Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи ліричних побутових творів належать як зразки дитячої творчості (ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими.

З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими (зазвичай жінками) для дітей наймолодшого віку (від народження до 3-4 років), згодом на зміну їм приходять забавлянки (утішки).

Тематика колискових пісень дуже широка. Зазвичай фігурують пташки та тваринки:

***

Де кобилка – там лоша.

Наїлися лободи,

Поскакали до води.

***

Гойда, гойда, гойдала,

Де кобилка – там лоша.

Ми кобилку продамо,

А лошатко зростимо.

Надзвичайно популярним у них є образ кота:

***

Котику сіренький,

Котику маленький,

Котку волохатий,

Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти,

Дитя буде спати,

Котик – воркотати.

Ой на кота – воркота.

На дитину – дрімота.

Часто функцію колискових виконують інші пісні: ліричні, обрядові, баладні, жартівливі.

Колисала баба діда

Із вечора до обіда.

Ой спи, діду, колишу тя,

Як не заснеш, полишу тя.

Вважається, що "спів при колисці" не лише сприяє швидкому засинанню дитини, але й відіграє магічну роль, оберігаючи немовля від хвороб і нещасть.

Крім того, завдяки тихому лагідному жіночому співу формується психіка малюка, закладаються основи розуміння й поцінування прекрасного. Тож спільною рисою усіх колискових пісень є мірність ритміки, що відповідає фазам руху колиски при похитуванні, та спокійний мелодичний малюнок, адже колискова покликана заспокоювати маля, породжувати відчуття захищеності й любові, забезпечувати атмосферу затишку та загальної злагоди.

Наведемо ще кілька колискових.

***

A-а люлі-люлі

Налетіли гулі,

Сіли на воротях

У червоних чоботях.

Налетіли гулі,

А всім хлопцям дулі,

А дівчатам калачі,

Щоби спали вдень і вночі.

Ти, Петрику, не гуляй,

Іди гулі позганяй.

А щоб гулі не гули

І Катрусі спать дали.

***

A-а люлі-люлі,

Поженем телуню

На понові толоки,

Там травиця по боки.

***

Я маленький хлопчик,

Вилізу на стовпчик,

На дудочку граю,

Бога прославляю.

***

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота,

Питається сон дрімоти:

"Де ж ми будем ночувати?"

"Де хатонька теплесенька,

Де дитина малесенька,

Туди підем ночувати

І дитинку колихати.

Там ми будем спочивати

І дитинку присипляти.

Спати, спати, соколятко,

Спати, спати, голуб'ятко!"

***

Леле, леле, лелесенько,

Засни, моє сердесенько,

Будеш легко, сину, спати,

Будеш здорову ставати.

Леле, леле, лелесенько,

Засни, моє сердесенько.

Леле, леле, лелесенько,

Спи, моє солодесеньке.

Будеш легко, сину, спати,

Будеш здорову ставати.

Леле, леле, лелесенько,

Засни ж, засни, малесеньке.

Найкраща спілка – чоловік та жінка (весілля)

Побрання – найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало – весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода – княгиня, їхні друзі – бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо де ж ідуть князь і княгиня!

Хто з нас хоча раз у житті не побував на пишному бенкеті під назвою весілля, хто з дівчат із завмиранням серця не споглядав за красунею-нареченою у білому вбранні, з мимовільною посмішкою не проводжав поглядом яскраво вбраний весільний автокортеж, що гордовито мчить вулицями міста? А той, хто був на сільському весіллі, зможе годинами із захватом розповідати вам про численні веселі дійства й обряди, що їх мав змогу спостерігати.

Весілля для основної маси дівчат – центральна подія в їх житті, про нього нерідко замислюються ще зовсім юними дівчатками, очікують на нього з особливим хвилюванням. Тому, як правило, і своє життя жінка мимоволі поділяє на дві половини – до того, як вона бере шлюб (тобто життя з батьками), і після весілля – власне родинне життя.

Українці завжди вважали, що молоду призначає Бог, і своєї пари ніяк не оминеш. Існує, навіть старе повір'я, що на тому світі, на небі, сидить старий дід (чи може Бог) і в'яже до пари шматки кори – це шлюбні пари, і як він зв'яже, так і буде.

Утворенню сім'ї українці завжди надавали великого значення.

Відповідно до цього й формувалася весільна обрядовість, що являє собою справжню урочисту драму, яка супроводжується музикою, співами, танцями, іграми, жартами, набуваючи характеру народного свята. Це одне з тих явищ національної культури, що найбільшою мірою зберегло архаїчний колорит світоглядних уявлень, етичних норм, народної моралі та звичаєвого права, що формувалися протягом багатьох століть.

У цілому українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складається з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включає сватання, умовини, оглядини, заручини, бгання короваю та дівич-вечір.

Власне весілля складається із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви та рядження.

Післявесільний цикл присвячується вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин і гостин.

"Сценарій" цей, сценарій традиційного народного весілля, дещо трансформувався в умовах міста, а на селі в основних рисах зберігся й нині.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші