Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Офісний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вибір пріоритетності справ. Принципи встановлення пріоритетності при опрацюванні управлінських рішень

Обсяг функцій, покладених на керівника, значно перевищує його фізичні та часові можливості. Йому доводиться приймати рішення щодо пріоритетності справ. Часто, намагаючись виконати великий обсяг роботи, він розпорошує свої сили на окремі, часто не суттєві справи, які лише здаються необхідними. Наприкінці напруженого робочого дня такі керівники доходять до висновку, що хоч зроблено нібито чимало, однак важливі справи лишилися або не закінченими, або взагалі не зрушили з місця. Успішні менеджери, встигаючи вирішувати під час робочого дня безліч питань, певний час бувають зайняті одним завданням. Причиною цього є прийняття однозначних рішень про першочерговість справ, складання відповідного переліку пріоритетів та дотримання його.

Регулярне складання "табеля про ранги" майбутніх завдань дає можливість:

  • - працювати тільки над дійсно важливими і необхідними завданнями; концентруватися на виконанні тільки одного завдання; відмовитися від справ, які можуть виконати інші;
  • - не залишати невиконаними посильні завдання.

Таким чином, визначення пріоритетів сприяє дотриманню певних термінів, мотивації керівника і його підлеглих, зменшенню ймовірності виникнення конфліктів і стресів.

Визначення першочерговості справ є досить складним завданням. У теорії менеджменту є рекомендації, які полегшують вибір пріоритетних справ. Це використання принципу Паретто, методів АБВ-аналізу та матриці Ейзенхауера (рис. 4.4):

Принципи визначення пріоритетності справ щодо першочерговості виконання

Рис. 4.4. Принципи визначення пріоритетності справ щодо першочерговості виконання

Принцип Паретто у загальному вигляді полягає в тому, що всередині даної множини окремі малі частини виявляють набагато більшу значущість, ніж це відповідає їх питомій вазі у цій множині. Цей принцип несподівано знайшов безліч підтверджень на практиці, у тому числі й у господарській практиці підприємств. Зокрема, за даними інвентаризацій, 20% запасів сировини або товарів складають 80% його вартості; 20% клієнтів у залі ресторану забезпечують 80% виручки, 20% помилок зумовлюють 80% втрат, і навпаки.

Принцип Паретто (співвідношення 80:20) застосовується і в управлінні. Перенесения його на робочу ситуацію керівника означає, що в процесі 20% трудовитрат на дійсно важливі проблеми забезпечують 80% результату, на решту роботи, що витрачаються на другорядні проблеми, припадає тільки 20% результату (рис. 4.5). Тим самим, принцип Паретто вказує керівникам на неоднакову важливість вирішуваних завдань, націлює на першочергове виконання "життєво важливих" робіт.

Прийняття рішень щодо пріоритетів (за Паретто)

Рис. 4.5. Прийняття рішень щодо пріоритетів (за Паретто)

Метод вибору пріоритетів за допомогою АБВ-аналізу був виведений з практики і базується на таких закономірностях:

  • - найважливіші завдання (категорії А) складають приблизно 15% усієї кількості завдань, котрими займається керівник. Значущість же цих справ, з точки зору внеску в досягнення мети, складає приблизно 65%; найважливіші завдання категорії А обов'язково мають бути виконані особисто керівником. На них слід виділяти 65% запланованого часу;
  • - на важливі завдань (категорії Б) припадає в середньому 20% загальної кількості і 20% значущості завдань і справ керівника; важливі завдання категорії Б мають обіймати 20% запланованого часу. Якщо потрібно більше часу на виконання справ категорії Б, їх можна делегувати підлеглим;
  • - менш важливі й несуттєві завдання (категорії В) складають 65% від загальної кількості завдань, але всього 15% значущості всіх справ, котрі має виконувати менеджер; на менш важливі завдання категорії В слід виділяти 15% запланованого часу. Практично всі незначущі справи мають бути делеговані підлеглим. Таким чином, відповідно до АБВ-аналізу, керівник має у першу чергу приділити увагу справам категорії А, щоб за допомогою не багатьох дій забезпечити більшу частину загального результату. Тільки після цього можна займатися справами категорії Б, на які також припадає значуща частина сукупного результату, і лише потім виконувати численні завдань категорії В, які забезпечують найменший внесок в досягнення мети.

Під час планування особистої праці за допомогою АБВ-аналізу керівник має всі справи проранжувати за ступенем важливості і включити їх до плану в такій послідовності (рис. 4.6):

Визначення пріоритетності справ за АБВ-аналізом

Рис. 4.6. Визначення пріоритетності справ за АБВ-аналізом

Визначення пріоритетності справ за матрицею Д. Ейзенхауера наведено на рис. 4.7:

Визначення пріоритетності справ (за Ейзенхауером)

Рис. 4.7. Визначення пріоритетності справ (за Ейзенхауером)

Визначити пріоритетність - означає прийняти рішення про те, яким із завдань треба надати першочергового, другорядного тощо значення. Всі справи виконати неможливо.

Взагалі визначення пріоритетності є такою звичайною справою, що часто виконується підсвідомо, в той час як свідоме визначення однозначних пріоритетів, послідовне і системне виконання планових завдань відповідно до їх черговості.

На жаль, керівник не може обмежитися виконанням тільки найважливіших справ.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші