Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Офісний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основи організації та структура інформаційних технологій

Основи організації інформаційних технологій

Управлінська діяльність у будь-якій організації заснована на переробці даних і проведенні вихідної інформації, що припускає наявність технології перетворення вихідних даних у результативну інформацію.

Інформаційна технологія - це система методів і способів збору, передачі, нагромадження, обробки, зберігання, вистави й використання інформації на основі застосування технічних коштів.

Інформаційні технології відповідно до відмінності інформаційних процесів класифікуються на технології:

  • - збору інформації;
  • - передачі інформації;
  • - накопичення інформації;
  • - обробки інформації;
  • - зберігання інформації;
  • - подання інформації;
  • - використання інформації.

Конкретна інформаційна технологія для своєї реалізації припускає наявність:

  • - комплексу відповідних технічних засобів, які реалізують сам інформаційний процес;
  • - системи засобів управління технічним комплексом (програмні засоби);
  • - організаційно-методичного забезпечення, що погоджує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес.

Поява в другій половині 60-х рр. XX ст. великих продуктивних ЕОМ (в обчислювальних центрах) було початком формування "електронної", або "комп'ютерної" технології.

Інформаційна технологія управління повинна містити як мінімум три найважливіші компоненти обробки інформації: облік, аналіз і прийняття рішень.

Складені в 60-х рр. XX ст. концепції застосування автоматизованих систем управління (АСУ) не завжди й не повною мірою відповідають завданню вдосконалювання управління й оптимальної реалізації компонентів інформаційної технології; у ряді випадків — далекі від реального механізму оперативного управління.

В існуючих АСУ поняття "система" не включає вирішальної ланки управління — користувача. Ігнорування цієї принципової обставини призвело до того, що розширення мережі АСУ й підвищення потужності їх обчислювальних засобів забезпечили завдяки більшим масивам первинних даних поліпшення в основному облікових функцій управління (довідкових, статистичних, що стежать). Облікові функції дозволяють визначити тільки минулий стан об'єкта управління і не дозволяють оцінити перспективи його розвитку.

З появою персональних комп'ютерів на "гребені мікропроцесорної революції" відбувається принципова модернізація ідеї АСУ: підвищення однорідності технології обробки інформації й децентралізації управління. Це відображається в системах підтримки ухвалення (прийняття) рішення (СППР) і експертних системах (ЕС), які характеризують новий етап комп'ютеризації технології організаційного керування, по суті — етап персоналізації АСУ. Системність — основна ознака СППР і визнання того, що сама досконала ЕОМ не може замінити людину.

Можливості ЕОМ розширюються за рахунок структуризації користувачем розв'язуваних завдань і поповнення її бази знань, а можливості користувача — за рахунок автоматизації тих завдань, які раніше було недоцільно переносити на ЕОМ з економічних або технічних міркувань. Стає можливим аналізувати наслідки різних рішень і одержувати відповіді на запитання типу "що буде, якщо...?", не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Найважливіший аспект впровадження СППР і ЕС — раціоналізація повсякденної діяльності працівників управління.

Структура інформаційних технологій

У складі комплексу технічних засобів забезпечення інформаційних технологій виділяють засоби комп'ютерної техніки й засоби організаційної техніки.

Сучасні засоби комп'ютерної техніки можуть бути класифіковані в такий спосіб:

  • - персональні комп'ютери;
  • - корпоративні комп'ютери
  • - суперкомп'ютери.

Персональні комп'ютери являють собою обчислювальні системи, всі ресурси яких повністю спрямовані на забезпечення діяльності одного робочого місця (АРМ) управлінського працівника.

Корпоративні комп'ютери (іноді називані міні-ЕОМ) являють собою обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників у рамках однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використанні тих самих інформаційно-обчислювальних ресурсів (замість міні-ЕОМ це може бути мережа ПЕОМ).

Це багатокористувацькі обчислювальні системи, що мають центральний блок з великою обчислювальною потужністю й значними інформаційними ресурсами, до якого приєднується велика кількість робочих місць із мінімальною оснащеністю (відеотермінал, клавіатура, пристрій позиціонування типу "миша" і, можливо, пристрій друку).

В принципі в якості робочих місць, приєднаних до центрального блоку корпоративного комп'ютера, можуть бути використані й персональні комп'ютери.

Область використання корпоративних комп'ютерів — реалізація інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності у великих фінансових і виробничих організаціях, організація різних інформаційних систем, що обслуговують велику кількість користувачів у рамках однієї функції (біржові й банківські системи, бронювання й продаж квитків для надання транспортних послуг населенню тощо).

Суперкомп'ютери — являють собою обчислювальні системи із граничними характеристиками обчислювальної потужності й інформаційних ресурсів. Використовуються у військовій і космічної областях діяльності, у фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди тощо.

Дана класифікація досить умовна, оскільки інтенсивний розвиток технологій виробництва електронних компонентів і значний прогрес в удосконалюванні архітектури комп'ютерів призводять до розмивання границь між зазначеними класами засобів обчислювальної техніки.

Програмні засоби сучасних інформаційних технологій у цілому підрозділяються на системні й прикладні.

Системні програмні засоби призначені для забезпечення діяльності комп'ютерних систем як таких. У їхньому складі виділяють:

  • - тестові й діагностичні програми;
  • - антивірусні програми;
  • - операційні системи;
  • - командно-файлові процесори (оболонки).

Тестові й діагностичні програми призначені для перевірки працездатності окремих вузлів комп'ютера й компонентів програмно-файлових систем і, можливо, усунення виявлених несправностей.

Антивірусні програми призначені для виявлення й, можливо, усунення вірусних програм, що порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, що виконують наступні основні функції:

  • - тестування працездатності обчислювальної системи і її настроювання при первіснім включенні;
  • - забезпечення синхронної й ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;
  • - забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Прикладні програмні засоби забезпечення управлінської діяльності класифікуються в такий спосіб:

  • - системи підготовки текстових документів;
  • - системи обробки фінансово-економічної інформації;
  • - системи керування базами даних;
  • - особисті інформаційні системи;
  • - системи підготовки презентацій;
  • - системи керування проектами;
  • - експертні системи й системи підтримки прийняття управлінських рішень;
  • - системи інтелектуального проектування й удосконалювання систем керування;
  • - інші системи.

Системи обробки фінансово-економічної інформації призначені для обробки числових даних фінансові явища, що характеризують різні виробничо-економічні й, і об'єкти, і складання відповідних управлінських документів і інформаційно-аналітичних матеріалів. Вони містять у собі:

  • - універсальні табличні процесори;
  • - спеціалізовані бухгалтерські програми;

Успішна реалізація наданих прав, обґрунтованість прийнятих керівниками різних рішень щільно пов'язані з тим, як повно вони забезпечені необхідною інформацією, тому що недостатність інформації може привести до прийняття неправильних рішень. Однак і надлишок інформації або її зайва деталізація перевантажують керівників, зменшують кількість і різноманітність проблем, які вони можуть ефективно вирішувати. Тому в кожному окремому випадку варто виявляти об'єктивно необхідний обсяг і характер інформації. Облік інформаційних факторів дозволяє якісно і кількісно обґрунтувати обраний варіант розподілу повноважень й відповідальності, встановити необхідні взаємозалежності між удосконаленням організаційної структури та раціоналізацією документообігу, виявити можливості й шляхи створення інтегрованих систем опрацювання даних.

Комплексна механізація й автоматизація процесу управління збільшує продуктивність праці в цій сфері в два й більше разів. Широкому впровадженню техніки заважають психологічні бар'єри, фінансові і ресурсні обмеження.

Вищий ступінь механізації та автоматизації є створення автоматизованої системи управління підприємством (АСУ).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші