Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (МНМА), ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Методи нарахування амортизації

Амортизація (англ. - amortization, ісп. - amortización) - погашення будь-чого.

Сучасні проблеми нарахування амортизації полягають, з одного боку, у задоволенні об'єктивної необхідності відтворення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, з другого, - у поповненні Держбюджету.

Систему створення та використання амортизаційних відрахувань регулюють нормативно-правові акти.

Поняття "Амортизація" визначено п.4 [35] як систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів, тобто первісної чи переоціненої вартості необоротних активів протягом терміну їх корисного використання за вирахуванням ліквідаційної вартості - коштів, які можна залучити шляхом продажу виведених з експлуатації об'єктів.

Знос необоротних активів - це сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку його корисного використання.

Отже, щомісяця нараховується амортизація, а накопичується знос.

П(С)БО 7 "Основні засоби" пропонує проводити нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) із застосуванням таких методів:

  • - прямолінійного;
  • - виробничого;
  • - кумулятивного;
  • - прискореного зменшення залишкової вартості;
  • - зменшення залишкової вартості.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів ([Податковий кодекс]), встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу) (п.26 П(С)БО 7).

Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів, капітальних інвестицій) (п.22 П(С)БО 7).

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк експлуатації, то кожна з цих частин може розглядатися як окремий об'єкт основних засобів (п.4 [35]), для яких можна встановлювати різні строки експлуатації. Амортизація нараховується на кожний об'єкт основних засобів щомісяця протягом усього строку його корисного використання. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації із урахуванням: очікуваного строку використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичного чи морального зносу, що передбачається; правових або інших обмежень стосовно строків використання об'єкта тощо.

Підприємства самостійно встановлюють за кожним об'єктом основних засобів порядок нарахування амортизації, на суму якої зменшується фактично отриманий підприємством прибуток у результаті його фінансово-господарської діяльності.

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання, тобто потенційної можливості отримання підприємством коштів від використання об'єкта (п.1 [35]). Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигод змінюється, то обирається інший метод нарахування амортизації.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12 (п.29 [35]).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання (п.29 [35]).

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів (п.29 [35]).

Для амортизації МНМА [35] і бібліотечних фондів можуть використовуватися: прямолінійний, виробничий метод, а також методи списання 100% амортизованої вартості в першому місяці використання чи списання 50% амортизованої вартості в першому місяці використання, а решту 50% - у місяці вилучення з активів підприємства (п. 27 [35]).

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням витрат підприємства та зносу основних засобів (п.30 [35]).

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним і виробничим методами.

Амортизація нематеріальних активів нараховується протягом строку їх корисного використання, встановленого підприємством при визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс. Метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується з використанням прямолінійного методу [36].

Розглянемо кожен з методів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші