Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Родина

Родина – це засноване на шлюбі чи кревній спорідненості об'єднання людей, які мусять ділити радощі та смуток, разом долати будь-які перешкоди, уникати можливих загроз їх стосункам, вирішувати побутові проблеми тощо.

Українці завжди вбачали в родині моральну основу життя кожної людини (за народними уявленнями, зокрема, без дружини не можна з'являтися на той світ).

Для родини характерна панівна роль голови двору – батька, старшого сина (брата) або ж матері (вдови). Воля голови є незаперечною.

Родинне коло є другим після громади своєрідним органом контролю за дотриманням людиною усталених норм поведінки, адже для кола родичів є справою честі слідкувати за репутацією всього роду.

Отже зв'язок громади й родини дуже тісний. Кожна родина живе як "зовнішнім" життям (зв'язки із суспільством), так і внутрішнім – життям кожного свого члена. І на кожному етапі внутрішнє й зовнішнє життя так чи інакше перетинаються.

Так, звичай хрестинного обіду, приміром, базується на бодай і умовній участі в ньому всіх мешканців села, символізуючи тим самим причетність новонародженого до громади. Головними дійовими особами в ньому виступають кум і кума, котрі сприймаються не просто як хрещені батьки, а як представники громади, посередники між громадою та батьками дитини.

Поняття родини є одним із центральних і за наших часів. Цікаві, різнобарвні й самобутні звичаї й обряди, пов'язані з життям родини. Докладніше про них ітиметься в наступному розділі.

Український побут

Життєвий шлях українця

Тричі чоловік дивним буває:

родиться, жениться та помирає.

У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов'язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої первісні функції.

І сьогодні в Україні ставлення й точність дотримування старовинних обрядів і ритуалів у родинному житті багато в чому залежить від конкретного випадку: регіону проживання, рівня культури особистості, її віри в необхідність і дієвість цих обрядів тощо. Але, хоч як старанно ми демонструємо подекуди своє дещо зневажливе ставлення до всіх цих "непотрібних дрібничок", але потай, у душі, більшість з нас переконана, що коли першим ступити на весільний рушник, то будеш "головою" в подружньому житті, або якщо не пом'янути душу померлого на сороковий день, вона неприкаянно блукатиме тим світом; ми старанно й ретельно обираємо ім'я своєму маляті, сподіваючись, що воно сприятливо вплине на його долю, дуже відповідально ставимося до такої події, як хрещення і т. ін. і т. п. Тож нехай питома частина елементів сімейної обрядовості для когось з нас перейшла до розряду суто символічних дій і слів, будемо сподіватися, що багатюща скарбниця цікавих за змістом, яскравих за своєю мистецькою формою обрядів ніколи не піде в небуття.

Діти – то божа роса (народження)

Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім'я

набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям: "Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар". Сьогодні мало що змінилося: рано чи пізно молоді усвідомлюють потребу створити родину, народити нащадків, яким хочеться дарувати тепло свого серця, опікуватися ними та із задоволенням спостерігати за їх зростанням, радіючи кожному кроку маляти, а потім – кожному його життєвому успіху...

Отже, родильна обрядовість – це цілий комплекс звичаїв та обрядових дій, спрямованих на створення сприятливої психологічної атмосфери для породіллі, успішного прийому родів та вшанування породіллі й новонародженого.

Обряди, пов'язані з народженням дитини, прийнято ділити на три цикли: передродові, родильні й післяродові.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші