Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ліцензування, патентування і квотування

Під ліцензуванням розуміють видачу, переоформлення та анулювання ліцензій, видачу дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачу розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГКУ).

Ліцензіат - юридична або фізична особа, що має виданий органом державної влади документ, який засвідчує її право на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, що пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2001 р. Чинність цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

На сьогодні ліцензуванню підлягають лише ті види діяльності, які передбачені Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Цим Закон передбачено також такі види господарської діяльності, ліцензування яких регулюється спеціальними законами:

  • 1) банківська діяльність;
  • 2) професійна діяльність на ринку цінних паперів;
  • 3) із надання фінансових послуг;
  • 4) зовнішньоекономічна діяльність;
  • 5) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення;
  • 6) діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії;
  • 7) діяльність у сфері освіти;
  • 8) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;
  • 9) діяльність у сфері телекомунікацій;
  • 10) будівельна діяльність;
  • 11) надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом.

Відповідно до ст. 9 вищезгаданого Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

  • 1) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;
  • 2) виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (згідно з переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду);
  • 3) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, операції у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб'єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами);
  • 4) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
  • 5) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;
  • 6) торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин);
  • 7) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж;
  • 8) розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації;
  • 9) надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
  • 10) впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів;
  • 11) надання послуг у галузі технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
  • 12) виготовлення бланків цінних паперів;
  • 13) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
  • 14) постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом;
  • 15) зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
  • 16) централізоване водопостачання та водовідведення;
  • 17) розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин;
  • 18) культивування рослин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку;
  • 19) медична практика;
  • 20) переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини;
  • 21) діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини);
  • 22) ветеринарна практика;
  • 23) випуск та проведення лотерей;
  • 24) надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом;
  • 25) заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;
  • 26) збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
  • 27) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;
  • 28) туроператорська діяльність;
  • 29) посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;
  • 30) проведення землеоцінних робіт та земельних торгів;
  • 31) діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;
  • 32) митна брокерська діяльність;
  • 33) виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць;
  • 34) торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
  • 35) проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, визначених Законом України "Про карантин рослин", які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;
  • 36) діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;
  • 37) діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів;
  • 38) розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї;
  • 39) виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії;
  • 40) збирання та використання інформації, яка складає кредитну історію;
  • 41) генетично-інженерна діяльність у замкненій системі;
  • 42) торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснювати певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, згідно зі встановленими для цього виду діяльності ліцензійними умовами. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для здійснення певного виду господарської діяльності. У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання-юридичних осіб та (або) до фізичних осіб-підприємців.

Для кожного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є свої окремі ліцензійні умови. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх дотриманням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування. Ліцензійні умови та зміни до них підлягають оприлюдненню у встановленому законодавством порядку і набирають чинності за 10 днів після державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачено пізніший термін набрання чинності.

Ліцензія видається органами ліцензування, перелік яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У разі наявності у заявника-юридичної особи філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем яких буде провадитися заявлена діяльність, а у заявника - фізичної особи-підприємця місць провадження заявленої діяльності у заяві зазначається їх місцезнаходження.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік, яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії чи про відмову в її видачі у строк не пізніше десяти робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії чи про відмову надсилається заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії, але не раніше як за три місяці з дати ухвалення рішення про відмову в її видачі.

Якщо ліцензіатові відмовлено у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеної в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови в її видачі.

За видачу ліцензії стягується плата, розмір і порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлені відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови КМУ від

29 листопада 2000 р. № 1755 "Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" плата за отримання ліцензії на провадження видів господарської діяльності становить одну мінімальну заробітну плату, зважаючи на її розміру, що діє на дату прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, крім плати, розмір якої встановлений законами.

Плату за видачу ліцензії суб'єкт господарювання повинен внести після прийняття рішення про видачу ліцензії. Якщо заявник протягом 30 календарних днів з дня послання йому повідомлення про ухвалення рішення про її видачу не подав документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, орган ліцензування має право скасувати рішення про її видачу. Так само орган ліцензування може діяти й тоді, коли суб'єкт господарювання не звернувся до органу ліцензування за одержанням оформленої ліцензії.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше як за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Термін дії ліцензії—безстроковий. Водночас є види господарської діяльності, строк дії ліцензії щодо яких становить 5 років. Відповідно до постанови КМУ від 29 листопада 2000 р. № 1755 "Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" це:

  • - професійна діяльність на ринку цінних паперів;
  • - діяльність із надання фінансових послуг;
  • - будівельна діяльність;
  • - виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
  • - транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
  • - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом;
  • - зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
  • - централізоване водопостачання та водовідведення;
  • - заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;
  • - виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Строк дії ліцензій на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей, які видаються Міністерством фінансів в процесі переоформлення реєстраційних свідоцтв відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою запровадження контролю за здійсненням лотерейної діяльності", становить 13 років.

Якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид господарської діяльності після закінчення терміну її дії, він зобов'язаний одержати нову ліцензію. При цьому нова ліцензія видається не раніше як в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" до суб'єктів господарювання за здійснення господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення за заняття підприємницькою діяльністю без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його одержання передбачене законодавством, на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності накладаються адміністративні стягнення у вигляді штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Підставами для анулювання ліцензії є:

  • - заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
  • - акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
  • - наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи-підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця);
  • - нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи-підприємця;
  • - акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
  • - акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
  • - акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
  • - акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;
  • - акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Порядок патентування певних видів підприємницької діяльності встановлюється Податковим кодексом України. Патентуванню підлягають:

  • а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
  • б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
  • в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
  • г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

У ст. 267.1.2. Податкового кодексу України міститься перелік суб'єктів господарювання, що не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

  • а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
  • б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
  • в) фізичні особи-підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
  • г) фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
  • г) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
  • д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами-інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;
  • е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

  • ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
  • з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
  • и) фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, що розташовані в сільській місцевості, за умови, що у сільській місцевості відсутні аптеки або структурні підрозділи аптек, роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється працівниками таких пунктів, лікарень, амбулаторій, які мають медичну освіту, та виключно за переліком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, а також на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Крім того, не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

Податковий кодекс України встановлює такі види торгового патенту:

  • • торговий патент;
  • • пільговий торговий патент;
  • • короткотерміновий торговий патент.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

  • а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями-інвалідів;
  • б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;
  • в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;
  • г) сірників;
  • г) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

  • а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, і фурнітура до них;
  • б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури;
  • в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;
  • г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

  • д) проїзні квитки;
  • е) зошити.

У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

За видачу торгових патентів стягується плата, яка встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України, при цьому ставка збору залежить від території дії торгового патенту та від його виду. Так, за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

  • а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
  • б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
  • в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі, якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення вищезазначеної ставки збору, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, ст.ст. 267.3.4-267.3.9 Податкового кодексу України встановлюють такі ставки збору:

  • • за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в межах від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу;
  • • за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати;
  • • за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
  • • за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

Видає торгові патенти, незалежно від виду, державна податкова служба. Для цього суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

  • а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);
  • б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);
  • в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;
  • г) вид торгового патенту;
  • г) найменування документа про повну або часткову сплату збору;
  • д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";
  • е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Торговий патент видається особисто фізичній особі-підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

Строки дії торгових патентів:

  • 1) торговий і пільговий патент діє 60 календарних місяців;
  • 2) короткотерміновий торговий патент діє від одного до п'ятнадцяти календарних днів;
  • 3) торговий патент на здійснення діяльності у сфері розваг діє вісім календарних кварталів.

Податковий кодекс України встановив порядок використання торгового патенту. Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

  • • на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;
  • • на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
  • • на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
  • • у пунктах обміну іноземної валюти;
  • • у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду. Для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. З огляду на це, забороняється передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта господарювання.

Під квотуванням розуміють встановлення граничного обсягу (квоти) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. Порядок квотування виробництва та/або обігу (включаючи експорт та імпорт), а також розподілу квот встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Квотування як спеціальна умова здійснення підприємництва застосовується у зовнішньоекономічній діяльності (ст.ст. 1,16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"), при видобуванні окремих видів корисних копалин (Постанова КМУ "Про затвердження Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин" ввід 22.12.1994 №862), для здійснення спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів (Інструкція про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 11.11.2005р. № 623/404), при поставці цукру на внутрішній ринок (Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру") тощо.

Є різні види квот. У зовнішньоекономічній діяльності застосовуються такі види квот:

  • - Квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються за товаром (товарами) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
  • - Квоти (контингенти) групові — квоти, що встановлюються за товаром (товарами) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
  • - Квота експортна (імпортна) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;
  • - Квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлюються за товаром (товарами) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;
  • - Квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", в Україні може запроваджуватися режим квотування експорту та імпорту.

Режим квотування експорту запроваджується при:

  • • значному порушенні рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів;
  • • необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
  • • експорті золота та срібла, крім банківських металів;
  • • необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника в разі обмеження експорту вітчизняних матеріалів, необхідних для забезпечення достатньою кількістю таких матеріалів вітчизняної переробної промисловості протягом періодів, коли внутрішня ціна на такі матеріали тримається на рівні, нижчому за світову ціну, за умови впровадження Кабінетом Міністрів України плану стабілізації та за умови, що такі обмеження не повинні призводити до зростання експорту товарів такої галузі вітчизняної промисловості. Такі заходи застосовуються виключно на недискримінаційній основі;
  • • необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
  • • необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.

Режим квотування імпорту запроваджується при:

  • - різкому погіршенні стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи є неефективними);
  • - різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів;
  • - необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
  • - імпорті золота та срібла, крім банківських металів; необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника у випадках зростання імпорту в Україну, що завдає значної шкоди або загрожує завданням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;

  • - необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України;
  • - необхідності застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші