Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Основи європейської інтеграції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рух платежів

Підставою для окресленої свободи слугує ст. 56 Договору про заснування Європейського Союзу, згідно з якою заборонені будь-які обмеження переміщення капіталу і платежів між державами — членами, а також між державами — членами та третіми країнами. Свобода руху платежів була забезпечена раніше, ніж свобода переміщення капіталу, насамперед тому, що ця свобода не має самостійного характеру, вона є вторинною стосовно інших основних свобод спільного ринку. Забезпечення свободи переміщення товарів і послуг передбачає надання можливості оплатити куплені товари чи отримані послуги. Подібно до цього, отримавши можливість працювати в іншій державі — членові, людина повинна мати можливість переказувати отримувану зарплату своїй сім'ї, що залишилася в іншій державі, або перевезти накопичені заощадження після закінчення роботи з однієї держави — члена до іншої. Однак держави — члени зберегли за собою право контролю та перевірки руху платежів. Вони мають право перевірити, чи перевезені конкретним працівником гроші справді відповідають його заробіткам.

Переміщення капіталу

Свобода переміщення капіталу означає свободу перенесення майнової вартості до іншої держави, а її метою є надання можливості реалізації, за допомогою різних фінансових інструментів, самостійної комерційної інвестиції в іншій державі — членові та можливості користуватися її наслідками. Найчастіше вважають, що свобода у цій сфері означає можливість безпосереднього інвестування, купівлі та продажу нерухомості в інших державах — членах, купівлі та продажу цінних паперів і трансакцій за їх участю, позик, надання кредитів, гарантій і переміщення капіталу особистого характеру. На відміну від інших свобод, ст. 56 регламентує свободу руху платежів і переміщення капіталу також між державами — членами та третіми країнами.

Держави — члени мають незначні можливості обмеження цієї свободи, а дозволені винятки, радше, означають можливість контролю, ніж фактичне обмеження переміщення капіталу. Згідно зі ст. 58 Договору про заснування Європейського Союзу, вони можуть застосовувати податкові положення, що диференціюють платників податків з огляду на місце проживання чи інвестування капіталу, вживати необхідних заходів проти порушників положень національного законодавства, зокрема, в податковій сфері та здійснювати нагляд за фінансовими інституціями, затверджувати процедури декларування переміщення капіталу для потреб адміністративної або статистичної інформації, впроваджувати заходи, вмотивовані причинами, пов'язаними з громадським порядком чи безпекою, або застосовувати допущені правом європейського Союзу обмеження свободи підприємницької діяльності. Проте держави — члени не можуть застосовувати перелічені можливості контролю за переміщенням капіталу з метою захисту власного ринку та досягнення партикулярних цілей економічної політики.

Операції з нерухомістю

Одним з важливих аспектів свободи переміщення капіталу є право громадян ЄС на купівлю та продаж нерухомості на території всіх держав — членів. Правила, що регулюють свободу переміщення капіталу, застосовуються до операцій з нерухомістю лише тоді, коли цей оборот не є проявом реалізації інших свобод. Купівля житла чи землі з метою поселення і роботи в іншій державі — членові належать до сфери свободи пересування осіб. Своєю чергою, купівля нерухомості, що є необхідною для провадження підприємницької діяльності, сприймається як елемент цієї діяльності, а тому підлягає регулюванню як свобода підприємницької діяльності. Лише купівля нерухомості з метою інвестування, наприклад, купівля адміністративної будівлі або фабричних цехів з метою здавання в оренду, або купівля так званого другого дому чи дачного будинку підпорядковані положенням про свободу переміщення капіталу. Варто зазначити, що держави — члени мають певні можливості обмеження свободи обороту нерухомістю, насамперед з огляду на безпеку держави, охорону пам'яток культурної та національної спадщини. До того ж, вони можуть застосовувати різні способи перешкоджання обертанню нерухомістю. Це часто трапляється при купівлі сільськогосподарської нерухомості (наприклад, право на перший викуп для місцевого самоврядування). Однак ці перешкоди мають мати об'єктивний характер, тобто не можуть бути засобом дискримінації осіб, що походять з інших держав — членів. Така дискримінація дозволена лише у виняткових ситуаціях (деякі держави — члени — Греція, Австрія та Данія — під час переговорів з питань приєднання домоглися права неповного застосування свободи операцій з нерухомістю.

Боротьба із відмиванням грошей

Важливим питанням в межах свободи руху платежів і переміщення капіталу в Європейському Союзі є боротьба з відмиванням грошей. Часто значні фінансові ресурси, отримані злочинним шляхом, легалізуються через впровадження в обіг за посередництвом різних операцій на фінансовому ринку. З одного боку, йдеться про боротьбу із організованою злочинністю, а з іншого — про забезпечення стабільності та відкритості банківської системи.

Держави — члени зобов'язані визнати процедуру відмивання грошей злочином і карати за це, незалежно від місця його вчинення. Недозволеними вважаються: конверсія або передання власності, про яку відомо, що вона отримана внаслідок злочинної діяльності; приховування або маскування правдивого характеру, джерела чи передання прав, пов'язаних із власністю або її власником, про яку відомо, що вона походить із злочинної діяльності; купівля, володіння або користування власністю, про яку в момент її придбання було відомо, що вона походить з такого типу діяльності. Виходячи з цього, фінансові та кредитні установи зобов'язані перевіряти клієнтів та суб'єктів, від імені яких вони діють, при відкритті рахунку, наданні коштів на зберігання в сейфах і проведення кожної трансакції, яка перевищує 15000 євро. Також працівники перелічених установ повинні повідомляти відповідальні за боротьбу із відмиванням грошей органи про кожен підозрілий факт, а розкриття такої інформації не можна вважати порушенням таємниці. Однак таку інформацію можна використовувати лише з метою боротьби з відмиванням "брудних" грошей, якщо національне законодавство не передбачає іншого.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші