Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Організаційні основи загальної практики сімейної медицини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Польща

Первинна допомога. Місцеві органи влади відповідальні за фінансування, планування, організацію та нагляд за закладами первинної медичної допомоги (П МД). Нова система охорони здоров'я зорієнтована на послуги первинної допомоги, а лікарі ЗП виконують роль воротарів. Амбулаторні послуги у спеціалізованих медичних центрах та лікарнях доступні лише після направлення від лікаря ЗП. Однак для деяких спеціалістів, включаючи гінекологів, психіатрів та офтальмологів, направлення не є обов'язковими.

Вторинна та третинна допомога. Лікарні належать до державної власності, однак є адміністративними одиницями, що діють на засадах самоуправління та самофінансування. Основною проблемою для вирішення в лікарняній системі є неадекватний розподіл ліжок, брак чіткого механізму фінансування в розрізі певних груп населення, довгі листи очікування, неофіційні платежі та корупційні стосунки між лікарнями, лікарями та фармацевтичними компаніями. Політичні програми для вирішення цих проблем знаходяться у процесі запровадження, і вони включають у себе заходи з виведення тривалої допомоги з лікарень, посилення амбулаторної допомоги та встановлення нової системи акредитації та реєстрації.

Лікарські засоби. Фармацевтична галузь, що має вагому роль та швидко розвивається, підтримується пільгами в оподаткуванні на виробництво ліків. Майже 6000 фармацевтів із загальної кількості 20 000 працюють у приватному секторі. Відшкодування витрат залежить від типу ліків: існує основний перелік ліків, доступних за фіксованою ціною, що розраховується як відсоток від мінімальної заробітної платні, та додатковий перелік ліків, за які пацієнти сплачують від 30 до 50 % їх вартості. Витрати пацієнтам із хронічними захворюваннями чи ветеранам війни повністю відшкодовуються.

Джерела фінансування. Відповідно до закону про Національний страховий фонд 2003 року Польща впровадила обов'язкове страхування здоров'я. Існує один центральний фонд страхування здоров'я, один Національний фонд здоров'я з 16 регіональними відділеннями. Починаючи з 2002 року громадяни, які не застраховані власними роботодавцями або які працюють на умовах самозайнятості, можуть придбати поліс добровільного страхування здоров'я (ДСЗ). ДСЗ також можна отримати через Національний фонд здоров'я. На додаток поляки можуть купувати "пакети здоров'я", що пропонуються деякими приватними клініками та страховими компаніями для покращення їх гарантованого покриття. Компанії часто пропонують такі пакети послуг власним працівникам.

Міністерство фінансів лише розподіляє фінанси з центрального бюджету на покриття частини високовартісних послуг, таких як пересадка органів та онкологічні операції. В інших випадках основним платником є Національний фонд здоров'я, фінанси якого не проходять через Міністерство фінансів. З фонду оплачується первинна допомога, з ним укладають контракти лікарі загальної практики, де вказуються розмір подушної оплати для них та інших надавачів послуг первинної допомоги. Обов'язкові внески становлять 8 % доходу (7,75 % податок на загальний дохід та 0,25 % безпосередню з особистих доходів); заплановано підвищення ставки оподаткування до 9 % до 2007 року. Польща має значну тіньову економіку, неофіційний сектор, у якому доходи не реєструються державними службами, а тому з них не проводяться внески до соціального страхування здоров'я.

Вивчені уроки. У 1999 році Польща створила децентралізовану систему з 16 регіональними фондами страхування здоров'я. Однією з основних ідей, на яких грунтувалася ця система, було звільнення витрат на систему охорони здоров'я від політичних домовленостей та особистих преференцій. Цієї мети не було досягнуто, і на додачу ситуація щодалі погіршувалася. Швидко стало зрозуміло, що система натрапила на ряд серйозних

перешкод – брак регуляторного законодавчого підгрунтя, брак ресурсів, необхідних для функціонування системи тощо. Тому у квітні 2003 року були прийняті закони для утворення Національного фонду здоров'я, підпорядкованого Міністерству охорони здоров'я, а отже, відновлювали міністерську наглядову та управлінську роль у розподілі фінансів. Створено різноманітні регулювання сектора охорони здоров'я, а тому одним з основних завдань реформи є їх гармонізація.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші