Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Основи європейської інтеграції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Усунення фізичних і технічних бар'єрів

Обговорювана справа стала причиною формулювання так званого принципу взаємного визнання, що полягав в тому, що товари, легально впровадженні в обіг в одній державі — членові, повинні бути допущені на ринки інших держав — членів без додаткових зайвих формальностей. Для реалізації єдиного внутрішнього ринку необхідно також було усунути фізичні бар'єри для торгівлі між державами — членами. Порівняно швидко вдалося усунути бар'єри у формі прикордонного контролю, а численні митні та транспортні формуляри 1988 році були замінені Єдиним адміністративним документом (скорочено SAD, від Single Administrative Document), який на даному етапі є обов'язковим лише в торгівлі з третіми країнами. Наступними етапами скасування фізичних бар'єрів були уніфікація транспортних положень і реорганізація та уніфікація процедур ветеринарного та фітосанітарного контролю.

Великою перешкодою для творення спільного ринку були технічні бар'єри, тобто різні в окремих державах — членах норми і технічні положення, вимоги щодо процесу виробництва, допуску виробів в обіг тощо. Спочатку технічні норми гармонізувалися на рівні Європейського Союзу за допомогою секторальних директив, в яких детально були виписані технічні вимоги до товарів. Однак так званий старий підхід виявився неефективним, процес творення директив тривав дуже довго, а в зв'язку із швидким технічним прогресом, вони ставали непридатними дуже швидко. Формуванню єдиного внутрішнього ринку значною мірою посприяли згадуваний принцип взаємного визнання, а також так званий новий підхід, що полягав у визнанні Спільнотою в директивах нового підходу — лише загальних і основних вимог щодо охорони здоров'я, природного середовища, безпеки чи захисту споживача. Технічні характеристики продуктів, що відповідають основним вимогам, передбаченим у директивах, своєю чергою, визначені у гармонізованих стандартах, опрацьованих незалежними європейськими організаціями зі стандартизації, в тому числі Європейським комітетом зі стандартизації (СБТГ). Застосування гармонізованих стандартів не є обов'язковим, а виробник завжди може застосувати довільні технічні характеристики, що відповідають прийнятним у директивах основним вимогам.

Усунення фіскальних бар'єрів

Реалізація свободи переміщення товарів вимагала також усунення фіскальних бар'єрів. Згідно зі ст. 90 Договору про заснування Європейської Спільноти, податкові системи держав — членів повинні функціонувати таким чином, щоб дотримуватися принципу дотримання нейтральності щодо впливу на умови конкуренції. Це означає, що за допомогою різного роду податків держави — члени не можуть дискримінувати таких самих товарів, що походять з інших держав — членів, як не можуть і захищати національний продукт. Заборона дискримінації стосується усіх зборів, які є складовими загальної системи національних зборів. "Такими самими національними продуктами" прийнято вважати ті, які в очах споживача мають такі ж властивості та служать задоволенню тих самих потреб. Це варто інтерпретувати еластично: оскільки йдеться про однаковість сприйняття імпортованих і національних товарів, важливо не те, щоб продукти були ідентичними, а щоб подібним чином застосовувалися. При порівнянні податкового навантаження імпортних товарів з національними враховується не лише податкова ставка, а й база нарахування податку, податкові пільги та відстрочки. За порушення податкового законодавства для імпортованих товарів не можна також встановлювати суворішого покарання, ніж за такі ж порушення для національних продуктів.

Положення національного податкового законодавства не можуть також захищати національний продукт, тобто надавати перевагу національному продукту за рахунок імпортованих продуктів конкурентів. Наприклад, 17%-ва ставка податку ПДВ, накладена на цитрусові, які в державі є виключно імпортованими, надає перевагу національному продукту, зокрема, яблукам і грушам, на які покладено 6%-й ПДВ. Розв'язання цієї проблеми вимагає відповіді на запитання: чи є цитрусові фрукти для споживача альтернативою національних яблук і груш.

На практиці, через значні відмінності податкових законодавств, довести, що захисні заходи є прихованою дискримінацією, важко і проблемно. Аналіз ситуації розпочинають загалом зі з'ясування того, чи стосуються невигідні податкові положення насамперед продуктів, які походять з інших держав — членів, чи й національних. Якщо менш вигідні податкові положення стосуються і національних, і імпортованих товарів, то це, радше, означає відсутність захисту національного ринку. Якщо ж невигідні положення стосуються насамперед імпортованих товарів, то виникає підозра про спроби захисту національного ринку.

Зближення податкових систем

Ефективність функціонування Єдиного ринку значною мірою залежить від зближення податкових систем держав — членів. Важливим кроком у цьому напрямі було запровадження на території всього Європейського Союзу на зламі 60-х і 70-х років податку на додану вартість (ПДВ), а також уніфікація основи нарахування цього податку, що замінив чинний до цього в деяких державах багатофазовий податок з обороту. Однак і після цього в деяких державах — членах використовуються різні ставки податку ПДВ, узгоджено лише мінімальну основну ставку — 15 % та мінімальну зменшену ставку — 5%. Для вільного переміщення товарів важливо також гармонізувати акцизні збори.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші