Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Права, Ява, Нава

"Права бо є невідомо уложена Дажбом,

а по ній, як пряжа, тече Ява,

і та соутворює життя наше.

І та, коли одійде, Смерть є.

Ява текуща, а творена в Праві.

Нава бо є по тій: до тої є Нава,

і по тій є Нава, а в Праві ж є Ява"

Велесова книга. Дошка 1.

Права – Божественний Закон, який править Всесвітом; Ява – проявлене життя людей і всіх земних істот; Нава – духовний світ померлих пращурів. Коли людина закінчить свій земний (явний) шлях, її тіло вмирає та переходить до Нави, а її душа піднімається до божественного світу Прави на Луки Сварожі (в Рай), і там, з волі Сварога, отримує нове тіло, щоб знову повернутися до життя (в Яву). Таким чином відбувається кругообіг душ через три світи: Прави, Яви й Нави.

Ява текуща означає "рухома", "скороминуща", "тимчасова"; Права і Нава – "вічність".

Вогмебог-Сварожич

Син Сварога, Бог вогняних жертвоприношень. Вірогідно, колись у пам'яті народів зберігалися всі дванадцять (або й тринадцять) імен Сварожичів, які були покровителями місяців (згадаємо казку про дванадцять місяців).

Найвідомішим в Україні Сварожичем вважається Симаргл – Вогнебог, Сварожич; посередник між світом Яви та Правя (людей і Богів), який несе молитви жертводавця до Сварги. Зображався він у вигляді крилатого собаки (починаючи з Трипільської доби), пізніше – у вигляді вогняного сокола Рарога. Його стихія – повітря, через яке він несе від Землі до Неба молитви, що їх посилає Богам людина, складаючи пожертву священному вогню.

За кольором і напрямком жертовного вогню передбачали наслідки молінь: чи почули Боги молитву, чи не хочуть брати її.

Дажбог

Слов'янський бог літнього сонця, син Сварога, прабатько русичів-українців: "Дажбожі внуки ми – улюбленці Богів, і Боги свої десниці тримають на ралах наших", бо ми "славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла (кровний) заступник від Коляди до Коляди" (Велесова книга). Це животворче горіння в душі нації, він – Батько людського щастя, добра, блага, любові, "добростану" й саме в цьому розумінні – багатства.

Дажбог також творець земного буття: "Се бо Дажбог створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє, і в тій безодні повісив Дажбог Землю нашу, аби тая удержана була. Так се Душі Пращурів суть, і ті світять нам зорями од Іру" (Велесова книга). Про Сотворения Світу з яйця – універсального зародка всього сущого й символу родючості та періодичного оновлення (воскресіння) природи наші пращури знали з давніх-давен, як і про те, що земля кругла, знали задовго до Коперніка. Дажбог вважається одним з божественних батьків русичів-українців. Він, як і Сварог, є також розпорядником

Прави: "Права бо є невідомо уложена Дажбом, а по ній, як пряжа тече Ява, і та соутворює життя наше".

Ярило

Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр- означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем.

У Велесовій книзі Ярило, названий Ярбогом (Яробогом), згадується як Бог, який "править весняним цвітінням і русаліями, і водяниками, і лісовиками, і домовиками". Обряд водіння Ярила зберігся до нашого часу: дівчата обирають найкращого парубка, вдягають його у вінок з перших весняних квітів і трав та й водять його вулицями від хати до хати, де є дівки. На вигоні або коло річки водять навколо Ярила хоровод, співають веснянки, гаївки.

Наш народ дуже шанував Ярила, а тим, хто народився під час його свят, надавали імена: Яр, Ярець, Яробор, Ярогнів, Яролик, Яромил, Яромир, Ярополк, Яросвіт, Ярослав та ін.

Русалії

Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В русалках наші пращури вбачали посередників між світом Яви й Нави. Русалки приходять на землю, щоб допомогти рослинам проростити їхні зелені паростки, наситити їх вологою, сприяти багатому врожаю. Тому в часи Київської Русі свято Русалій відбувалося на початку травня, коли з'являлася молода зелень, але з прийняттям християнства це свято поєднали зі святом Трійці та перенесли на місяць пізніше, коли вже рослини повністю розвинулись. Русалок є "тридев'ять сестріниць", тобто 27 сестер. Вони мають свої імена. Так, е русалки водяні, гірські, лісові, польові й ін. З квітами та травами заносять в хату добрих духів родини. На Поліссі вважають, що русалками стають жінки, народжені або померлі на Русальному тижні. Русалкам жертвують стрічки, полотно, сорочки, що їх розвішують на деревах, бо русалка – дух, який потребує тілесної сорочки, щоб отримати нове життя. Русалії тривають тиждень, після чого з русалками прощаються й урочисто з піснями проводять їх за село.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші