Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (Aggregate supply - AS) - це загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована в національній економіці у відповідності з наявним рівнем цін.

Графічно сукупна пропозиція представлена у вигляді кривої, кожна точка якої виражає залежність між реальним обсягом національного виробництва і рівнем цін (рис.1).

Крива сукупної пропозиції

Рис. 1. Крива сукупної пропозиції

Обрис кривої сукупної пропозиції є предметом гострих дискусій. Кейнсіанці вважають, що економіка часто не досягає рівня повної зайнятості і повного використання потужностей, що ціни є негнучкими. Тому сукупна пропозиція представлена горизонтальною лінією.

Неокласики дотримуються тієї думки, що гнучкість цін і заробітної плати обумовлює постійне прагнення економіки до повної зайнятості, і крива сукупної пропозиції вертикальна (рис. 1).

Якщо підсумувати різні точки зору, то на кривій сукупної пропозиції можна виділити три відрізки, які відображають різний стан економіки:

I - горизонтальний, або кейнсіанський;

II - проміжний;

III - вертикальний, або класичний.

На горизонтальному відрізку OQl економіка не досягла рівня повної зайнятості. Це є правильним для періоду економічного спаду або депресії, які характеризуються великою кількістю невикористаних факторів виробництва. Ціни на такі фактори стабільні. Отже, залучення у виробництво додаткових ресурсів не збільшує витрати на одиницю продукції. Реальний обсяг національного виробництва зростає, а рівень цін, обумовлений витратами на економічні ресурси, не змінюється.

Проміжний відрізок QlQ2 відображає рух економіки до рівня повної зайнятості. Спочатку підприємці використовують доступні ресурси з високою продуктивністю. Однак в міру наближення до рівня повної зайнятості, обмеженість економічних ресурсів стає все більш відчутною. Для збільшення обсягів виробництва підприємці змушені залучати менш доступні і менш ефективні ресурси. Продуктивність задіяних ресурсів падає, а витрати зростають. Відповідно зростає і рівень цін.

Коли резерви залучення додаткових ресурсів вичерпаються, економіка досягає рівня повної зайнятості. Економіка працює на повну потужність, і будь-яке збільшення цін не викликає зростання реального обсягу національного виробництва. Цю ситуацію представляє вертикальний відрізок кривої сукупної пропозиції.

Рух по кривій сукупної пропозиції відображає зміни в обсязі реального національного виробництва і рівні цін

Положення ж самої кривої сукупної пропозиції залежить від нецінових факторів, що відбивають зміну витрат на одиницю продукції при даному рівні цін. До цих факторів відносяться: зміна цін на ресурси; зміни в продуктивності праці; зміни державного регулювання, перш за все, рівня оподаткування.

Якщо зміна нецінових факторів збільшує витрати на одиницю продукції, крива сукупної пропозиції Л8і зміщується ліворуч в положення Л82 (рис. 2). Сукупна пропозиція зменшується. Якщо зміна нецінових факторів зменшує витрати на одиницю продукції, сукупна пропозиція збільшується. Крива Л8і зміщується у положення Л83.

Зміни сукупної пропозиції

Рис. 2. Зміни сукупної пропозиції

Фінансовий ринок: сутність, структура, роль в економічній системі

Фінансовий ринок являє собою специфічну сферу економічних відносин з приводу перерозподілу тимчасово-вільних грошових ресурсів через фінансових посередників на основі використання фінансових інструментів і надання фінансових послуг.

Фінансовий ринок є найбільш волатильним елементом сучасної ринкової економіки, оскільки, з одного боку, відбиває зміни в тенденціях функціонування виробничого (реального) сектора і домогосподарств, а з іншого - впливає на економічних суб'єктів у процесі перерозподілу грошових ресурсів і зміни процентних ставок.

Економічна сутність фінансового ринку полягає в забезпеченні сумірності (порівнянності) цінності фінансових активів і забезпеченні їх купівлі-продажу на основі збалансування попиту і пропозиції.

Основними функціями фінансового ринку в економічній системі є:

  • - ціннісна, яка полягає у визначенні цін фінансових активів;
  • - інформаційна, яка забезпечує формування попиту і пропозиції;
  • - обмінна, яка виражається в угодах купівлі-продажу цінних паперів.

Роль фінансового ринку в сучасній економіці полягає в забезпеченні процесів перерозподілу створеної доданої вартості шляхом трансформації грошових заощаджень у дохідні активи за мінімізації ризиків.

Фінансовий ринок включає в себе ринок капіталу і ринок грошей.

В організаційному плані фінансовий ринок - це система інститутів ( див. табл.).

Таблиця. Фінансовий ринок як система інститутів

Інститути

Структурні елементи інститутів

Емітенти й інвестори, фінансові посередники

Банки, брокери, дилери, фінансові компанії

Інституційно організовані ринки

Фондові біржі, позабіржові торговельні системи

Ринкова інфраструктура

Депозитарії, реєстратори, розрахунково-клірингові установи

Система регулювання фінансового ринку

Державні регулятори, саморегулівні установи

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші