Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Офісний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Духовні

Релігія вже давно усвідомила потребу людини у духовному розвитку. Що стосується психології, то вона лишу в останні 30 років визнала існування духовного боку людини. Деякі духовні фактори стресу включають таке:

  • - Порушення особистого або релігійного морального кодексу, конфлікт з загально прийнятними нормами поведінки або порушення законів ("гріх").
  • - Недостатність духовного розвитку;
  • - Нещирість (наприклад, самообман та обдурювання інших);
  • - Відсутність відчуття власної сили — тобто здатності впливати на події - або нездатність побачити і використати вибір.
  • - Відсутність зв'язку з Богом і нездатність прощати.

Слід відрізняти стрес як напруження, що мобілізує зусилля по досягненню важливих для людини життєвих цілей, від "дистресу", який являє собою перенапруження, знижує життєву активність і дезорганізує поведінку. Тому стрес необхідний, і, як показують чисельні дослідження, він пов'язаний з будь-якою діяльністю, уникнути його може тільки той, хто нічого не робить. Завдання полягає у тому, щоб уникнути дистресів. Організаційні фактори, які зумовлюють стрес:

  • - відсутність важливої справи,
  • - безцільність існування,
  • - конфлікт ролей,
  • - нецікава робота,
  • - погані фізичні умови праці,
  • - перенавантаження чи недозавантаженість роботою тощо. Особисті фактори, які зумовлюють стрес
  • - смерть близької людини,
  • - погані стосунки з рідними,
  • - зміна місця проживання,
  • - вагітність,
  • - сексуальні проблеми,
  • - перехід на іншу роботу,
  • - притягнення до суду,
  • - вихід на пенсію,
  • - весілля тощо.

Слід підкреслити, що позитивні життєві події, наприклад підвищення по службі або значне збільшення прибутку, також можуть визвати такий же або навіть більший стрес, як і негативний.

Стрес можна розглядати як психологічний процес в організмі, що спрямований на його самозбереження.

Той тип стресу, який має відношення до менеджерів, характеризується надмірним фізіологічним і психологічним навантаженням. У стресовому стані людина допускає помилки у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів, розладнується координація рухів, неадекватними стають емоційні реакції, дезорганізується і гальмується вся діяльність. Незмінними залишаються тільки міцно сформовані навички і сталі звички.

Три етапи виникнення стресу:

  • 1) поява початкової реакції подиву, тривоги, невміння розібратися з ситуацією;
  • 2) виникнення суперечок, непорозумінь;
  • 3) настання фази виснаження, втоми.

До фізіологічних ознак стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль в спині, артрит, астма і біль в серці, а до психологічних — роздратування, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистих та сексуальних відносин тощо.

Психологічні чинники формування стресів:

позитивні почуття (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, доброзичливість тощо);

негативні почуття (ненависть, недовіра, презирство, ворожість, ревнощі, прагнення помсти, відчуття загрози безпеці тощо);

- почуття байдужості, фрустрації.

Особливе місце займає біологічно обумовлена підструктура особистості: темперамент, сила, рухомість, врівноваженість.

Емоційна врівноваженість — це контроль менеджером своїх емоційних проявів. У цьому зв'язку емоційна врівноваженість є умовою підвищення працездатності менеджера, його ділової активності. Не менш важливо для менеджера опанувати засобами емоційного розвантаження: прийомами м'язової релаксації, аутотренінгом тощо.

З емоційною врівноваженістю тісно пов'язаний термін "стресовитривалість". Навіть у добре керованих системах повсякденно виникають ситуації, які викликають стрес. Керівник відчуває стрес внаслідок того, що йому не вистачає часу для виконання всього обсягу запланованої роботи; коли ситуація стає неконтрольованою, коли необхідно терміново обрати одну з кількох не кращих альтернатив, коли виникає конфлікт ролей або їх невизначеність.

Крім того, життєдіяльність людини не обмежується тільки працею, і причини багатьох стресових ситуацій — поза роботою. Вміння впоратися з власною напруженістю, максимально зменшити прояви стресових симптомів, уникнути дистреса є професійно необхідним.

Низька власна стресовитривалість керівника породжує ланцюг стресів в колективі.

Рекомендацій щодо підвищення рівня стресовитривалості:

  • - необхідно вести розмірене життя,
  • - вести здоровий спосіб життя,
  • - вміти відключатися від службових проблем,
  • - мати почуття гумору.

Вони думають, що бояться літати. Насправді вони бояться падати. /Монолог старого льотчика про пасажирів/

Організм людини реагує на отриманий у результаті стресу біохімічним гормональним "коктейлем", їм же самим (тілом) і створений. Якщо загрозлива небезпека реальна, то порушення, що виникає від дії цього "коктейлю", допомагає вийти за межі звичайних обмежень і гнучко відреагувати на ситуацію. Для деяких людей таке постійне порушення стає нормою. У них з'являється тяга до стресу, як до наркотику: поступово звичайне життя стає нудним, прісним й з'являється банальна залежність від постійного "підбадьорення". Небезпека звикання до стресу тим вище, чим більша "стресогенна" область занять людини.

Існує своєрідний "класифікатор" професій, що призводять до стресу, у якому зазначено ймовірність стресу для того або іншого роду занять за шкалою від 0 до 10. Такої екзотичної професії, як бізнесмен, у цьому класифікаторі немає, але можна дуже умовно прирівняти її до менеджера у комерції, що за даним рейтингом набирає 6 балів.

Якщо врахувати не дуже сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, то, очевидно, можна говорити про більш високі бали. Отже, професія бізнесмена небезпечна для здоров'я. Така небезпека пов'язана зі звиканням до стресів і попаданням у порочне коло: стрес — адреналін — "підбадьорення" — спад (а він невідворотний) — стрес як засіб від спаду. Безумовно, людські ресурси величезні, але й вони вимагають відновлення, поповнення. І якщо стрес виникає не занадто часто це своєрідне тренування, а якщо це Ваш перманентний стан, то організм не встигає відпрацьовувати реакції, опиняється "за межею" і починає "гальмувати". Це призводить до різних захворювань (найчастіше — серцево-судинних), людина стає дратівливою, нервовою або, навпаки, до всього байдужою, апатичною. Ефективність роботи такого співробітника знижується. Справа зовсім не в тім, щоб уникати стресових ситуацій, а в нашій гнучкості, здатності з ними справлятися.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші