Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерської звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтегрована звітність як нова парадигма розвитку бухгалтерської звітності

Поява нової парадигма бухгалтерської звітності

В останні роки можна спостерігати поступове виникнення нової парадигми бухгалтерської звітності, що є реакцією облікової системи на неспроможність задовольнити зростаючі потреби користувачів релевантною інформацією для прийняття економічних рішень. Це пов'язано як з поступовим впровадженням в практику звітування підприємств[1] нових видів і форм звітів, їх об'єднанням в єдиний звіт, так і з виникненням міжнародних організацій, які забезпечують регулювання та методологічну підтримку такої звітності шляхом випуску стандартів, керівництв та методичних рекомендацій по її застосуванню та принципів і форматів її складання. Зокрема, у 2009 р. був випущений Кодекс управління Кінга для Південної Африки (III), в якому було вперше на державному рівні закріплено необхідність побудови інтегрованої звітності, що об'єднує соціальні, екологічні та економічні аспекти діяльності підприємства, яка має складатись всіма публічними компаніями. У 2010 р. був сформований Комітет з міжнародної інтегрованої звітності (IIRC), а у 2011 р. – Рада з облікових стандартів зі стійкого розвитку (SASB). У 2013 р. Глобальна ініціатива звітності (GRI) випустила чотири керівництва по звітності зі стійкого розвитку, а Радою з розробки стандартів про кліматичні зміни (CDSB) була випущена концептуальна основа складання і розкриття звітності про кліматичні зміни. Питання необхідності забезпечення ще більшої прозорості бухгалтерської звітності шляхом формування і поступового впровадження концепції інтегрованої звітності також піднімались на рівні міждержавних обговорень, зокрема, на зустрічі країн G20 у Франції у 2011 р., а також на Саміті Землі, що проходив в Ріо-де-Жанейро у 2012 р.

Появу нової парадигми бухгалтерської звітності фактично можна визнати закономірним процесом, оскільки зміни, що відбулись протягом останніх років в інституційному середовищі бухгалтерського обліку, повинні бути обов'язково враховані шляхом удосконалення облікового методологічного апарату. Перехід від однієї парадигми до іншої характеризується наявністю глибоких структурних зрушень в існуючій концепції бухгалтерської звітності, що значно змінює розуміння її сутності та зумовлює необхідність розробки нових моделей прийняття рішень користувачами на її основі (на основі фінансових та нефінансових показників).

Парадигмальний генезис бухгалтерської звітності, який дозволяє пояснити сучасний етап її історичного розвитку, можна зобразити наступним чином (рис. 2.6).

Парадигмальний генезис бухгалтерської звітності

Рис. 2.6. Парадигмальний генезис бухгалтерської звітності

Аналіз наведеного на рис. 2.6 парадигмального генезису бухгалтерської звітності дозволяє констатувати, що сьогодні відбувається парадигмальний зсув – перехід від четвертої до п'ятої парадигми бухгалтерської звітності та поступовий процес її остаточного оформлення і формування. Одним із визначальних елементів п'ятої парадигми є інтегрована звітність, яка є конгломератом бухгалтерсько-управлінських звітів, які відображають здатність підприємства генерувати вартість, що надається зовнішнім користувачам для прийняття рішень. Основною ідеєю складання інтегрованої звітності, що є найбільш ефективним шляхом інтеграції внутрішніх інформаційних ресурсів, є поєднання у складі єдиного звіту інформації, необхідної для прийняття стратегічних управлінських рішень, зокрема, в частині управління, створення і збереження вартості та управління стратегічною стійкістю підприємства. Побудова інтегрованої звітності забезпечує прозорість намірів підприємства, відображаючи всі його переваги та недоліки.

Подібного підходу дотримуються С. Адамс та Р. Сімнетт, відмічаючи, що інтегрована звітність є новою парадигмою звітності, яка є цілісною, стратегічною, адаптивною, суттєвою і актуальною до різних часових вимірів [[2], с. 292]. Основною відмінністю даної парадигми є орієнтація всього облікового процесу на фактори створення вартості підприємства, внаслідок чого інтегрована звітність є більш змістовною і корисною для інвесторів та інших видів користувачів.

Для характеристики існуючого парадигмального зсуву (рис. 2.6) Р. Дж. Екклз та Μ. П. Кжус використовують поняття “рух інтегрованої звітності” (Integrated Reporting Movement) [[3], с. XIII], який описує процес трансформації інтегрованої звітності та позиції задіяних в даному процесі осіб – компаній, інвесторів, регулюючих організацій та ініціатив, а також фірм, що надають послуги зі складання інтегрованого звіту.

Основними причинами необхідності переходу до нової парадигми бухгалтерської звітності є нездатність попередньої парадигми вирішувати ті проблеми, які постали перед обліковою системою із настанням глобальної фінансової кризи 2009 року. Можливість виникнення небезпеки для довкілля та інші ризики, що виникають від корпоративної діяльності не розкривались в корпоративній звітності, а їх розкриття за допомогою допоміжних звітів або приміток до фінансової звітності відбувалось за залишковим принципом, які в багатьох випадках не привертали уваги користувачів. Таким чином, настання фінансової кризи поставило на порядок денний питання економічного ризику та невизначеності, і відповідно, розробку рекомендацій щодо забезпечення довгострокової життєздатності і стратегічної стійкості підприємств, шляхом переосмислення ролі використовуваних ресурсів в діяльності підприємств. Внаслідок чого зросли вимоги до бухгалтерської звітності з боку зовнішніх користувачів, особливо з боку інвесторів, що було необхідно для прийняття ефективних рішень. Однією із таких вимог є надання інформації нефінансового характеру, що має доповнити набір показників, які розкриваються в фінансовій звітності.

Сьогодні бухгалтерська звітність не повинна концентрувати свою увагу лише на діяльності підприємства та його мікрозовнішньому середовищі, а також повинна сприяти наданню відповіді на актуальні проблеми функціонування соціально-економічних систем, у тому числі на нагальні соціальні, екологічні та управлінські проблеми. Зокрема, в дискусійному документі Комітету з міжнародної інтегрованої звітності (IIRC) “До інтегрованої звітності. Об'єднуючи вартість у XXI столітті” було чітко обґрунтовано необхідність перегляду нинішньої моделі звітності внаслідок зміни методів ведення бізнесу, підходів до генерування підприємствами своєї вартості та умов ведення бізнесу. Ці зміни є взаємозалежними і відображають наступні тенденції: глобалізація; зростання політичної діяльності у всьому світі у відповідь на фінансову, управлінську та інші кризи; завищені очікування корпоративної прозорості та підзвітності; фактичний і перспективний дефіцит ресурсів, зростання кількості населення і екологічні проблеми [[4], с. 2]. Для врахування всіх цих змін генерування лише фінансової звітності або додаткової нефінансової звітності в розрізі окремих аспектів діяльності підприємства (соціальних, екологічних, інноваційних тощо) вже є недостатнім, оскільки користувачам потрібна дещо ширша (не про об'єкти обліку, а про фактори створення і руйнування вартості) і по- іншому (більш цілісно) структурована інформація для прийняття рішень. Тому існуюча облікова система та парадигма звітності, яка формується на її основі, мають бути трансформовані, щоб забезпечити усунення подібних “прогалин” та забезпечити адекватність бухгалтерського обліку сучасним соціально- економічним реаліям.

Подібні процеси вже почались в практиці звітування провідних світових компаній, які займаються покращенням процедури інформування постачальників капіталу про процес створення вартості на підприємстві. Як відмічають з цього приводу К. Буско, М. Л. Фріго, П. Кваттроне та А. Ріккабон, пейзаж корпоративної звітності значно змінюється. Поняття, принципи й елементи, які характеризують порядок щорічного оприлюднення результатів діяльності підприємств, в даний час ставляться під сумнів, обговорюються, і переробляються у всьому світі. Передусім, це стосується таких ключових елементів як використовуваний капітал, створення вартості та підзвітність, що переглядаються на практиці [[5], с. 33]. Як наслідок, існуючий підхід до складання звітності компаній широко критикується в контексті неадекватності сучасним реаліям оприлюднених провідними компаніями звітів, які є занадто громіздкими і складними, і одночасно є вузькоорієнтованими на фінансові аспекти діяльності компанії [[6], с. 117].

Також слід враховувати, що перехід до нової парадигми бухгалтерської звітності передбачає відмову від відокремленого оприлюднення нефінансової звітності, якій не вистачає достатньої довіри з боку користувачів, і стосовно якої існують складнощі щодо забезпечення її своєчасності та актуальності. Зокрема, сьогодні відсутні чіткі нормативно закріплені загальноприйняті рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку і складання нефінансової звітності. Основною причиною цього, на думку Р. Екклза та Дж. Серафейма є те, що такій нефінансовій звітності не вистачає суворих стандартів вимірювання та звітності, які існують щодо фінансової інформації, хоча такі організації як Глобальна ініціатива звітності (GRI) та Рада з облікових стандартів зі стійкого розвитку (SASB) активно працюють в даному напрямі. Крім того, нефінансові звіти, як правило, публікуються з часовим лагом у кілька місяців порівняно з фінансовою звітністю, внаслідок чого така інформація є менш цінною. І, нарешті, мабуть, найголовніше, інформація, що міститься у нефінансовій звітності, не представлена в контексті бізнес-моделі і стратегії підприємства, що ускладнює для інвесторів розуміння як продуктивність соціальної та екологічної діяльності впливає на фінансову діяльність, і як проблеми сталого розвитку впливають на вартість компанії [[7], с. 5]. Відповідно, сьогодні, незважаючи на поширення тенденцій щодо необхідності забезпечення функціонування підприємств в контексті сталого розвитку окремі нефінансові звіти не забезпечують повною мірою задоволення зростаючих потреб користувачів, зокрема, в інформації про фактори генерування та руйнування вартості, що можна визначити на основі встановлення взаємозв'язку між фінансовими та нефінансовими показниками.

Саме тому однією з основних причин появи інтегрованої звітності є неможливість застосування нефінансової звітності для моніторингу і аналізу процесу створення довгострокової вартості компанії, яка в умовах сьогодення має важливе значення для інвесторів, що є основною групою споживачів облікової інформації. Дану тезу у 2013 р. підтвердили представники провідної некомерційної організації “Eurosif”, яка займається аналізом європейських фінансових ринків та сприяє їх розвитку за рахунок сприяння стійкому і відповідальному інвестуванню, та представники АССА. Зокрема, Ф. Пассант та Г. Хьюітт встановили, що нефінансова звітність може використовуватись для реалізації політики корпоративної соціальної відповідальності, однак зовсім не пов'язана із бізнес-стратегією, ризиками та, ймовірно, не дозволяє оцінити фінансовий стан підприємства. Також авторами було виявлено, що 92 % із 96-ти досліджених європейських компаній-інвесторів повністю погодились з тим, що фінансова та нефінансова інформація повинні бути інтегровані [[8], с. 4, 8].

Таким чином, зі зміною соціально-економічних та технічно- технологічних умов функціонування підприємств має бути змінена існуюча парадигма бухгалтерської звітності, а формування нової парадигми має бути спрямоване на подолання існуючого розриву між змістом бухгалтерської звітності та очікуваннями зовнішніх користувачів, зокрема інвесторів, оскільки нефінансова звітність, яка сьогодні оприлюднюється значною кількістю компаній, виявилась неадекватною їх потребам.

  • [1] На початку 2009 року американська компанія “United Technologies Corporation” вперше опублікувала інтегрований звіт про свою діяльність за 2008 рік , в якому були поєднана фінансова інформація та інформація про корпоративну відповідальність. За відсутності міжнародних стандартів інтегрованої звітності такі спроби окремих підприємств відіграли значну роль в поширенні найкращих прикладів побудови інтегрованої звітності по всьому світу. Сьогодні за оцінками фахівців близько 95 % компаній зі списку “Global Fortune 250” добровільно публікують звітність про екологічні, соціальні та економічні наслідки їх діяльності.
  • [2] Adams S. Integrated Reporting: An Opportunity for Australia's Not-for-Profit Sector / Sarah Adams, Roger Simnett // Australian Accounting Review. – 2011. – Volume 21. – Issue 3. – P. 292- 301.
  • [3] Eccles R. G. The Integrated Reporting Movement: Meaning, Momentum, Motives, and Materiality / Robert G. Eccles, Michael P. Krzus. – John Wiley & Sons, 2014. – 336 p.
  • [4] Towards Integrated Reporting. Communicating Value in the 21 st Century. – IIRC, 2011. – 30 p.
  • [5] Busco С. Redefining Corporate Accountability through Integrated Reporting / Cristiano Busco, Mark L. Frigo, Paolo Quattrone, Angelo Riccaboni // Strategic Finance. – 2013. – P. 33-41.
  • [6] Villiers Ch. Integrated Reporting for Sustainable Companies: What to Encourage and What to Avoid / Charlotte Villiers // European Company Law. – 2014. – Vol. 11.- No. 2. – P. 117-120.
  • [7] Eccles R. G. Corporate and Integrated Reporting: A Functional Perspective / Robert G. Eccles, Serafeim George // Harvard Business School Working Paper. – 2014.- No. 14-094. – P. 1-21.
  • [8] Passant F. What do investors expect from non-financial reporting? / F. Passant, G. Hewitt. – ACCA, 2013. – 12 p.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші