів (право суб'єкта розпоряджатися річчю, яка йому належить). На процес правового регулювання господарської діяльності завжди істотно впливають такі чинники, як законність, правосвідомість і правова культура.

Процес правового регулювання господарської діяльності складається з кількох стадій:

  • 1. Правова регламентація господарської діяльності. На цій стадії передбачається розробка правових норм як загальнообов'язкових правил поведінки при здійсненні господарської діяльності.
  • 2. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків - перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
  • 3. Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші