Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стріча (доля)

Богиня доброї долі – одне із втілень Рожаниці, вона має інформацію про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ). Долі-Стрічі присвячений день Стрітення (1-2 лютого за відновленим язичницьким календарем). Цього дня, за народною вірою, богиня зима зустрічається з богинею весною. Весну уявляють у вигляді молодої дівчини, прикрашеної квітами, зелами, радісної й сонячної красуні, а зиму – в образі злої старої жінки у снігових хутрах, від якої віє холодом, морозом.

Дві суперниці змагаються, хто кого переможе. За тим, як міняється погода цього дня, визначають, яким буде літо, врожай цього року. Як правило, це перший зимовий день, у який сонце світить надзвичайно яскраво. Отже, астрономічно свято Стрітення настає значно раніше, ніж це відзначає православна церква. У наших сусідів, західних слов'ян, збереглися звичаї цього дня закликати Богиню Стрічу в гостину, пригощати її доброю стравою. Тоді вона розщедриться й подарує господарям щастя. Суперниця Стрічі – Нестріча, тобто зла доля (Недоля). Існує повір'я, що Нестрічу треба відганяти й посилати її ворогам.

Колодій

Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев'яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами.

Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки.

У цей тиждень старші жінки жартома "карають" тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари та не одружилися. Таким був звичай наших предків – усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.

Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, що її виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками.

Цю відзнаку парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть відкупного, тобто не пригостить жінок за таку честь, яку вони влаштували для нього. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Колодій святкується в останній тиждень лютого. Колись давно кожен день цього тижня мав свою обрядодію, про що співається в давніх колодійних піснях. Цього часу здійснюють також обряди завершення зимового періоду, зустрічі весни, і свята ці відомі під назвою Масляна.

Лада

Богиня материнства, стіарша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності).

За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями, її одяг був гаптований золотими нитками. На голові Лади був завжди свіжий трояндовий вінок, вона тримала за руку божественне дитя – свого крилатого сина Полеля. Його крилатість – символ невловимої любові, а з його долонь сиплються іскорки – символ пристрасного вогню.

Грецька богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопонес ця богиня прийшла з Подніпров'я та має ще пелазгійські корені. Її храми існували в багатьох країнах Європи, а її статуї досі прикрашають музеї Італії та Греції.

Лада (Лето) в обох руках тримає своїх малих дітей, Лелю (Артеміду) і Полеля (Аполона).

Її дочка Леля – богиня дівочої любові, молодша Рожаниця; таке ім'я надавалося дівчаткам, які народилися навесні (22 квітня на свято Лелі дівчата здійснюють обряд "Лельник" – водять хороводи, заквітчуються вінками, співають веснянки, гаївки тощо).

Чоловіча пара Лади – Ладо (Дід Ладо) згадується у Велесовій книзі як Бог, який через мужнього мужа Квасура відкрив людям секрет приготування священного напою меду-сури, що його русичі п'ють на славу Божу. Він має ще ім'я Ладо- бог – Бог порядку, спокою, миру згадується у Велесовій книзі, де розповідається, яким Богам треба співати Славу: "і тому Ладобогу, який править лади родинні та благості всякі".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші