Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Основи європейської інтеграції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Суд Європейського Союзу

Створений 1957 року Суд Європейського Союзу разом з Європейським Парламентом є найстаршою інституцією Спільнот. Правовою підставою його функціонування слугує ст. 220—245 Договору про заснування Європейського співтовариства. Резиденція Суду знаходиться в Люксембурзі. До його складу входять по одному представнику від кожної держави, а також вісім генеральних радників, яких держави — члени призначають на шість років. Роботу суддів забезпечує численний адміністративний апарат.

Суд є органом, який розглядає справи й ухвалює рішення у судовому або арбітражному порядку, він також тлумачить право. Його функції зводяться до трьох основних напрямів:

  • 1) контроль застосування права Співтовариств (первинного і вторинного);
  • 2) тлумачення права Співтовариств;
  • 3) розвиток права Співтовариств — упровадження змін і доповнень.

Рішення Суду Європейського Союзу є остаточними і незаперечними. Згідно з постановами Єдиного європейського акта, при суді створено Суд першої інстанції для винесень рішень у справах фізичних та юридичних осіб. На підставі приписів Ніццького договору в 2004 році було утворено Європейський трибунал цивільної служби ЄС, уповноважений розглядати суперечки між Спільнотами і працівниками публічної служби ЄС

Європейський суд аудиторів

Суд аудиторів існує з 1977 року. Його ще називають "фінансовим сумлінням ЄС". Статут цього органу Спільноти міститься в Договорі про Європейський Союз. Початково Європейський суд аудиторів складався з 15 суддів які обиралися Радою ЄС на шість років. Після набуття чинності Ніццького договору їх стало 27, по одному представнику від кожної держави — члена. Цей орган здійснює бухгалтерський аудит усієї Спільноти, контролює доходи, витрати і раціональність використання коштів кожною інституцією. Він готує річний звіт, який публікується в "Офіційному журналі Європейського Союзу", а також спеціальні рапорти і звіти.

Інші інституції

Іншими дорадчими органами є Комітет регіонів і Соціально-економічний комітет.

Створення Комітету регіонів на підставі Договору про Європейський Союз є свідченням зростання значущості регіонів і політики соціально-економічної єдності в ЄС. Комітет виконує роль охоронця принципу субсидіарності в політиці Спільноти. Він є дорадчим органом Європейської Комісії та Ради ЄС. Ніццький договір розширив кількість членів Комітету до максимальної кількості. Оцінки Комітету регіонів є обов'язковими стосовно справ, окреслених приписами Договору про заснування Європейського співтовариства, наприклад, з питань освіти, культури, здоров'я, транс'європейських мереж чи політики згуртування.

Соціально-економічний комітет функціонує з 1958 року і є дорадчим органом Комісії, Ради ЄС та Європейського Парламенту. Донедавна він складався з 222 представників різних соціальних та професійних груп: виробників, фермерів, перевізників, робітників, торговців, ремісників тощо. Ніццький договір розширив кількість членів Комітету до 350. Оцінка соціально-економічного комітету є обов'язковою у випадках, передбачених договорами, зокрема, з питань вільного руху робочої сили, створення підприємств, транспорту і комунікації, охорони здоров'я, політики згуртування та навчання.

З 1995 р. у Спільнотах функціонує Омбудсмен, він призначається Європейським Парламентом на п'ять років. До його обов'язків входить розгляд скарг про порушення, вчинені органами та установами Спільноти, які можуть вносити окремі громадяни, юридичні та фізичні особи, що мають зареєстрований офіс або на законних підставах проживають на території ЄС. Омбудсмен вдається до відповідних дій після того, як будуть підтверджені недоліки управління та діяльності інституцій Спільноти, за винятком Суду Європейського Союзу.

На підставі рішення Європейського Парламенту та Ради ЄС від 2001 року створено незалежний контрольний орган, що отримав назву Європейський інспектор із захисту даних. На нього покладено відповідальність за справи моніторингу, зберігання та обробки персональних даних в інституціях та органах Спільноти. Він виконує дорадчі функції стосовно інституцій та органів з усіх питань обробки персональних даних, приймає скарги та провадить відповідні розслідування.

Адміністративний персонал інституцій Співтовариств

Співробітником ЄС вважається особа, яка працює на постійний основі в із інституцій спільноти на підставі письмового рішення про її призначення. Права та обов'язки корпусу цивільної служби визначає прийнятий Радою ЄС Статут співробітника, остання версія якого набула чинності 1 травня 2004 року. Залежно від рівня та характеру посади, співробітників поділяють на дві групи: перша група — адміністратори (AD), які відповідають за політику та право ЄС, а друга — асистенти (AST), які виконують допоміжні функції, секретарську та адміністративну роботу. В кожній з груп існує поділ на управлінські категорії, впорядковані ієрархічно в порядку спадання від AD16 до AD 5 і від AST11 до AST1. Найвищі категорії — це співробітники на посадах генеральних директорів, директорів і керівників. Кандидати на посади, які зараховуються до категорії AD16 та AD15, призначаються на підставі порозуміння між урядами держав і поза формальною процедурою набору. Інші працівники обираються на конкурсній основі, організованій Європейською службою добору персоналу (EPSO). Інформація про вакансії та конкурси публікується в "Офіційному журналі Європейського Союзу. Серія Є". Конкурси відбуваються в три етапи: перший етап — це тести, які стосуються загальних знань кандидата про європейські спільноти; другий етап відбувається у формі письмового іспиту; а третій — співбесіда.

Основним обов'язком працівників інституцій спільноти є діяльність на користь спільноти. До беззаперечних переваг європейських співробітників належать відносно велика зарплата і достойний соціальний пакет.

Адміністративний персонал спільнот розростався разом з розширенням і поглибленням інтеграції: у 1968 році він налічував близько 9 тисяч осіб, а в даний час перевищує 30 тис. осіб. Однак річні витрати на утримання інституцій увесь цей час не перевищують 5% бюджету спільнот.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші