Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

Він знаменує собою завершення будівництва. Центральним атрибутом є так звана "квітка" – хрест, прикрашений рушником, житніми колосками й квітами та прикріплений на гребені даху. Вона слугує не лише за знак закінчення робіт, але й є символом духовного очищення оселі.

Наприкінці будівництва слід обов'язково лишити отвір у даху вад сіньми та вичекати, доки все зло вилетить. За кілька днів отвір закривають. Крім того, після спорудження хати протягом року не можна білити всю будівлю, а залишити хоча б невеликий клаптик, прихований від очей чужих людей, які можуть накликати лихо.

Обряди на закінчення будівництва вважаються дуже важливими, оскільки остаточно закріплюють атмосферу, що пануватиме в оселі й безпосередньо визначатиме самопочуття мешканців, впливаючи на здоров'я, стосунки в родині, життя в цілому. Сьогодні лише на селі дотримуються цього звичаю, і то не всюди. Може, саме тому сучасна людина часто відчуває дискомфорт, самотність? Може, саме цьому стали модними слова "депресія" та "мігрень"? Адже в побудованому поспіхом будинку людина не відпочиває душевно, не відновлює витрачені за день сили й енергію...

Добре тому, хто вже у своєму дому (входини, новосілля)

Спочатку до двору запускають півня: де півень, там інша живність водитиметься, корови будуть добре доїтися.

До хати першою пускають кішку (іноді чорного кота), оскільки вона першою зустрічає господаря на тому світі, а також тому, що той, хто першим увійде до нового будинку, помре протягом року. Господар уночі в старому будинку вклоняється на всі чотири боки та просить домовика піти до нової оселі. А в новому домі на горищі вже мусить бути приготоване пригощання – краюха хліба із сіллю та кружка горілки. Іноді домовика символічно переносять у лапті, поклавши туди шило та жаринку. Або ж його закликають в мішок або горщик із кашею та переносять до нового житла.

Час переходу різний в різних місцевостях: це й "рівно опівдні", і "якомога раніше перед сходом сонця", причому в жодному разі не в понеділок чи суботу та не в період Посту. Переїжджають і темної ночі, аби "господаря не помітила нечиста сила".

Господар вносить до хати ікону, а господиня – рогач і кочергу, ними хрестять всі кути, аби комахи не водилися. Далі слід прочитати "Отче наш" та поставити ікону до святого кута. Далі вносять хліб на вишитому рушнику та сіль, миску з житом, пшеницею, дрібними грішми та пляшку горілки, і господар просить достатку в новій оселі.

До хати входять за старшинством: хто раніше увійде, той раніше й помре, і це повинно бути природньо.

Особливого значення надають першому запалюванню печі. Якщо вогонь горить ясно, то в новому домі буде весело, якщо дим пішов у дім, то не уникнути суперечок.

Далі час для першого в новій оселі обіду. Цей акт символізує відновлення того ладу, що панував у старій хаті.

Якщо до хати переселяються молоді, які щойно побралися, то, вийшовши на вулицю з хлібом і сіллю на вишитому рушнику, старший в родині (голова) благословляє дітей на щасливе життя в новій хаті. Молоді господарі беруться за кінці рушника, і він заводить їх до нового житла. За ними заходять родичі та сусіди; літня жінка посипає всіх зерном і дрібними грішми, бажаючи щастя в новому домі.

Після цього всі дарують подарунки та сідають за столи, а молоді господарі частують гостей. Новосілля закінчується співами й танцями (прийнято спочатку співати обрядових пісень і тільки потім звичайних).

Сьогодні часто запрошують священика святити оселю. Доброю прикметою є, якщо він щось забуде в хаті й повернеться по це.

Гості, до речі, за народним звичаєм, повинні чітко знати, хто що дарує. Так, батьки новоселів несуть подушки, родичі та сусіди – клуночки з житом, хліб, сіль, посуд, ножі, ложки (старий посуд у новій хаті категорично забороняється). На новосілля господар обов'язково ріже барана або свиню, якщо тримає господарство. У далекому минулому першим у хату навіть вводили коня, мабуть, для того, щоб засвідчити, що хата добротна, міцна та велика за розмірами.

Входини – це центральна подія. Але, на жаль, сьогодні від цього яскравого колись обряду залишається все менше, зазвичай окремі деталі, що не потребують якихось зусиль. Побутують цікаві звичаї, пов'язані з житлом не на всій території нашої країни – в основному серед сільського населення. Але в того, хто хоч раз візьме участь у такому дійстві, обов'язково залишаться яскраві й незабутні враження.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші