Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Основи європейської інтеграції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розмежування компетенцій

У межах Економічного та валютного союзу всі компетенції в сфері грошової політики належать Європейській системі центральних банків. Національні банки мають лише обмежену згори можливість емісії монет євро і виконують вказівки, сформульовані Радою правління. Основною метою ЄСЦБ є утримання стабільності цін, яку окреслено як ситуацію, за якої рівень інфляції в єврозоні не перевищує 2%. Додатковою метою (осягнення якої не може суперечити основній меті) є підтримка Спільноти в реалізації провадженої нею політики в різних сферах. В своїй сфері органи Європейського центрального банку повністю незалежні і не підпорядковані ані як цілість, ані жоден з їх індивідуальних членів будь-якій союзній чи національній інституції. Це забезпечує необхідну відкритість органам, які провадять грошову політику Економічного та валютного союзу.

Інші сфери економічної політики — зокрема, фіскальна політика — залишаються в компетенції національної влади як держав єврозони, так і тих, які не входять до неї. Згідно з Договором про заснування Європейської Спільноти (ст. 99), держави — члени зобов'язані координувати свою економічну політику з метою збереження єдності економіки в межах Єдиного внутрішнього ринку. Для цього діє затверджений рішенням Європейської Ради з грудня 1997 року механізм посиленого контролю та координації, який охоплює такі сфери економічної політики:

  • — розвиток макроекономічної ситуації в державах — членах і формування валютних курсів з огляду на євро;
  • — політику та бюджетну ситуацію;
  • — структурну політику з огляду на ринки праці, товарів і послуг, а також цінові тенденції.

Інституцією, що вповноважена координувати економічну політику держав — членів на підставі загальних вимог до економічної політики та рекомендацій, є Рада ЄС в складі міністрів фінансів та економіки.

Пакт про стабільність і зростання

З механізмом підсиленого контролю та координації пов'язаний передусім схвалений Європейською Радою в Амстердамі в червні 1997 року Пакт про стабільність і зростання. Цей акт, що має форму постанови, зобов'язав держави — члени продовжувати виважену бюджетну політику після початку третього етапу творення ЄВЕС. Це мало запобігти одноразовому пристосуванню національних бюджетів до фіскальних вимог критеріїв конвергенції і надмірному збільшенню дефіцитів вже після приєднання до ЄВЕС. Пакт про стабільність та зростання передбачає санкції за порушення цього зобов'язання, які накладаються в ході так званої процедури надмірного дефіциту. Надмірним вважається дефіцит бюджету держави, що перевищує межі, передбачені критеріями конвергенції, тобто 3% ВВП. Процедура регулює спосіб формулювання Радою ЄС рекомендацій державі, яка порушує цей критерій, час і спосіб реагування цієї держави на вказівки Ради, а також вид і розмір санкцій, які Рада може застосувати за вперте порушення принципів Пакту і відсутність поліпшення бюджетної ситуації, однак виключно до держави, що входить до ЄВЕС. Ці санкції можуть набувати форми фінансового стягнення, що полягає у зобов'язанні держави сплатити Комісії депозит У розмірі 0, 2-0, 5% ВВП держави. Якщо ситуація не поліпшується, депозит ліквідовується

Дотепер процедуру покарання за надмірний дефіцит застосували проти 18 держав — членів ЄС, в тому числі проти Польщі (в 2004 і в 2009 роках). Однак жодного разу ця процедура не завершилася фінансовими санкціями. Найближчими до них були Греція (2005) і Німеччина (2006), але остаточно Рада ЄС визнала представлені їй пакети реформ за обіцянку поліпшення бюджетної ситуації в цих державах і обмежилася лише спостереженням за ситуацією.

Членство у Європейському економічному та валютному союзі.

Економічний і валютний союз, отримавши договірні підстави, став частиною правового доробку ЄС (acquis communautaire). Членство в ЄВЕС є водночас правом і обов'язком держав ЄС. Лише Данія і Велика Британія звільнені від цього обов'язку на підставі додаткових протоколів до Маастрихтського договору. Держави, які є членами ЄС, але ще не вступили до ЄВЕС, мають обов'язок прагнути до осягнення економічної єдності з єврозоною та виконати критерії єдності, а потім прийняти спільну валюту.

Ці критерії мають на меті засвідчити, що в ЄВЕС будуть брати участь лише економічно зрілі держави, дисципліновані і, можливо, однорідні в сфері стабільності цін та фіскальної ситуації (бюджет, борги), що зменшить ймовірність асиметричних економічних шоків всередині єврозони і забезпечить переважання прибутків над витратами від валютної інтеграції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші