Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

Три традиційні прийоми їжі мають такі назви: сніданок, обід і вечеря або обід, полудень (полуденок) і вечеря. Бажано дотримуватися цього, якщо, звичайно, лікарем не передписане інше. Крім того, важливим є й дотримання певного часу, на який припадає кожен прийом їжі. Це впливає на правильність травлення, а отже – на здоров'я. Не годиться їсти занадто пізно, особливо вночі. Зазвичай на обід припадає найбільша кількість споживаної протягом доби їжі, а вечеря мусить бути легкою. Усі скарги на погане самопочуття та неідеальну фігуру безпосереднім чином пов'язані саме з цими порушеннями.

Є страви повсякденні – на сніданок, обід та вечерю, є ті, що їх готують з нагоди, а є ті, котрі чудово сполучають у собі цю функціональність. Але на меню впливають і пори року. Хоча в місті сьогодні можна дістати майже будь-який продукт, але все одно є певні закономірності. Так навесні та влітку готують щавлеві борщі, холодник; узимку – буряковий борщ. Весною споживають свіжу зелень, улітку – свіжу городину, восени та взимку – квашені овочі й сушені фрукти, фруктові. Взимку, особливо на зимові святки, споживають чи не найбільшу кількість м'ясних страв, віддаючи перевагу свинині. На літо – час косовиці та жнив – зберігають енергетичний продукт сало й іноді м'ясо-солонину, прагнучи у ці гарячі дні повноцінно харчуватися.

Що ж до великих свят та маленьких родинних урочистостей, то тут зрідка діють якісь обмеження. Справа в тому, що наші батьки поважали гостей, які любили та вміли добре поїсти, щоб було приємно подивитись, і зневажали тих. котрі їли мало й погано: "Як хто їсть, так той і робить". Тож кожна господиня вважає справою честі нагодувати й напоїти гостей так, щоб вони лишилися задоволеними. При цьому годиться припрошувати до кожної страви: "прошу покірно; чим багаті, тим і раді, звиняйте!" За гостиною завжди спілкуються, а у свята співають застільних пісень.

Гостинність українців відбилася у численних приказках: "Пошли, Боже, гостя, та й хазяїну добре", "Гість – на щастя", " Не бережи від гостя їжу – бережися від сорому" тощо. Вважається, що гість приносить в оселю добробут і щастя. Якщо гість нагодився під час обіду, його обов'язково слід посадити за спільну трапезу. Етичною нормою для гостя є скуштувати кожної страви, а на закінчення подякувати за хліб-сіль, похваливши господиню. Якщо ж гість з'являється в інший час, його частують найкращим, що є в домівці.

Почекайте, вареники, прийде й на вас масниця (пости)

Протягом року церква передписує поститися (тобто не споживати їжу тваринного походження); перед Пасхою сім тижнів, від трьох до шести тижнів продовжується Петрівський, два тижні – Спасівський, шість тижнів – Пилипівський пости. Крім того, у м'ясоїд слід пеститися у середу та п'ятницю. Отже, на піст припадає десь 27-28 тижнів, що складає близько половини календарного року. Певною мірою, у цьому є раціональний сенс: пости виконували у харчуванні розвантажувальну функцію, організм очищується та відновлює свої функції. Однак надто велика кількість пісних днів нерідко призводить до білково-вітамінного голодування.

Від посту звільняються (на користь молочних страв) лише малі діти, вагітні жінки та тяжко хворі люди. Крім строгих постів, є час, коли мають місце певні обмеження. Так, у дні Сиропусного тижня (Масляна, Масниця, Масляниця), що припадає напередодні Великого посту, має місце харчове обмеження на скоромну їжу: м'ясні страви неприпустимі, а молочні та яйця дозволяються. Таким чином, Масляна стає справжнім святом молочних страв. Готують велику кількість млинців, налисників, оладок і вареників із сиром, щедро засмачуючи їх сметаною та маслом. Варять молочні галушки, локшину, киселі. Це тиждень відвикання від досить щедрих зимових святок, коли на столах панує достаток.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші