Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Бюджетне обмеження споживача

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи. На першому етапі необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає (моделі: крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення).

На другому етапі необхідно формалізувати, що може споживач, тобто що він може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага. Доход споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача вводяться наступні обмеження: весь доход споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y; споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження; споживач не надає та не бере кредити.

У цьому випадку дохід споживача дорівнюватиме всім його витратам. Тоді бюджетне обмеження буде мати вигляд:

Px х X + Py х Y = I, де Px і Py - ціни відповідних товарів.

Лінія, що її описує це рівняння, називається лінією бюджетного обмеження, або бюджетною лінією.

Бюджетна лінія

Бюджетна лінія - геометричне місце точок, які характеризують усі такі набори товарів X та Y, на придбання яких за цінами Px та Py споживач повністю витрачає свій доход. Точки перетину N та M лінії бюджетного обмеження відповідно з осями координат X та Y показують максимальну кількість товарів Xmax та Ymax, які споживач міг би придбати, повністю витративши свій дохід тільки на товар X або тільки на товар Y. Лінія бюджетного обмеження має від'ємний нахил до горизонтальної осі, тому збільшення купівлі одного блага можливе тільки за рахунок зменшення купівлі іншого. Наборам товарів, які доступні споживачеві, відповідають точки на сторонах і всередині трикутника MON, що обмежується осями координат і бюджетною лінією.

Ефект впливу зміни доходу та зміни цін на бюджетне обмеження споживача

При зміні цін і доходу можливості споживача змінюються. При зміні доходу і постійних цінах можливі два випадки: 1) доход зростає; 2)доход зменшується див рис).

Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження

Рис. 1а. Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження

Вплив зниження ціни товару X на бюджетне обмеження

Рис. 16. Вплив зниження ціни товару X на бюджетне обмеження

Якщо доход зростає, то зростає відношення доходу до цін (І/Рх, I / Ру).

Отже, у випадку збільшення доходу нове бюджетне обмеження MlNl має такий же нахил і зсувається паралельно лінії MN праворуч вгору.

При зменшенні доходу - відповідно паралельно ліворуч вниз (лінія M2N2.

Пропорційна зміна цін адекватна зміні реального доходу, тобто теж призводить до паралельного зсуву бюджетного обмеження: при зростанні цін - ліворуч, при зниженні - праворуч.

При зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетного обмеження. Наприклад, при зменшенні ціни товару X відбувається поворот бюджетного обмеження проти годинникової стрілки навколо точки М, точки перетину бюджетного обмеження з віссю Y ( лінія MNl -рис.16).

Рівновага споживача

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи:

  • - на першому - формалізуються індивідуальні смаки й уподобання споживача, тобто визначається, чого він бажає;
  • - на другому - формалізується, що споживач може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага;
  • - на третьому - формалізуються бажання споживача з його можливостями, тобто визначається, який імовірний вибір максимізує добробут споживача (див. рис).

Оптимум (рівновага) споживача

Рис. Оптимум (рівновага) споживача

На рисунку показано, що певні набори товарів при заданому доході і цінах взагалі недосяжні споживачеві (ІІ3, ІІ4), тому що розташовані за межами його можливостей.

Точки А і В на кривій байдужості ІІ1 не можуть забезпечити максимізацію корисності, бо при своєму доході споживач має змогу отримати вищий рівень задоволення, перебуваючи на максимально високій кривій байдужості.

Точка Е - точка оптимуму споживача (стан рівноваги споживача).

Максимальна корисність досягається у точці Е, де лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужості, тобто у точці, де нахил кривої бюджетного обмеження дорівнює нахилу кривої байдужості.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення.

Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень N до кривої байдужості то це означає, що у точці Е нахил цих двох ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їхні граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою.

Наприклад, споживач вирішив обмежити споживання блага У, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості блага X, що може придбати споживач залежно від його бюджету.

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на благо У, чи значно зростуть на благо X. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від блага X заради блага У, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Але споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго.

Слід зауважити, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Треба звернути особливу увагу на споживання товарів, що ідеально доповнюють один одного, тобто, коли ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе (автомобілі та номерні знаки, черевики та шнурки до них тощо). У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який отримає споживач.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші