Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логістика arrow Логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення кількості складів

Малі і середні підприємства, що обмежують збут продукції одним або декількома прилеглими регіонами, мають, як правило, один склад.

Під час створення розгалуженої децентралізованої системи розподілу з окремими складами в різних регіонах роль центрального розподільчого складу, власне кажучи, відіграє склад готової продукції підприємства-виробника. У цій системі витрати на складування і переробку вантажів можуть зростати, а вартість транспортування вантажів і оформлення замовлень — знижуватися. Збільшення кількості складів неминуче веде до зміни витрат, тому при визначенні найбільш вигідної кількості розподільних складських центрів виникає оптимізаційна задача: приймаючи рішення про кількість складів, підприємство повинне виходити з умови мінімізації загальних сумарних витрат. (рис.10.7).

Залежність логістичних витрат від кількості складів

Рис. 10.7. Залежність логістичних витрат від кількості складів

Як видно з представленого на рис.10.7 графіку, при збільшенні кількості складів у логістичній системі зменшуються транспортні витрати на доставку зі складу кінцевому споживачеві; одночасно відбувається збільшення витрат на утримання складів і збереження запасів у зв'язку з ростом відсотку на капітал, вкладений у запаси. Максимальне наближення складів до споживачів дає можливість більш чітко і точно реагувати на зміну їхніх вимог, що дозволяє скоротити утрати від упущених продажів.

Розрахунок складських площ

Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Площа складу підрозділяється на такі складові:

  • - вантажну / повну — зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями ля їхнього збереження;
  • - оперативну — зайняту прийомною, сортувальною, комплектувальною і відпускною площадками, а також штабелями і стелажами;
  • - конструктивну — зайняту перегородками, колонами, сходами і т.п.;
  • - службову — зайняту під контори і побутові приміщення. Визначення розміру площі складу може здійснюватися двома методами:
    • 1) за питомими навантаженнями;
    • 2) за об'ємними вимірниками.

За першим методом розмір корисної площі визначається за формулою:

де SKOp — корисна площа складу, м2;

Zmax — максимальний розмір запасів, що підлягають збереженню, т; qдon — припустиме навантаження на 1 м2 корисній площі складу, т. У цьому випадку загальна площа 8заг визначається за формулою:

де Квик — коефіцієнт використання загальної площі складу.

Другий метод є більш точним. Корисна площа складу визначається за формулою:

де Ncm — кількість i-x стелажів для зберігання, шт.; m — кількість видів стелажів, група; Scm — площа, яку займає один стелаж, м2.

де N„302 — кількість поличок стелажу, потрібна для зберігання максимального запасу, шт.;

N — кількість поличок у даному стелажі, шт.

де ¥„ — обсяг полички стелажа, м2;

g — питома вага матеріалу, що зберігається, т/м3;

ка — коефіцієнт заповнення об'єму полички (щільність укладки).

Оцінка роботи складів

Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту споруджуваних і реконструйованих, здійснюється за такими групами техніко-економічних показників:

  • 1) показники, що характеризують інтенсивність роботи складів:
    • - складський товарообіг (кількість реалізованої продукції за відповідний період (місяць, квартал, рік) з окремих складів підприємства, торгово-посередницьких організацій тощо);
    • - складський вантажообіг (натуральний показник, що характеризує обсяг роботи складів; обчислюється кількістю відпущених (відправлених) матеріалів протягом певного часу (однобічний вантажообіг));
    • - показники оборотності матеріалів на складі: коефіцієнт оборотності матеріалів (відношення річного (піврічного, квартального) обороту матеріалів до середнього залишку його на складі за цей же період); коефіцієнт нерівномірності надходження (відпуску) вантажів зі складу (відношення максимального надходження (відпуску) вантажу в тонах за визначений період часу до середнього надходження (відпуску));
  • 2) показники, що характеризують ефективність використання складських обсягів і площ:
    • - коефіцієнт використання складської площі (відношення вантажної (корисної) площі до загальної площі складу);
    • - коефіцієнт використання обсягу (відношення корисного обсягу до загального обсягу складу);
    • - питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі (відношення кількості вантажу, що одночасно зберігається на складі, або максимального запасу матеріалів, що зберігається на складі до площі, зайнятої під вантажем);
    • - вантажонапруженість (відношення річного вантажообігу складу до загальної площі складу);
  • 3) показники, що характеризують ступінь механізації складських робіт:
    • - ступінь охоплення робітників механізованою працею (відношення числа робітників, що виконують роботу механізованим способом, до загального числа робітників, зайнятих на складських роботах);
    • - рівень механізації складських робіт (відношення обсягу механізованих робіт до обсягу виконання робіт);
    • - обсяг механізованих робіт (добуток вантажопотоку, що переробляється механізмами, на кількість перевалок вантажів механізмами).

Параметри вантажопотоків, що надходять на склад, формуються під впливом специфічних особливостей роботи постачальників і характеристик транспорту, що здійснює доставку вантажів, а також від системи складування як основи організації вантажопереробки на самому складі. Взаємодія просторових параметрів транспортної і складської систем виражається в найбільш раціональному компонуванні транспортних і складських споруд і пристроїв (на виробничому рівні) і розташуванні складів в промислових районах і транспортних вузлах (на регіональному і локальному рівнях). У функціональному відношенні найістотнішим чинником взаємодії транспорту і складів є передача вантажопотоків з транспорту на склади і із складів на транспорт, і пов'язані інформаційні потоки, які супроводжують і обслуговують матеріальні вантажопотоки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші