Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Природа в уявленнях Українця

Та вроди, Боже, троє зіллячок:

Перше зіллячкобарвіночок,

Друге зіллячколюбисточок.

Трете зіллячко васильочок.

Барвіночокдля дівочок,

Любисточокдля любощів,

Васильочокдля запаху.

Спостерігаючи за різними явищами впродовж століть, наш народ навчився читати цю велику й цікаву книгу за назвою "Природа". Недаремно, наприклад, виникло безліч ознак, простих і складних, що дають змогу вгадати погоду завтра: коли качки полощуться, або ворони сильно кричать, метушаться горобці, чи ластівки занадто розлітаються, коли трава сильно пахне, то буде дощ; коли півень заспіває невчасно – буде зміна погоди; червоне ясне небо на заході – на погоду або на вітер; коли свиня несе в зубах солому чи сіно, буде конче мороз, бо свиня барліг собі мостить; гуси перед морозом стоять на одній нозі; коли кіт миється або мнеться при чиїхось ногах – гості будуть; сорока прилітає у двір і стрекоче – на новини, а то й на недобре; коли миша мостить гніздо на вершечку копиці сіна, то зима буде холодною; особливо багато прикмет пов'язано із жабами: їхнє кумкання віщує наближення негоди; навесні жаби починають скрекотати, коли прогримить перший грім; якщо вони скрекочуть вночі, можна не чекати морозу; мак краще посіяти до того часу, коли почнеться кумкання жаб, а городню розсаду – після; жаби, як і миші, передбачають посуху та переселяються туди, де буде волога й можна чекати на добрий урожай.

Природа – чи не центральний образ українського фольклору. І це цілком зрозуміло: і трудова діяльність, і дозвілля наших прабатьків були тісно пов'язані зі світом флори та фауни. З реального життя рослини та тварини потрапляли до духовного світу українця – його уявлень, переконань і вірувань...

Де верба, там і вода (рослини)

Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов'язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів.

Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров'я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби.

Наділення часнику чудодійною силою зумовлене специфічним запахом і смаком цієї рослини, а також її цілющою силою. Свяченим часником змащують на Великдень над очима, щоб мати здореві очі. Він є оберегом від злих сил, тому в день весілля його вплітають у вінок молодої або зав'язують між її волоссям для охорони від усього злого. Напередодні Івана Купала часником натирають вим'я корови, щоб відьма не могла відібрати в неї молоко.

З осики не годиться споруджувати оселю, бо вона вважається нечистим деревом. Водночас, як не парадоксально, осику використовують як один із найбільш надійних оберегів від нечистої сили. З осиковою палицею можна вночі йти лісом, не побоюючись нечистої сили. Щоб уберегти молочну корову від зазіхань відьми, в огорожу довкола встромляють осикові кілки.

Папороть – рослина, що ніколи не цвіте, але, за народними уявленнями, в ніч на Івана Купала на коротку мить з'являється вогненна квітка папороті. Той, кому вдається зірвати її, отримує чарівну силу, що дає змогу розуміти мову звірів і птахів, зцілювати хворих, знаходити заховані скарби, дізнаватися про долю людей. Проте зробити це нелегко – сміливцю доведеться перемогти самого чорта. Чорт постійно перешкоджає людям зірвати квітку папороті – то страхом, то загрозами, то обманом.

До заздалегідь приміченого куща папороті сміливець вирушає ввечері перед Івана Купала. Він розстеляє біля рослини скатертину, окреслює ножем навколо себе і папороті, скроплює папороть освяченою водою. Після дев'ятої години вечора чорт випробовує різноманітні засоби, щоб настрахати сміливця: стріляє в нього, кидає каміння, дерева, наїжджає й т. ін. Сміливцеві радять не боятися загроз чорта й не озиратися, бо чорт має силу тільки до кола, окресленого ножем. Опівночі папороть начебто зацвітає – і квітка вмить злітає на розстелену скатертину, яку відразу ж треба згорнути і сховати за пазуху.

При зацвітанні папороті кущ осяюється якимось особливим світлом. Квітку папороті стараються зберігати під шкірою долоні.

Оскільки папороть вважається улюбленим зіллям чортів і відьом, то існує звичай бити папороть: аби вона не сіялася в полі й не шкодила травам, її б'ють палицею навхрест, потім це місце святять.

Криницю завжди намагаються копати біля верби•. "Де срібліє вербиця, там здорова водиця"; гілочки верби, посвячені в церкві Вербної неділі, приносять додому як оберег та вдаряють нею членів родини, найчастіше дітей, примовляючи: "Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!"; нею ж злегка вдаряють худобу, виганяючи вперше на літне пасовище.

"Сльози, як горох, котяться", – кажуть про горох. Тому його не домішують до інших зерен, коли посівають на Новий рік по хатах.

Калинові ягоди, кора, цвіт – це перевірені часом і дуже ефективні засоби народного лікування. Китицями калини прикрашають весільний коровай, калиновим цвітом чи ягодами оздоблюють гільце.

На селі чи не в кожній хаті ви знайдете мак або на підвіконні, або за іконою, адже він е одним з найпопулярніших оберегів від відьом, упирів та інших злих істот. Якщо таким маком обсипати обійстя, то жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не збере і не порахує всі зернята. Аби притінити засуху, треба вкинути у криницю трохи свяченого маку.

Щоб вберегти від відьми годівницю родини – дійну корову, ΰ слід обсипати освяченим маком, примовляючи: "Коли цей мак збереш, тоді від моєї корови молоко відбереш".

До речі, особливо ефективним засобом проти зла є польовий мак, зерна якого самі висипалися з голівок. Це й чудове снодійне.

Живучість, якась незламність і стійкість барвінку дозволили йому стати символом молодості, міцності родини та довголіття, тому вінком, сплетеним з барвінку, прикрашають голову молодої на весіллі.

Волошки кладуть за ікони, ними прикрашають хрести в церквах: застосовують як лікувальний засіб при високій температурі; з них роблять купель для дітей при багатьох хворобах; вінки з освячених волошок одягають на голову померлим дівчатам, кладуть їх у труну.

Полин в народних уявленнях часто виступає символом нещасливого подружнього життя. Це оберег від русалок, зустріч з якими вважається особливо небезпечною в русалчин Великдень. Існує яскравий обряд так званого грального дуба: у центрі села чи на околиці ставлять довгу жердину з прикріпленим зверху колесом, прикрашають її травами, квітами, стрічками, обкопують невеликим рівчаком. Довкола цього дуба відбуваються ігри, що супроводжуються спеціальними піснями. Цей обряд символізує розквіт природи, початок літа. Шкода, але цей дивовижний обряд можна спостерігати все рідше та рідше... Коли народжується син, за народним звичаєм, прийнято висаджували два жолуді, коли донька – висівати калинове зерня. У весільних приповідках і побажаннях дуб виступає символом подружнього життя ("Дарую два дубочки, щоб жили в парі, як голубочки"), здоров'я батьків і дітей ("Дарую дуби, що в діброві, будьте дужі та здорові").

Тополя є "учасницею" обряду водіння тополі, що виконується на Зелені свята. "Тополею" вибирають вродливу дівчину, вбрану в стрічки, зелень та квіти. Молодь водить її селом, співаючи відповідних пісень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші