Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація цінних паперів

1. Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України; іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

2. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні

Емісійні цінні папери одного випуску можуть існувати лише в одній формі. Неемісійні цінні папери можуть видаватися та існувати виключно в документарній формі як паперові або як електронні документи. Перелік цінних паперів, що можуть видаватися як електронні документи, визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

3. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні

Права, посвідчені цінним папером, належать:

  • - пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);
  • - особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);
  • - особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
  • 4. В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
  • 1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться:
    • а) акції;
    • б) інвестиційні сертифікати;
    • в) сертифікати ФОН;
    • г) акції корпоративного інвестиційного фонду.
  • 2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться:
    • а) облігації підприємств;
    • б) державні облігації України;
    • в) облігації місцевих позик;
    • г) казначейські зобов'язання України;

ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;

  • д) векселі;
  • е) облігації міжнародних фінансових організацій;
  • 3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:
    • а) іпотечні облігації;
    • б) іпотечні сертифікати;
    • в) заставні;
  • 4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;
  • 5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;
  • 6) товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Корпоративними правами (відповідно до ст. 167 ГК України) є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Правовий режим корпоративних прав регулюється ГК (гл. 18, статті 167-169, гл. 9 "Господарські товариства", гл. 10 "Підприємства колективної власності"), ЦК (гл. 8 "Підприємницькі товариства"), Законом "Про цінні папери і фондовий ринок", Законом "Про господарські товариства", Законом "Про кооперацію".

Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Майнові права і обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:

  • • з згод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;
  • • з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;
  • - внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
  • - внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
  • • внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;
  • • з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Залежно від співвідношення прав на майно учасників (засновників) і самої юридичної особи виділяють три моделі організацій.

Конструкція першої моделі характеризується тим, що засновники при створенні юридичної особи і передачі їй майна втрачають речові права на це майно, але набувають зобов'язувальних прав. Власниками майна є юридичні особи. Така конструкція майнових прав існує в господарських товариствах та кооперативах.

До другої моделі відносяться юридичні особи, на майно яких засновники зберігають право власності, а організації володіють цим майном на праві оперативного управління чи господарського відання. Такими суб'єктами є державні та комунальні підприємства, а також установи, які фінансуються засновникам. Наприклад, бібліотеки, музеї, військові частини тощо.

Суть третьої моделі полягає в тому, що засновники, передаючи майно, втрачають речові права на це майно, але не набувають зобов'язаних прав. До юридичних осіб, в відношенні яких їх засновники не мають майнових прав, відносять громадські та релігійні об'єднання, благодійні та інші фонди. Наприклад, відповідно до закону "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 року (ст. 17), релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим. Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель. Однак релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Прикладне значення така класифікація має при ліквідації юридичної особи. Коли ліквідуються юридичні особи першої моделі, то засновники можуть претендувати на частину ліквідаційної маси відповідно до своєї частки, засновники другої групи отримують все майно, що залишилося після ліквідації. У разі ліквідації юридичних осіб третьої моделі, то майно яке залишилося після ліквідації, використовується з метою, визначеною в установчих документах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші