Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правове регулювання вкладних (депозитних) операцій

Депозитні вклади громадян і підприємств є одним із джерел наповнення грошових потоків країни. Водночас, депозитні вклади приносять їх власникам достатньо поширений в усьому світі вид пасивних доходів - проценти.

Чим стабільніша економіка країни та послідовніша політика державних органів і фінансових установ, тим більша довіра осіб, які тимчасово володіють вільними коштами, і тим охотніше вони звертаються до банківських установ для укладання депозитних договорів і розміщення своїх капіталів.

Ураховуючи тенденцію збільшення вкладних (депозитних) операцій в Україні, з метою збільшення їх стабільності та гарантійності назріла необхідність детально регулювати це питання.

Так, Цивільний кодекс України [28] містить цілу главу 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", яка присвячена банківським вкладам.

Закон України "Про банки та банківську діяльність" [5] визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягає виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст.2 [5]).

Аналогічне визначення міститься в Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій [32], яке водночас передбачає можливість вносити на депозит не тільки кошти у валюті України чи в іноземній валюті, але й банківські метали, якими згідно з ст.1 є золото, срібло, платина, а також метали платинової групи доведені (афіновані) до найвищих проб у відповідності зі світовими стандартами. Цим положенням регулюється загальний порядок залучення банками України коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки.

Залучення депозитів може здійснюватися шляхом емісії цінних паперів - ощадних (депозитних) сертифікатів і їх розміщення (продаж) серед фізичних і юридичних осіб.

Поділ вкладів (депозитів) на види згідно з [32] представлений у таблиці 3.2.

Ощадний (депозитний) сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та процентів за ним. Відповідно зо законодавства України депозитний сертифікат є цінним папером (п. 8 [32]).

Ощадні сертифікати можуть бути строковими (під певний процент на певний строк) або до запитання, іменні чи на пред'явника. Обіг іменних сертифікатів законодавством про цінні папери заборонено, а продаж (відчуження) є недійсним (ст.18 [2]).

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (п.7.1.1 [19]).

Таблиця 3.2. Види вкладів (депозитів)

Види вкладів (депозитів)

Проценти — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

  • - платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
  • - платіж за використання коштів, залучених у депозит;
  • - платіж за придбання товарів у розстрочку;
  • - платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);
  • - винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів (п. 14.1.206 [30]).

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами (п.14.206 [30]).

Проценти - плата за використання коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству (п. 4 П(С)БО 15 "Дохід" [40]).

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів (п.14.1.95 ([30]).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші