Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

Петрівчані пісні співаються впродовж Петрівки – посту перед святом верховних апостолів Петра і Павла, що триває залежно від дати Великодня від одного до п'яти тижнів.

Цими днями відбувається "поховання Ярила". В Україні Ярило уособлював родючу силу весняного сонця, він відповідав богові росту рослинності, сонячного тепла, молодечого кохання чи парування. Наші предки уявляли, що в цей час Ярило ходив ночами по полях в білому покривалі з вінком маків і хмелю на голові, а в руках носив серп та дозріле колосся жита й пшениці. Перед Петрівкою Ярило ніби помирає – плодюча енергія землі та сонця, досягши апогею, пішла на спад. Обряд поховання Ярила знаменує перехід від весни до літа. У перший понеділок Петрівки роблять солом'яне опудало, одягають його та оздоблюють зеленню. Хлопці й дівчата виносять його до лісу чи води, оплакуючи "добре божество" і примовляючи: "Помер Ярило, помер Ярило! Нема Ярила, нема Ярила!". Коли ж Ярила закопають чи потоплять, молодь веселиться, водить хороводи, співає веселих жартівливих пісень.

Існує також дійство "гонити шуліку". Беруть участь у ньому молоді жінки (але не удовиці та незаміжні) з малими дітками. Вони ідуть на вигін або до лісу з різними стравами, розстеляють на траві хустки-рушники з їжею та питвом, співають пісень:

***

Ой, Шуляку, чорна птахо, до нас не літай,

Ой, Шуліку-ШуЛячиську, людей наших не лякай,

Ой, Шуляку, чорна птахо, курей наших не хапай!

***

Дай, Боже, нам здоров'я,

Щоб нас "чорні птахи" не знали,

Щоб кури-гуси водились,

Курчата лупились,

А шуляки, "чорні птахи" –

Губились.

Під час Петрового посту молодечі ігри поєднуються зі співом так званих петрівчаних пісень, як-от:

Ой коли ми Петрівочки дожидали,

То ми її в русу косу заплітали.

Тепер же ми Петрівочку проведемо,

Ми ж її за русу косу розплетемо.

Уже тая Петрівочка минається,

Зозуля в капусту ховається.

Узагалі, основною темою петрівчаних пісень є закликання доброго врожаю, господарських успіхів, а також кохання, одруження, шлюбне життя. Мотиви праці тут часто побічні: дівчина сумує з приводу розлуки з милим, бідкається, що без його підтримки їй буде важко жити та працювати ("...як же теє відеречко донесу?".

***

До Петра зозулі да кувать, да кувать,

До осені дівці да гулять, да гулять.

До Петра зозуля накувалася,

До осені дівка нагулялася.

Да ніколи ж мені да погуляти.

Поведу свекорка да продавати.

Що за того свекра да сім кіп дають,

За рідного батька ціни не складуть.

Да ніколи ж мені да погуляти,

Поведу свекруху да продавати,

Що за ту свекруху да сім кіп дають,

За рідную матір ціни не складуть.

***

Ой Петрівочка минається,

Сива зозуля ховається,

Ой у садочок під листочок,

Під хрещатий барвіночок,

Під пахучий васильочок,

Під зелену діброву,

Де парубочки збираються –

Там їх скрипочки валяються;

Де дівочки збираються –

Там васильочки валяються.

Зозулька кує – копи рахує (жниварські й обжинкові пісні)

Жниварські чи обжинкові пісні є складовими обрядів, пов'язаних із хліборобськими жнивами. Вони фактично завершують календарний цикл. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують кінець хліборобського року.

Так, наприклад, співають величальних пісень першому снопу. У самі жнива співають, ідучи в поле та з поля. Серед мотивів цих пісень одним з провідних є й величання господаря та господині, піднесення їх кропіткої праці. Часто багатство художніх засобів, сама побудова пісні – все підпорядковано одній меті: передати втому женців, змушених працювати, не розгинаючи спини. Постійні повтори словесних конструкцій типу "не виженуть", "не зложить", "не злічити" підкреслюють величезний об'єм роботи, посилюють враження від зображеного в пісні, змушують наочно уявити піт, що ним просотана вся сорочка, напругу та біль у суглобах, відчути співчуття до трударів. Водночас висловлюється надія на швидкий відпочинок. Образи ж птахів і тварин, їх допомога людині під час виконання тих чи інших робіт демонструють тісний зв'язок життя українця з природою.

***

А в нашого господаря мальована призьба,

Сіло собі кругом столу женчиків із триста.

Женці гожі, женці гожі, жінки й молодиці,

А дівчата кучеряві, хлопці чорнобривці.

***

А вже сонце заходить,

А місяченько сходить.

Женці вже дожинають,

Стигле жито кінчають.

Жніте, женчики, жниво, –

Буде горілка й пиво.

***

Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

Приспів:

Гей, нуте, косарі,

Бо нерано почали;

Хоч нерано почали,

Так багато утялиі

До обіду покосили,

Гострі коси потупили.

Приспів.

По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали.

Приспів.

У вечері холодком

Йшли додому всі рядком.

Приспів.

А в стоги як пометаем,

То добряче погуляєм!

Приспів.

***

А у лісі ожинки, ожинки, ожинки, ожинки,

В нашім селі обжинки, обжинки, обжинки.

Дожали ми зарання, зарання,

Заріжте нам бараяня, барання.

Розказала нам дівка, нам дівка, нам дівка,

Де схована горівка, горівка, горівка, –

У коморі на полиці, на полиці

У новенькій бербениці[1], бербениці.

***

Вийди, Раздине, до Нас,

Відбери Вінок від Нас.

Не вийдеш викупити,

Підемо Го пропити.

Проп'ємо Вінок Кругленький

За Медок Солоденький,

І з Перцем Оковиту,

Слив'янку Соковиту.

А Наш Вінок Красний,

Як в Небі Місяць Ясний,

А стільки Колосочок,

Скільки в Небі Звіздочок.

Не Зірка Ясна зійшла,

Раздиня до Нас вийшла,

Вклонилася додолу.

Віночку Золотому.

***

Косить ранком на зорі.

Вийшли в поле косарі,

Ей нуте, косарі, що нерано почали;

Хоч нерано почали, та багато утяли!

До обіду покосили,

Гострі коси притупили.

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли!

По обіді оддихали,

Потім коси поклепали.

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли!

О полудні гребли сіно

І в валочки клали щільно.

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли!

А ввечері холодком

Клали в копички рядком.

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли!

Завтра рано треба встати,

У стіжечки щоб покласти.

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли.

Як стіжечки покінчаєм,

По-козацьки погуляєм!

Ей нуте, косарі, що нерано почали,

Хоч нерано почали, та багато утяли!

***

Котився віночок по полю

Да просився в женчиків додому:

"Ой додому, женчики, ходіте,

Да мене у стодолу візьміте.

Нехай же я в стодолі спочину,

А восени знову на поле вилину.

Бо вже я дрібного дощику напився,

Вже ж я буйних вітриків начувся,

Вже ж я од соненька напікся,

Од ясного місяця насвітився,

На яснії зіроньки надивився".

***

В моєї родини жито та пшениця,

В мене, нещасної, кукіль та метлиця.

В моєї родини копи та підкопи,

В мене, нещасної, лиш чотири снопи.

В моєї родини женці поле вкрили,

В мене, нещасної, журавлики збили.

***

Да вже сонце котиться,

Нам додому хочеться.

Ой час і пора нам до куреня;

Ой час і давно,

А ми не йдемо,

Приказу ждемо

Од пана свого.

***

Маяло житечко, маяло,

Як у полі стояло;

А тепер не буде маяти,

А буде в стодолі лежати.

До межі, женчики, до межі,

Бо мої пиріжки у дежі.

До краю, женчики, до краю,

То я вам пиріжечка покраю.

Котився віночок по полю,

Просився в женчиків додому:

"Возьміте мене, женчики, з собою

Та занесіть мене до господаря в стодолу,

Бо я вже в чистім полі набувся,

Буйного вітречку начувся,

Од ясного сонечка нагрівся,

А дрібного дощику напився;

Нехай же я у стодолі одпочину,

Поки вивезуть знову на ниву".

***

Ой наш господар-виноград

Посіяв житечко та й сам рад.

Ой він по полю гуляє,

Свої женчики скликає:

"Ідіте, женчики, додому,

Вже ж нагулялись по полю́.

Вже ж ви ходили-гуляли,

Густе житенько зжинали.

Густе житенько зжинали,

Часті копойки ставляли".

"Ой весело, господару, весело,

Що ми віночок несемо.

Ой а ще буде веселій,

Як положимо на столі".

Маяло житечко, маяло,

Поки на полі стояло.

Тепер не буде маяти,

Як буде на столі лежати.

  • [1] Бербениця – діжечка.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші