Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Правове регулювання питань зі зменшення корисності активів

Зменшення корисності - втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування (п.4 [35]).

Зменшення корисності означає, що очікувана економічна вигода від використання об'єкта основних засобів не буде отримана у зв'язку із втратою цим об'єктом частини первісної цінності, наприклад, внаслідок аварії, нанесеного ущербу, технічного зносу тощо, тоді сума очікуваного відшкодування може бути менша від залишкової вартості активу.

Якщо таке зменшення трапилось, то залишкову вартість потрібно зменшити до суми, яка реально очікувалась до відшкодування.

Сума очікуваного відшкодування активу - найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації активу чи теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу.

Чиста вартість реалізації активу - справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію ( п.4 [42]).

Сума зменшення залишкової вартості об'єктів, які обліковуються за первісною вартістю (раніше не переоцінювались), повинна бути визнана витратами звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу. Сума зменшення корисності активу, який відображається в обліку за переоціненою вартістю, відноситься на зменшення іншого додаткового капіталу [61] з включенням різниці між сумою зменшення корисності та попередньою дооцінкою відповідного об'єкту до витрат періоду (аналогічно відображенню в обліку дооцінки основних засобів, які раніше були уцінені) (п.31 [35]).

П(С)БУ 7 "Основні засоби" потребує проведення уцінок основних засобів на суму зменшення їх корисності.

Якщо причини зменшення корисності об'єкта основних засобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, визнається доходом з одночасним зменшенням суми зносу об'єкта основних засобів. За основними засобами, які відображаються за переоціненою вартістю, дохід визнається у сумі попередньо визнаних витрат періоду, а решта суми відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається в складі іншого додаткового капіталу (аналогічно відображенню в обліку дооцінки основних засобів, які раніше були уцінені) (п.32 [35]).

Приклад 5.1. Підприємство придбало обладнання вартістю Фперв = 60 000 грн. Згідно технічної документації обладнання розраховано на випуск не менше £ П = 30 000 одиниць продукції. Виходячи з такого обсягу, підприємство запланувало отримати економічну вигоду від використання об'єкта. Для нарахування амортизації був обраний виробничий метод.

Виробнича ставка амортизації

Через якийсь час внаслідок аварії обладнання було пошкоджено, вийшов з ладу унікальний механізм, придбати який зараз підприємство не має можливості. Обладнання все-таки відремонтували, однак за його допомогою можна виготовити надалі не більше 5000 од. продукції. До моменту аварії на цьому обладнанні вже було випущено 7000 од. продукції та, відповідно, був нарахований знос у сумі

фзн = 2 грн. / •7 000 од. продукції = 14 000 грн.. Залишкова вартість обладнання на момент аварії становила Фзал = Фперв ~ Фзн = 60 000 -14 000 = 46 000 грн..

Той факт, що підприємство зможе використати це обладнання для випуску тільки 5000 од. продукції замість 23000 од. (30000 - 7000 од.), як очікувалось, свідчить про зниження віддачі цього обладнання, яке потрібно розцінити як зменшення корисності.

Накопичений знос після зменшення корисності

ф'зн = 2 грн.-5 000 од. продукції = 10 000 грн. Залишкова вартість після зменшення корисності

Ф'зал = Фзал - Ф'зн = 46 000 - 10 000 = 36 000 грн. Втрати від зменшення корисності в сумі 36 тис. грн. потрібно включити до складу витрат звітного періоду та збільшити на суму 36 тис. грн. знос обладнання.

Отже, внаслідок такої операції на балансі підприємства рахується обладнання, первісна вартість якого складає фперв = 60 000 ГРН, сума зносу збільшена до 50000 грн (14000 + 36000), а залишкова вартість дорівнює 10000 грн.

Із часом вдалося знайти, придбати та встановити той унікальний механізм, через відсутність якого відбулося зменшення корисності. Отже, причина зменшення корисності перестала існувати, і обладнання стало здатним виробити ту кількість одиниць продукції, на яку воно було розраховано спочатку. В такому випадку відновлення корисності потрібно відобразити шляхом визнання доходу з одночасним зменшенням суми зносу цього обладнання. При цьому сума доходу не повинна перевищувати суму попереднього зменшення корисності. Сума відновлення корисності буде дорівнювати сумі попереднього зменшення корисності - 36000 грн.

Отже, обладнання буде продовжувати працювати і, якщо нічого не станеться, зможе випустити продукцію, яку передбачалось випустити спочатку. Весь цей час буде нараховуватись амортизація і, зрештою, підприємство виключить обладнання зі складу активів у зв'язку з припиненням отримання економічних вигод від його використання.

У даному прикладі сума зменшення корисності обладнання дорівнює сумі його наступного відновлення. Можливі інші ситуації.

Якщо сума відновлення обладнання менше за суму зменшення його корисності, то відбудеться часткове відновлення корисності.

Якщо сума відновлення обладнання перевищує суму зменшення його корисності, то на суму такого перевищення потрібно збільшити первісну вартість обладнання з одночасним збільшенням додаткового капіталу підприємства.

Методичні принципи формування інформації про зменшення корисності активів визначає П(С)БО 28 [42].

Необоротні активи, зокрема, основні засоби, є об'єктами для зменшення корисності.

Про зменшення корисності свідчать, зокрема, такі ознаки:

- зменшення ринкової вартості активу на величину, суттєво більшу очікуваної; старілість або фізичне пошкодження активу; суттєві негативні зміни у технологічному, ринковому, економічному чи правовому середовищі, в якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду чи очікуються найближчого часу; збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок проценту або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може суттєво вплинути на ставку доходності і суттєво змешити суму очікуваного відшкодування активу; перевищення балансової вартості чистих активів підприємства понад їх ринковою вартістю; суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду чи очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства; інші свідчення про те, що ефективність активу гірше чи буде гірше, ніж очікувалось (п.б [42]).

Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається використанням відповідної ставки дисконта до майбутніх грошових потоків від неперервного використання активу та його продажу (списання) в кінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від актива визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше ніж 5 років (п.11 [42]).

Ставка дисконту ґрунтується на ринковій ставці процента, яка використовується в операціях з аналогічними активами. При відсутності ринкової ставки процента ставка дисконту грунтується на ставці процента на можливі позики підприємства чи розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства (п.14 [42]).

У додатку до [42] наведений приклад визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення його корисності (суми, на яку балансова (залишкова) вартість активу перевищує суму очікуваного відшкодування), та приклад визначення суми вигід від відновлення корисності активу. Вигоди від відновлення корисності актива - величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу (в межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності) перевищує його балансову (залишкову) вартість.

Приклад 5.2. (Визначення суми вигід від відновлення корисності активу, додаток 2 до П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів").

На дату річного балансу підприємство має такі дані: первісна вартість обладнання Фперв = 100 000 грн.; метод нарахування амортизації - прямолінійний; строк корисного використання Тсл = 10 років; строк фактичного використання фе = 3 роки; сума нарахованої амортизації 30000 грн.; залишкова вартість фзал = 70 000 грн.

На вказану дату балансу існують ознаки зменшення корисності цього обладнання (п.б [42]). За результатами проведених розрахунків сума очікуваного відшкодування складає 56000 грн., тому підприємством на таку саму дату річного балансу визнані втрати від зменшення корисності активу у сумі 14000 (70000 - 56000) грн. При цьому метод нарахування амортизації та строк корисного використання залишилися без змін.

Через три роки на дату річного балансу встановлено, що ознаки зменшення корисності цього обладнання перестали існувати (п.16-17 [42]).

На дату оцінки вигід від відновлення корисності є такі дані: первісна вартість обладнання фперв = 100 000 грн.; сума нарахованої амортизації 54тис. (30000 + 56000 : 7 * 3) грн.; сума втрат від зменшення корисності активу - 14000 грн.; залишкова вартість 32000 грн.; визначена сума очікуваного відшкодування обладнання складає: а) 37 тис. грн.; б) 44 тис. грн .

Залишкова вартість активу (після визнання вигід від відновлення його корисності) приймається за найменшою оцінкою: сумою очікуваного відшкодування активу чи балансовою (залишковою) вартістю цього активу, визначеною на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.

Підприємство розраховує залишкову вартість обладнання без урахування раніше визначеної суми збитків від зменшення його корисності наступним чином.

При початковій вартості обладнання 100 тис. грн., встановленому терміні корисного використання 10 років і застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації сума зносу за шість років використання цього обладнання має бути 60000 (100000 : 10 х

  • 6) грн. Таким чином, залишкова вартість була б 40000 (100000 -60000) грн.
  • а) оскільки сума очікуваного відшкодування обладнання на дату визначення вигід від відновлення корисності не перевищує його залишкової вартості, визначеної на цю дату без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності, тоді залишкова вартість приймається в сумі очікуваного відшкодування - 37000 грн. Підприємством визнаються вигоди від відновлення корисності на суму 5000 (37000 -32000) грн.;
  • б) оскільки сума очікуваного відшкодування обладнання на дату визначення вигід від відновлення корисності перевищує його залишкову вартість, визначену на цю дату без урахування попередньої суми втрат від зменшення корисності, тоді залишкова вартість приймається в сумі балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності, - 40000 грн. Підприємством визнаються вигоди від відновлення корисності на суму 8000 (40000 - 32000) грн.

Визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення його корисності

Розглянемо приклад визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення його корисності з додатку 1 до П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів" у редакції авторів.

Приклад 5.3. Станом на 31 грудня 2004 р. обладнання, яке використовується для виготовлення молочних продуктів, є об'єктом аналізу відносно можливого зменшення корисності. Первісна вартість обладнання складає фперв = 200 000 грн., а його балансова (залишкова) вартість складає фзал = 140 000 грн. Строк корисного використання обладнання, що залишився, складає у = 8 років. Ліквідаційна вартість подібного обладнання оцінюється в діючих цінах і становить ф = 10 000 грн. Чисту вартість реалізації обладнання на 31 грудня 2004 р. достовірно визначити неможливо. Для розрахунку теперішньої вартості чистих грошових надходжень використовується ставка г = 12%. Припускається, що грошові потоки виникають у кінці звітного року. Прогнозований рівень інфляції складає ос = 10% нарік.

З урахуванням прогнозованого рівня інфляції та прогнозованого рівня обсягів продаж протягом наступних 5 років ("майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше 5 років" п.11 [42]) з 2005 по 2009 р. (у 2010 -2012 рр. обсяг продаж приймається на рівні 2009 р.), а також з урахуванням витрат на ремонт у 2006 р., визначаються такі чисті грошові надходження від реалізації продукції (^ , і = у), грн.:

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

22880

14084

29925

34281

30187

43085

47341

73524

Існуючу ставку дисконтування 12% коригують на рівень інфляції:

І = г + о + г-а = 0,12 + 0,1 + 1,12• 0,1 = 0,232 або 23,2%.

Потім розраховується теперішня вартість очікуваних грошових потоків від використання обладнання

В Excel теперішня вартість очікуваних грошових потоків від використання обладнання може бути розрахована:

ЧПС(23,2 %; 22880; 14084; 29925; 34281; 39187; 43085; 47341; 73524) =109703,9925 грн.

Оскільки чисту вартість реалізації обладнання достовірно визначити неможливо, очікуваною вартістю відшкодування обладнання є теперішня вартість очікуваних чистих грошових потоків. Виходячи з цього, сума втрат від зменшення корисності обладнання на 31 грудня 2004 р. дорівнює 140000 - 109701 = 30299 грн.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші