Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

В минулому столітті ринкова економіка перетворилась із економіки безлічі малих підприємств у економіку, в якій провідну роль стали відігравати небагаточисельні, вертикально і горизонтально інтегровані корпорації, які здійснюють економічну діяльність по всьому світу.

Еволюційний процес розвитку системи підприємництва породив чимало різних типів корпорацій: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства (8-корпорація), повні товариства, приватні корпорації, державні(публічні) корпорації, комерційні та некомерційні корпорації, корпорації відкритого та закритого типу, дочірні корпорації, холдингові компанії, концерни, конгломерати, картелі, синдикати, консорціуми, національні корпорації, транснаціональні корпорації, міжгалузеві корпорації, диверсифіковані корпорації тощо [1,с.134-135; 2, с.133]. Кожен із зазначених типів знайшов свою „нішу" в ринковій економіці. Нині ключову економічну роль відіграють великі корпорації, здійснюючи функції своєрідного локомотива ринкової економіки, становлення основ постіндустріального суспільства [1, с.135].

Ключовою сучасною тенденцією інтернаціоналізації є економічна транснаціоналізація. І. Бочан та І. Михасюк вважають, що „поняття транснаціоналізації надто складне і комплексне, щоб розглядати його як складову частину будь-якого іншого поняття"[5, с.31]. Деякі вчені акцентують увагу на тому, що економічна транснаціоналізація - це якісно новий етап інтернаціоналізації економічного життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу. Інші трактують економічну транснаціоналізацію як більш вузьку категорію - лише одну, хоча й найважливішу, форму загального процесу інтернаціоналізації економічного життя [4, с. 455] .

Транснаціоналізація економічної діяльності передбачає включення в структуру національних відтворювальних комплексів економічну діяльність іноземних корпорацій [6, с.136].

Головними матеріальними носіями транснаціоналізації економічної діяльності є транснаціональні корпорації (ТНК). В наукових дослідженнях економічний зміст поняття "транснаціональна корпорація" трактується з різних позицій. В доповідях ЮНКТАД про світові інвестиції: ТНК - це компанія, яка має підрозділи у двох або більше країнах, спроможна проводити погоджену політику через один або декілька центрів прийняття рішень, в якій материнська компанія контролює активи інших економічних одиниць в державах базування, як правило, шляхом участі в капіталі.

В розвитку транснаціоналізації економічної діяльності ТНК науковці виділяють декілька етапів (табл. 1) [7, с. 63-64; 8, с. 56-57].

Таблиця 1. Етапи транснаціоналізації економічної діяльності ТНК

Етапи транснаціоналізації

Зміст етапу

Перший етап ("епоха колоній")

Сировинні ТНК "першого покоління", які були засновані на використанні ресурсів колоній; горизонтальні картельні структури

Другий етап

(друга третина

XIX- перша половина XX ст.("епоха концесій")

Орієнтація на промислове виробництво; у приймаючих країнах ТНК перетворюються на своєрідні "автономні економічні держави"

Третій етап (1960-1970-і р.)

Велика кількість конгломератних злиттів; широке розповсюдження взаємного переплетення бізнес-структур за рахунок формальних каналів, а також на основі перехресних директоратів; корпоративна ієрархія у багатьох галузях витіснила механізми вільного ринку; пануючу роль стало відігравати використання стратегій росту та диверсифікації більшості бізнес-структур; традиційні ТНК доповнюються багатонаціональними корпораціями

Четвертий етап (1980-1990-і р.)

Зміна стратегічних імперативів: продовження стратегії вибіркового зростання, перехід на стратегії деконцентрації та стратегії інноваційного розвитку; конгломерати замінюються спеціалізованими вертикально-інтегрованими корпораціями; банки різко скорочують свої промислові активи; відбувається підвищення прозорості економічної діяльності; відмова від багатогалузевих структур; різке збільшення інвестицій у інноваційний бізнес

Сучасний етап

Розвиток мережевих структур, становлення якісно нових "глобальних компаній" п'ятого покоління, трансформація старих ТНК в "глобальні компанії" (СІНА); формування вузькоспеціалізованих агресивних ТНК в традиційних галузях (ФРН, інші країни Європи); злиття ТНК, що знаходилися в кризовому стані, з іноземними компаніми (Японія, Південна Корея); створення традиційних ТНК на базі національних промислово-фінансових груп (розвиткові країни, Мексика, частково КНР); посилення зарубіжної експансії великої кількості середніх і малих фірм, які, по суті, стають новими ТНК

За даними доповідей ЮНКТАД за останні 35 років кількість транснаціональних корпорацій збільшилась у 11 разів. У 1970 р. у світі було вже 7 тис. ТНК, у 1976 - 11 тис, у 1990 р. - 24 тис. У 1993 р. нараховувалось 37 тис. ТНК, які мали приблизно 170 тис. філій, у 2005 р. їх кількість наблизилась до 77 тис, а кількість іноземних філій ТНК досягла 770 тис. Якщо у 1993 р. на одну ТНК припадало в середньому 4,6 філій, то в 2005 р. - вже 10 філій, тобто посилення транснаціональності у значній мірі здійснювалося за рахунок зростання філійної мережі ТНК [7, с.61- 62].

ТНК забезпечують біля 1/4 світового валового продукту, обсяг доданої вартості, що виробляється великими корпораціями, перевершує ВВП багатьох невеликих країн. Загальний обсяг продаж зарубіжних філій ТНК склав у 2005 р. 22,2 трлн дол., експорту - 4,2 трлн дол., а чисельність зайнятих працівників - приблизно 62,1 млн чол. На ТНК припадає майже половина глобальних витрат на НДДКР і не менше 2/3 комерційних витрат на дослідження і розробки (за оцінками, 450 млрд дол.). Через ТНК сьогодні реалізується більшість проектів прямих іноземних інвестицій. Сумарний обсяг вивезених прямих іноземних інвестицій у 2005 році оцінюється у 10,7 трлн дол. [7, с.64].

Для визначення ступеня транснаціоналізації економічної діяльності корпорацій використовується індекс транснаціональності, який розраховується як середнє значення наступних трьох показників: 1) питомої ваги зарубіжних активів у загальному обсягу всіх активів; 2) питомої ваги зарубіжних продаж у загального обсягу продаж; 3) питомої ваги кількості працівників, які працюють за кордоном, до загальної кількості зайнятих в ТНК. Другий індекс - індекс інтернаціоналізації -розраховується шляхом ділення кількості закордонних філій на їх загальну кількість [8, с.37].

У табл. 2. наведено дані провідних нефінансових ТНК, які займають 1-10 місця за індексом транснаціональності.

Найбільші 100 ТНК займають провідні позиції: у 2004 році на них приходилось 11% зарубіжних активів, 16% продаж і 12% зайнятих усіх існуючих ТНК [7, с. 62].

Основними напрямами сучасної транснаціоналізації економічної діяльності корпорацій на сучасному етапі є наступні: 1) інвестиційні -засновані на використанні матеріальних і фінансових активів у вигляді прямих та портфельних інвестицій; 2) неінвестиційні - засновані на транскордонній спільній економічній діяльності, делегуванні функцій і партнерстві, розподілі та комбінації діяльності, транскордонному спільному використанні нематеріальних активів і отриманні спільних транскордонних результатів та їх розподілу між членами альянсу; 3) комбіновані - поєднання інвестиційних і неінвестиційних форм транснаціоналізації економічної діяльності [8, с. 206].

Таблиця 2. 10 провідних нефінансових ТНК світу (за індексом транснаціональності), 2003 р.[9, с.80-84]

п.п.

Назва ТНК

Країна базування

Сектор Промисловості

Індекс транснаціональності

1.

Thomson Corporation

Канада

Засоби масової інформації

98,0

2.

CRH Pic

Ірландія

Деревина та будівельні матеріали

95,2

3.

News Corporation

Австралія

Засоби масової інформації

92,5

4.

Roch Group (Umoe AS)

Switzerland

Фармацевтика

91,8

5.

Cadbury Schweppes Pic

Великобританія

Харчова

87,0

6.

Philips Electronics

Голландія

Електротехнічне та електронне обладнання

85,8

7.

Vodafone Group Pic

Великобританія

Телекомунікації

85,1

8.

Alcan Inc.

Канада

Металургія і машинобудування

84,4

9.

Publicis Groupe SA

Франція

Комерційні послуги

82,3

10.

British Petroleum Company Pic

Великобританія

Нафтодобування та нафтопереробка

82,1

Можна виділити деякі особливості і тенденції, які характеризують інвестиційну політику транснаціональних корпорацій і ті зміни, які в ній відбуваються.

Великі корпорації, які фактично розподілили світові ринки, створивши глобальні мережі виробництва і НДДКР, вступають у таку стадію свого розвитку, яка дозволяє їм здійснювати переділ світових ринків, використовуючи не стільки інвестування „з нуля", скільки шляхом поглинань і створення стратегічних альянсів [10, с.195].

На початку нового століття в зарубіжному інвестуванні ТНК помітними стали зміни, пов'язані із загостренням конкуренції у сфері нових технологій, дерегулюванням та реструктуризацією ряду галузей, а також динамікою загальносвітової кон'юнктури під впливом економічної глобалізації.

Визначальним фактором для прямих іноземних інвестицій став розрив у ефективності між старою (традиційною) і більш динамічною новою економікою. В результаті, по-перше, виникли нові ТНК в галузі сучасних інформаційних технологій. Відповідно до профілю спеціалізації їх інвестиції здійснюються в основному у сферу обслуговування та сервісні центри. По-друге, змінюється напрям економічної діяльності старих ТНК, які також все більше орієнтуються на виявлення і вибіркове обслуговування своїх груп зарубіжних клієнтів, на розвиток мережних коопераційних зв'язків, без яких нині жодна велика фірма не може успішно діяти. Наприклад, такий традиційний новатор в області організації бізнеса, як компанія "Ford Motor Company", нині прагне стати координатором діяльності великих корпорацій, їх міжфірмових мережних коопераційних зв'язків. Сферою діяльності цієї компанії все більше стає планування (стратегічне), просування товару на міжнародних ринках (логістика), сервісне обслуговування. Спільно з "General Motors" "Ford Motor Company" організувала єдиний центр продаж автомобілів в Інтернеті на суму більше 80 млрд дол. При цьому "General Motors" створила свою мережу в Інтернеті, через яку приймаються замовлення на індивідуальне виконання і доставки автомобілів протягом декількох днів [11, с. 469].

Мережева структура глобальних ТНК створює нові можливості для розширення їх стратегічних альянсів, в результаті чого ТНК набувають нової модульної конфігурації [11, с.470]. Завдяки механізмам транснаціональних стратегічних альянсів межі компаній розмиваються або набувають форми "сузір'я". Вони складаються з пов'язаних між собою і відкритих для приєднання, але до певної міри незалежних компаній різних розмірів і галузей. Рушійним мотивом і стимулом таких альянсів є кооперація у сфері наукових досліджень і нових технологій [11, с. 471].

В економічній діяльності глобальних компаній спостерігаємо поєднання конкурентних (ринкове тестування продукції, що виробляється) і партнерських відносин (спільна робота всіх конкурентів над досягненням загального компромісу).

Глобальна конкуренція та інвестиційні ризики, інтенсивне використання інформаційних технологій змінює характер економічної діяльності ТНК, заставляючи їх відмовлятися від надто диверсифікованого виробництва, від непрофільних структур, зосереджуючись на основній діяльності. Пошуки ефективних адаптаційних механізмів до середовища з високим ризиком змушує корпорації зміцнювати свою "нішу" на ринку через створення соціально-мережних форм організації міжнародного бізнесу, орієнтованих на індивідуальні потреби, через інвестування не у масове виробництво товарів і послуг, а в розвиток нематеріального сектора - виробництво інноваційних ідей.

Отже, в сучасних умовах процес транснаціоналізації економічної діяльності корпорацій відбувається в різних напрямах. Глобальна конкуренція ставить все більш жорсткі вимоги до вибору найефективніших, найменш затратних форм транснаціоналізації. Тому стратегія транснаціоналізації економічної діяльності корпорацій здійснюється шляхом раціонального відбору (комбінації) інвестиційних і неінвестиційних форм транснаціоналізації, що зумовило бурхливий розвиток у світовій економіці транснаціональних, або глобальних альянсів.

В цілому сьогодні значна частина прямих зарубіжних інвестицій йде через міжнародні стратегічні альянси і багатонаціональні корпорації, які базуються в основному в США. Це принципово новий тип глобальних ТНК, які формують глобальну інвестиційну стратегію.

Примітки

I. Сірко A.B. Корпоративні відносини в перехідній економіці: проблеми теорії і практики. - Київ: "Імпекс", 2004. - 414 с.

  • 3. Якубенко В.Д. Базисні інститути у трансформаційній економіці: Монографія. - К: КНЕУ, 2004. - 252 с.
  • 4. Економічна теорія: Політична економія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
  • 5. Політична економія: Навч. посібник / KT. Кривенко, В.С.Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. KT. Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001. - 508 с.
  • 6. Бочан І., Михасюк І. Глобальна економіка: Підручник. - К: Знання, 2007. - 403 с.
  • 7. Лукашевич В.М. Глобалистика: Учебное пособие. - Львов: "Новий світ - 2000" 2004. - 392 с.
  • 8. Либман А., Хейфец Б. Мировые процессы транснационализации и российский бизнес // Вопросы экономики. - 2006. - №12. - С.61-79.
  • 9. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В.Новицький та ін. - К.: Таксон, 2001. - 304 с.
  • 10. 100 ведущих нефинансовых ТНК мира (по зарубежным активам) 2003 г. Статистическое приложение // Экономист. - 2006. - №1. - С.80-84.
  • 11. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти: Наук. вид. - К: Либідь, 2006. - 312 с.
  • 12. Анилионис Г.П., Зотова H.A. Глобальный мир: единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации. - М.: Международные отношения, 2005. - 676 с.
  • 13. Международные стратегии экономического развития: Учеб. пособие / Под ред. Ю.В. Макогона. - К .: Знання, 2007. - 461 с.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші