Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Індекс доходності (рентабельності) інвестиції

Індекс доходності (рентабельності) інвестиції (англ. Profitability Index, PI) — це відношення суми грошових потоків у теперішній вартості та суми інвестованих коштів, які спрямовуються на реалізацію інвестиційного проекту.

Індекс доходності розраховується за формулою:

Критерій PI характеризує величину доходу на одиницю витрат. Проект рекомендується прийняти, якщо PI > 1. Критерій PI переважний під час комплектування портфеля інвестиційних проектів у випадку обмеження за обсягом джерел фінансування. Незалежні проекти упорядковуються за зменшенням PI; у проект послідовно включаються проекти з найбільшими значеннями PI. Отриманий портфель буде оптимальним з позиції максимізації сукупного NPV .

Ефективна процентна ставка

Ефективна процентна ставка (англ. effective rate of interest) jc - це річна ставка складних процентів, яка дає такий самий результат, що й

i -

m — разове нарахування процентів за ставкою — , де / номінальна

m

процентна ставка, тобто

Методом елементарних перетворень можна отримати формулу для визначення ефективної процентної ставки

Номінальна процентна ставка

При випуску цінних паперів, укладанні фінансових контрактів, позиках за довгостроковими угодами вказується номінальна процентна ставка та період нарахування (рік, півріччя, квартал).

Нарахування процентів за номінальною ставкою здійснюється за формулою складних процентів. Річна ставка, яка забезпечує той самий дохід, що й номінальна ставка після нарахування складних процентів, -це ефективна процентна ставка.

Номінальна та ефективна процентні ставки еквівалентні за фінансовим результатом.

Номінальна процентна ставка розраховується за формулою:

Облікова ставка та оцінка векселів

Банківська облікова ставка - це ставка, за якою центральний банк країни надає кредити комерційним банкам для поповнення їхніх грошових резервів і кредитування клієнтів.

Політика облікової ставки є одним із найстаріших методів грошово-кредитного регулювання - вона активно застосовується з середини XIX ст. Виникнення цього методу було спричинене перетворенням центрального банку країни на кредитора комерційних банків.

Найчастіше банки беруть короткострокові позики, щоб упорядкувати свої резерви відповідно до вимог центрального банку країни. Наприклад, у разі, коли непередбачені вилучення депозитів викликали зменшення резервів конкретного банку нижче обов'язкового рівня, встановленого Центробанком.

Одним із можливих шляхів залучення банком грошей є позики в іншому банку. Ринок, на якому банки надають свої резерви у формі короткострокових позичок іншим банкам, називається міжбанківським кредитним ринком. Банки також можуть залучати додаткові кошти шляхом позик у центральному банку. Для цього останній (в Україні - Національний банк України) встановлює для таких позик облікову ставку. Чим вища облікова ставка центрального банку, тим вищий відсоток установлюють комерційні банки за надані ними кредити, і навпаки. Якщо Центробанк вважає за необхідне створити сприятливі умови для збільшення пропозиції грошей на кредитному ринку, він знижує рівень банківської облікової ставки. Обсяг виданих кредитів при цьому збільшується. Така політика "дешевих грошей" була поширена в 30-40 рр. XX ст. Наприклад, в Англії з 1932 по 1951 р. облікова ставка утримувалася на рівні 2%, у США з 1937 до 1948 р. - 1%. Це сприяло також фінансуванню державних витрат на пільгових умовах після Другої світової війни.

У сучасній економіці розвинених країн облікова ставка коливається в досить широких межах - від 2 до 15%.

Розміри облікової ставки НБУ за період з 1994 р., які поступово зменшувалися за роками: 240% у 1994 р., 90% - 1996 р., 35% - 2000 р., 10% - 2002 р., 7% - з 5.12.2002 по 8.06.2004 р. Облікові ставки НБУ повністю наведені на с. 36 [62]. Облікова ставка НБУ з 23.03.2012 р. -7,5% річних, з 10.06.2013 р. - 7% річних, з 13.08.2013 р. - 6,5 % річних.

Облікова ставка НБУ - "один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку" [47].

Якщо Центробанк вважає за необхідне скоротити пропозицію грошей, він підвищує рівень облікової ставки. Відповідно збільшується ціна коштів, а відтак зменшується попит на позику. Таке резервування гарантує відшкодування втрат вкладників у разі непередбачених збитків з вини кредитних установ. Суть методу полягає в тому, що кредитні установи здійснюють обов'язкові відрахування в резерви центрального банку країни. Вперше цей метод застосовували у США в 1933 році.

В Україні засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і порядок відшкодування депозитів вкладникам встановлюються Законом [20].

У фінансово-комерційній практиці однією з основних форм взаємовідносин між підприємством і банком є кредит. Під кредитом розуміється надання в борг товарів, послуг або грошей одним суб'єктом господарювання іншому з наступним поверненням боргу та процентів через наперед визначений строк. При банківському кредиті позику надає банк. При комерційному кредиті позика або товари надаються одним підприємством іншому на договірній основі з оплатою через визначений час. Такі взаємовідносини між підприємствами оформлюються у вигляді кредитної угоди або векселя.

Вексель _ це письмове боргове зобов'язання строго встановленої форми, яке дає власнику векселя (векселедержателю) безперечне право вимагати з боржника сплати вказаної в векселі суми по закінченню вказаного строку.

Взаємовідносини між кредитором та позичальником можна уявити так: продавець (кредитор) надає покупцю (позичальнику) товар, покупець видає продавцю вексель, вартість векселя дорівнює вартості товару та протягом часу не змінюється, продавець цей вексель відсилає в банк, банк продавця оформлює платіжні документи банку покупця і отримує від нього гроші, отримані гроші передаються продавцю за вирахуванням відсотків банку.

У векселі вказана сума, яку позичальник повинен повернути кредиторові. Проценти за користування кредитом часто позичальник виплачує при видачі кредиту. Тому сума, отримана позичальником (р), і сума, яка вказана у векселі, неоднакові. Для практики дуже актуальна задача за заданою величиною 5, вказаною у векселі, визначити величину Р , яку отримав позичальник. Така операція називається дисконтуванням _ визначенням значення поточної вартості Р за умови, що в майбутньому (після нарахування на неї процентів) вона становитиме величину 5.

Якщо власнику векселя необхідні гроші, то він може продати банку або фінансовій компанії вексель до закінчення строку. Купівля банком або спеціалізованою фінансовою кредитною установою векселів до закінчення строку називається обліком векселя. При цьому банк отримує прибуток _ дисконт (о) _ це різниця між номінальною вартістю векселя 5, тобто сумою вказаною у векселі і отриманою векселедержателем сумою Р

Дисконт реалізується через обліковий процент - процент, який відшкодовують банки із суми векселя при обліку векселя.

При погашенні кредиту та обліку векселів використовується облікова ставка.

Облікова ставка - це виражене у процентах відношення суми доходу, який виплачується за визначений період (5* - Р), до величини нарощеної суми, отриманої після закінчення цього періоду (5), тобто

де Р - сума отримувана позичальником; 5 - сума, яка має бути повернена позичальником кредитору; п - тривалість періоду нарахування в роках; й - проста облікова ставка.

Проценти нараховуються на початку кожного інтервалу. Сума процентних грошей визначається виходячи з нарощеної суми.

Нарощення за простою обліковою ставкою виконують за формулою

де й - проста облікова ставка.

Нарощення за складною обліковою ставкою виконують за формулою

де йс - складна облікова ставка.

Якщо дисконтування за обліковою ставкою здійснюється кілька разів на рік (т разів), то нарощення виконують за формулою

де / - номінальна облікова ставка; т - кількість періодів нарахування процентів у році.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші