Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Народ – громада – родина народ

Українато народ.

А народи не вмирають,

А живуть із рода в род.

Василь Мова

Що це за наука така – етнографія? Вона вивчає виникнення, походження та початок становлення певного народу, його матеріальну та духовну культуру, культурно-історичну спадщину, особливості побуту, ментальності. Багато хто з нас навіть не уявляє, яких цікавих речей позбавляє себе власноруч, адже це так захопливо – крок за кроком пізнавати народ, до якого належиш. Кожен етнос прагне відшукати своє коріння, з'ясувати, коли виник і звідки походить, які народи близькі тощо. Героїчне минуле, усна народна творчість, культурні пам'ятки – гідні приводи для народу пишатися собою, але старі добрі традиції, обряди, наївні забобони, численні повір'я та прикмети є не менш яскравими свідченнями його самобутності та багатющої культури...

"Народ – це населення держави, жителі країни; форма національної та етнічної єдності", – читаємо-ми у тлумачному словнику. І це дійсно так . Але що цікаво: ми справді єдність, якщо усвідомлюємо свою приналежність до всього споконвічно українського та воно нам близьке, і ми лише населення – якщо згадуємо про це вряди-годи.

Народну мудрість – у кожен дім: і літнім людям, і молодим (народні знання й уявлення)

Людина з давніх-давен намагається пізнати цей світ, кожен його куточок, розтлумачити різноманітні явища, виявити певні закономірності у природі тощо. Так накопичувалися безцінні народні знання й уявлення про світ і себе в ньому.

На різних історичних етапах традиційні знання різною мірою поєднували раціональні елементи народного досвіду з ірраціональними нашаруваннями попередніх епох.

Тривалий час народ у своєму повсякденному побуті користувався виключно цими набутими впродовж віків знаннями, безоглядно докладаючись на їх достовірність. Але з часом вони зазвали великого впливу науки, адже поступово зростав рівень освіченості населення, а отже, й недовіри до різного роду "простецьких" забобонних уявлень та вірувань. Проте оцінити цей процес як цілком позитивний ми аж ніяк не можемо. Якщо в окремих питаннях перевірені практикою наукові знання допомогли запобігти багатьом проблемам (лікування хвороб тощо), то, з іншого боку, зневажливе ставлення до безцінних скарбів народного досвіду спричинило нехтування питомою вагою актуальних за всіх часів спостережень наших предків.

Здавалося б, прогрес зробив величезний крок уперед, людство спроможне зазирнути в глиб океанів, у височінь неба, навіть у майбутнє, але сучасна людина більш безпорадна перед обличчям природи, аніж наші предки. Адже вони вміли не лише пильно спостерігати й аналізувати, але й дбайливо ставитися до оточуючого світу, чого так бракує нам, дітям прогресу, які звикли нещадно експлуатувати навколишнє середовище. Отже, іде в небуття багатовіковий досвід спостереження, зі зникненням багатьох народних промислів і ремесел губляться й пов'язані з ними професійно-виробничі знання та навички. Проте окремі елементи системи народних знань досі не втрачають своїх позицій серед населення, особливо сільського.

Дощ ще не там, де просять, а там, де косять (метеорологія)

Сьогодні мало хто може за характером погоди певної днини точно визначити, якою буде та чи інша прийдешня пора року. Проте з давніх часів існує метеорологія.– одна з найдавніших галузей народних знань, що обіймає систему прикмет, раціональних спостережень і достовірних передбачень про погодні зміни на близький чи віддалений час. Землеробський характер господарських занять українців зумовлював цілковиту залежність успішного проведення сільськогосподарських робіт, а відтак і добробуту селянина, від природно-кліматичних умов. Усвідомлення цього вимагало уважно приглядатись до навколишнього середовища, розвивати спостережливість, виявляти причинно-наслідкові зв'язки між зміною певних атмосферних явищ, характером поширення звуку, поведінкою тварин, станом рослин та наступною зміною погоди.

Мусимо визнати, що й сьогодні селяни часто схильні довіряти знанням своїх прабатьків, тобто прикметам, аніж метеорологічним зведенням по телебаченню.

Широко побутують різного роду прикмети, що дозволяють прогнозувати погодні зміни протягом найближчого часу за особливостями сходу й заходу сонця, станом нічного неба, кольором хмар, напрямком вітру; багато чого може сказати й поведінка тварин, птахів, риб і комах, мають свою мову рослини тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші