Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передумови досконалого договору

Перше питання, на яке має дати відповідь договірне право - це питання про те, які договори повинні підлягати правовому захисту. З погляду економіста захисту підлягають договори, які сприяють підвищенню суспільної ефективності.

Поліпшення по Парето - принаймні, одна зі сторін поліпшить своє положення, при цьому положення іншої сторони не погіршиться -при укладанні договору відбудеться в тому випадку, якщо дотримуються наступні умови [1, c.149; 2, с.109]:

  • - сторони раціональні, тобто мають стабільні впорядковані переваги, і їхній вибір не обмежується примусом. Якщо людина не в змозі зрозуміти весь обсяг своїх договірних обов'язків і правильно оцінювати вигоди угоди, то такі суб'єкти визнаються недієздатними і не мають права укладати договори;
  • - сторони мають повну інформацію про свій вибір і його наслідки, яку вони отримують із власного досвіду про технологію, ресурси, переваги, так і ту, що надходить до них через ціни, що концентрують інформацію про зміни ринкової кон'юнктури;
  • - виконання договору не призведе до негативних зовнішніх ефектів (екстерналій), зокрема до зменшення суспільного багатства. Коли договір має досконалий характер, "жодний з гравців не вважатиме вигідним виділяти ресурси на переформування угод" [3,c. 110-111].
  • - сторони не мають ринкової влади; тобто угода, що відбувається між продавцем і покупцем, має комерційний характер, між ними немає ніяких специфічних взаємовідносин (асиметричності правового становища) та особливих умов здійснення угоди (асиметричність фінансових привілеїв).

Якщо ці умови дотримуються, то немає підстав для звернення до суду, оскільки укладений договір являє собою поліпшення по Парето.

Якби трансакційні витрати дорівнювали б нулю, то сторони могли б укласти досконалий договір, і це означало б, що в ньому немає пробілів і суди не потрібні для заповнення відсутніх умов. Сторони потребували б послуг держави тільки для захисту умов договору.

Примітки

  • 1. Гриценко O.A., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - №2(5). - С.146-156.
  • 2. Одинцова М.И. Экономика права : учеб. пособие / М. И. Одинцова.-Гос. ун-т "Высшая школа экономики". - М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2007. - 430 с.
  • 3. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт ; пер. з англ.. І. Дзюби. - К. : Основи, 2000. - 198 с.

Вади недосконалих договорів

Договір у цивільному праві - угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Терміном "договір" позначають також цивільні правовідносини, що виникають з договору, укладеного в письмовій формі.

З точки зору економічної теорії договірні відносини не потребують юридичного захисту, якщо вони мають досконалий характер. У реальному житті укладення досконалого договору неможливо через: 1) обмеженість передбачень людини, яка не може передбачити і врахувати в договорі всі непередбачені обставини; 2)високі витрати здійснення розрахунків і укладення договорів; 3) складність і неоднозначність тієї мови, якою написані договори.

Вадами недосконалих договорів стають:

зловживання інформацією, що виявляється в її приховуванні суб'єктами з метою отримання переваг при укладанні угоди;

брак інформації внаслідок небажання витрачати кошти на її отримання або передачу;

неправильна інтерпретація отриманих відомостей;

односторонні або взаємні помилки.

Злочинною формою зловживання інформацією стає обман - неправдиві твердження, що призводять до викривлення (порушення) цінності отриманих прав [1, с.151-152].

Економічна теорія розглядає обман як "інституційну пастку", тобто неефективну норму, яка виникла в попередніх умовах, залежить від особливостей попереднього розвитку, але в теперішніх умовах вона продовжує використовуватися при ухваленні рішення.

"Інституційні пастки" зберігають свою актуальність в сучасних умовах унаслідок того, що вони є більш економним способом розв'язання проблем порівняно з цивілізованими, але недоступними для більшості умовами діяльності. Широке використання різноманітних способів обману є свідченням того, що для нього зберігаються необхідні причини та умови.

Економічне підґрунтя виникнення обману - суперечності між індивідуальними інтересами та обмеженістю ресурсів (не тільки матеріальних, а й нормативних вимог та когнітивних здібностей) щодо їх задоволення. Причиною обманної діяльності стає неповнота інформації, яка необхідна для ухвалення економічних рішень.

Обман - це дія, спрямована на створення у іншої особи уявлень, що не відповідають дійсності, про існуючі факти.

Обман може існувати в активній формі, коли суб'єкт умисно і цілеспрямовано наводить неправдиву інформацію. У пасивній формі суб'єкти бездіють відносно надання необхідної інформації. Обман може бути як умисним, так і неумисним.

Залежно від ступеня (та наслідків) обман може існувати у вигляді хитрощі, хибності, виверту, здирництва, брехливості, фальшивості, шахрайства [2, с.152-153].

Кожен вид обману потребує своїх заходів запобігання та покарання. Якщо прості види обману можна попереджати шляхом простих заходів - уважною та ретельною перевіркою відомостей про товар, послугу, гроші, то злочинні форми потребують кримінальної відповідальності (наприклад, ст..225 Кримінального кодексу України - обман покупців та замовників, або ст. 222 - шахрайство з фінансовими ресурсами).

Основна роль договірного права полягає в корегуванні та коректуванні недосконалих договорів, наближаючи їх до умов досконалих договорів.

Примітки

  • 1. Гриценко O.A., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - №2(5). - С.146-156.
  • 2. Наприклад, виробник продає за однією ціною пакети молока, на одному з яких написано один літр, а на другому один кілограм. Відомо, що за щільністю молока такий вимір не є рівнозначним, що призводить до обману у формі хитрощі.

Якщо продавець надає покупцеві завідомо неправдиву інформацію, то це обман - брехливість.

У разі, коли банк свідомо укладає угоду кредитування з особою, яка є неплатоспроможною, то це обман - шахрайство.

Злочинний обман, наприклад, виникає у тому разі, коли порушуються встановлені правила торгівлі, побутового і комунального обслуговування, згідно з якими покупець повинен придбати товари повною вагою, відповідної якості, а замовник - отримати послугу із дотримання строку та правильності розрахунків. Здирництво (або шантаж) виникає за умови володіння робітником специфічним ресурсом (особливими знаннями або здібностями), використання якого є важливою умовою діяльності цілого колективу. Це дозволяє робітникові наполягати на зміні умов оплати його праці всупереч укладеному контракту (Гриценко O.A., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О. А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. -2001. - №2(5). - С.152-153).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші