Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов'язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі.

При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф садиби, розташування хати щодо сторін світу тощо. Здавалося б, це пережиток минулого – можливо, закинуть нам сучасні прагматики, але ж кожен, мабуть, на власному досвіді переконався, що в одному будинку почувається спокійно й урівноважено, в іншому відчуваєш якусь незрозумілу тривогу, на одному місці спиться солодко, в іншому можуть наснитися страхіття. Саме тому ми зазвичай так серйозно й довго зважуємось на остаточний вибір.

Українець для нового житла намагається знайти таке місце, духовно чисте, що має задовольняти цілому ряду вимог, зокрема: щоб город за хатою та господарськими спорудами виходив до річки, ставка, на долину; щоб це місце було по можливості на цілині, де земля "спокійна"; на горбку, де немає вологи; там, де ранком не буває роси; де не ростуть дерева; де колись була в сім'ї злагода та не вмирали діти; де можна вдало розмістити господарські споруди; де є зручний під'їзд; вхід до хати повинен бути з південного боку або зі сходу. Щасливим місцем'вважається те, на яке із задоволенням лягає відпочивати худоба.

Отже, що при виборі місця для майбутньої хати існує чимало заборон. Так, не можна будувати нову хату: за розмірами меншу від старої (щоб не зменшилася сім'я); на місці старої; на садибі родини, де були п'яниці, злодії тощо; там, де люди вимерли від пошесті; де часто хворіли; де були сварки та розлучення; де були поховання (цвинтар), особливо самогубців; де раніше була церква чи якесь інше святе місце; де колись молотили (бо будуть чорти молотити); на пустирях, вигонах, мочарах, на роздоріжжі, перехресті доріг та на межі; там, де хата розділяла ділянку землі рівно навпіл; на стежках, дорогах та корчах; на камінні та болотах; там, де росло дерево, а особливо бузина, терен, груша та калина; де був льох чи якісь ями; де був хлів чи стайня; де був смітник, гноярка, місце, куди виливали помиї; де скупчувалась дощова вода; де була хата, що згоріла від удару блискавки, поруч із місцем, де проживали недобрі сусіди (українці при забудові завжди віддавали перевагу гарним сусідам, спілкування з якими вважається не менш важливим, аніж із близькими родичами). Не слід будувати хати на ділянці землі, на яку претендують кілька родин, навіть якщо в остаточному підсумку перемога за вами: життя в такій оселі супроводжуватиметься постійними сварками.

Отже, народний принцип забудови такий: хата ставиться на "чистоту" та для "чистого".

Наголосимо на тому, що особливо важливим є те, аби не будувати хати на місці, де жила родина, в якій сталося нещастя. Таке місце вважається нещасливим і не обіцяє спокійного життя майбутнім господарям оселі. Якщо з якоїсь причини тут загинула ціла родина, то таке місце взагалі обходять стороною, адже на ньому тривалий час лежатиме відбиток смерті.

Застерігайтеся будувати житло й на тому місці, де колись було скоєно жахливий злочин, тобто це місце осквернили: прокляття переслідуватиме вас і вашу родину. До цього можна ставитися по-різному – глузувати з цих народних забобонів або ж відверто вірити в них, але народ зайве й недоречне не скаже...

Раніше (а подекуди й зараз), щоб визначити місце для нового будинку, ходили до ворожок. У деяких випадках на цьому місці сіяли жито: якщо воно росло гарно, то вважалося, що й місце гарне.

Перевірка правильності обраного місця полягає в подальшому уточненні розміщення хати на одній із найбільш придатних ділянок. Для цього здійснюється такий обряд: під кожним рогом майбутнього житла забивають дерев'яні кілки або ж кладуть камінці, біля яких після заходу сонця таємно від чужих очей насипають певну кількість зерен жита або пшениці: 27, 30, 33, 36, 39 тощо. Водночас посередині майбутнього житла на столику або стільці, застеленому вишиваним рушником, кладуть хрест (що його потім, при зведенні хати, переносять на покутній стовп), хліб, сіль і залишають яку- небудь посудину з водою.

Подекуди для більшої вірогідності воду ставлять біля кожного кілка чи камінця. Наступного ранку до сходу сонця перевіряють, у якому стані перебувають хліб, зерна, сіль і вода. Якщо все лишається незачепленим, а кількість води навіть збільшиться, то це добра ознака. Такий обряд інколи повторюють дві-три ночі поспіль.

Побутує також обряд із використанням металевого або глиняного посуду (сковорода, горщик тощо). Під такий посуд увечері кладуть жмут вовни, а вранці перевіряють, чи не зволожилась вона. Якщо так, то й житло буде вологим і будувати його в цьому місці небажано.

Вважається, що всі зазначені магічні обряди мусять виконувати тільки чоловіки, хоча цієї традиції мало хто дотримується.

Незважаючи на всі ті ознаки, за якими не бажано обирати місце для хати, традиційна культура українців містить ритуали, котрі спрямовані на забезпечення очищення як "нечистого" місця, так і вже збудованої хати. Вдавалися до магічних дій, уявляючи землю живою істотою, та відповідно до цього робили все, аби вона "заспокоїлася": на ній нічого не можна сіяти, будувати й навіть ходити. На якомусь етапі, продовжуючи використовувати всі ці магічні дії, місце під забудову почали освячувати, запрошуючи для цього священнослужителів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші