Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Надання інвестиційних, податкових та інших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій

13.01.2010року КМУ була схвалена Концепція реформування системи державної допомоги суб'єктам господарювання. За цією Концепцією державна допомога суб'єктам господарювання (далі - державна допомога) є одним з інструментів стимулювання господарської діяльності для досягнення економічних, соціальних та політичних цілей, зокрема для підвищення конкурентоспроможності таких суб'єктів на зовнішньому і внутрішньому ринку. Однак внаслідок надання державної допомоги створюються сприятливі умови для провадження окремими суб'єктами господарювання господарської діяльності або окремих її видів та знижується їх мотивація до підвищення ефективності такої діяльності.

Питання щодо надання державної допомоги регулюється Господарським та Бюджетним кодексами України, Законами України "Про стимулювання розвитку регіонів", "Про захист економічної конкуренції", "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", Концепцією державної промислової політики, схваленою Указом Президента України від 12 лютого 2003 р. № 102, Державною програмою розвитку промисловості на 2003-2011 роки, схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 1174, Концепцією перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 182.

Існують різні види державної допомоги, зокрема вибіркові податкові пільги, пільгові кредити, компенсації, гарантії та субсидування заробітної плати. Найпоширенішим видом державної допомоги є пряма субсидія.

Бюджетні дотації, субсидії та субвенції - це три види прямих бюджетних трансфертів. Вони передбачаються різними нормативно-правовими актами. Трансфертні платежі — невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Дотацію визначають як асигнування з державного бюджету на покриття збитків, доплати на безповоротній основі. Розрізняють бюджетні дотації та дотації окремим організаціям. Під субсидіями розуміють невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у виді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств. Підприємства, які одержують кошти за бюджетними трансфертами, отримують статус одержувачів бюджетних коштів. Такі одержувачі будуть підпадати під відповідний контроль з боку держави щодо витрачання бюджетних коштів, а також на них покладається обов'язок звітуватися за одержані бюджетні кошти. Такими підприємствами є підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку, або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг. Держава може надавати дотації суб'єктам господарювання незалежно від форм власності.

Держава може надавати дотації громадянами-суб'єктам господарювання на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації. Суб'єктом отримання компенсацій або доплат законодавець визначає сільськогосподарського товаровиробника, який реалізує свою продукцію державі за державним замовленням.

Наприклад, в разі створення додаткових робочих місць з повною компенсацією витрат на заробітну плату нових працівників відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення" суб'єкт господарювання може отримати дотацію для працевлаштування безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення" (крім тих, які визначені п. 7 ч. 1 ст. 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю) та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

Зазначена в компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець:

  • 1) має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
  • 2) визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

Іншим прикладом є те, що відповідно до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу здійснюється через механізм здешевлення кредитів та компенсацію лізингових платежів. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії і полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.

Компенсація лізингових платежів полягає в частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та / або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.

Законом передбачено, що кредитна субсидія і / або компенсація лізингових платежів надаються особам, які є суб'єктами господарювання агропромислового комплексу. Кредитна субсидія і / або компенсація лізингових платежів надаються на конкурсній основі суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідним кредитами, залученими в попередні роки, та / або договорами фінансового лізингу поточного або попередніх років.

Відповідно до закону, компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та / або обладнання для агропромислового комплексу, яке використовується зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.

Надання субвенцій для реалізації інвестиційних програм (проектів) відповідно до ст. 105 Бюджетного кодексу України ґрунтується на таких основних принципах:

  • 1) принцип об'єктивності та відкритості - отримувач субвенції визначається за прозорими процедурами;
  • 2) принцип єдності - розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни;
  • 3) принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;
  • 4) принцип цільового використання коштів - субвенція використовується виключно на мету, визначену її надавачем, з урахуванням прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, державних цільових програм, прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) надаються з державного бюджету місцевим бюджетам з урахуванням таких основних засад:

  • 1) економічної ефективності досягнення цілей інвестиційної програми (проекту) із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів на виконання інвестиційних програм (проектів);
  • 2) направленості субвенції виключно на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності;
  • 3) фінансової забезпеченості інвестиційних програм (проектів), строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період, необхідними фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та коштами субвенції на їх виконання впродовж усього строку впровадження;
  • 4) рівня забезпеченості закладами (установами) соціально-культурної сфери;
  • 5) рівня розвитку дорожнього та комунального господарства;
  • 6) участі бюджету отримувача субвенції;
  • 7) обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об'єктів комунальної власності.

Розподіл субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) здійснюється на підставі формалізованих параметрів, що базуються на фактичних та прогнозних показниках економічного та соціального розвитку відповідної території (основними з яких є показники обсягу промислового виробництва, обсягу валової продукції сільського господарства, обсягу інвестицій в основний капітал, рівня щільності населення, рівня безробіття населення, доходів населення у розрахунках на одну особу, середньомісячної заробітної плати працівників).

Субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) надаються з одного місцевого бюджету іншому на підставі договору між надавачем субвенції та її отримувачем.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші