Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мокоша

Богиня-покровителька родини, материнства, здоров'я дітей, цілителька, берегиня домашнього вогнища, яка є матір'ю живучої сили природи. З давніх часів вона зображалася у вінку з колосся та пишних квітів з піднятими до сонця руками, в оточенні двох вершників на конях, іноді з півнем у руках чи над головою, а поруч неї – знаки Сварги (образ на рушниках); є її зображення з рогом достатку в руках (образ у камені, на статуї Світовида). Інша форма її імені Макоша, як вважають, походить від назви рослини мак, який в українців завжди був символом родючості, достатку, а також розуму. Тому мак широко використовують для приготування обрядових страв, печива, пирогів, куті та ін. Мокоші приносять у жертву прядиво (вовну, нитки), бо вона, як і Доля, – Богиня-пряля. Подекуди її також вважають покровителькою вівчарства: "Мокуша стриже овець".

Мокошами ще в XVI ст. називали знахарок, чаклунок; загалом Мокоша позначає водну, жіночу природу Землі. В Україні й досі існує назва квітів водяних рослин мокоша (водяна лілія, лотос, латаття біле).

Мокошин день – п'ятниця. У цей день жінки не шиють, не прядуть, не перуть білизни, щоб не розгнівити свою покровительку. Найбільшими Мокошиними святами є п'ятниця на Русальному тижні та остання п'ятниця жовтня (так звані "Бабські Святки"). У Колі Сварожому Мокоші також відповідає сузір'я Водолія.

Коляда

Бог зимового сонця, який повертає Коло Свароже до весни. Густинський літопис – єдине, мабуть, писемне джерело, що вказує на Коляду як на бога. Слово "коляда" багатозначне: Святий вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов'язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae (календар, різдвяні канікули) тощо. Але в народному уявленні існує також богиня Коляда не тільки як уособлення свята, але як богиня-мати, що народжує сина божича-КоляДу.

Імена, пов'язані з періодом Коляди та значенням Кола: Кола, Коло – можливо, від коло – сонце, а також небо (подібне до грецького polos – вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов'янське Сварга – небесний коловорот).

У давні часи людям, народженим на свято Коляди (21, 22 грудня) надавалися відповідні імена. Нині існує прізвище Коляда, а також відомі імена давніх русичів і міфологічних істот, пов'язаних з поняттям кола: Колобуд – пробуджуючий сонце; Коловрат – коловорот (знак Сварги, Сварога); документальне ім'я хороброго русича, що відзначився в битвах з полками Батия.

Род

Прабог, творець Всесвіту й людського роду. Род згадується у Велесовій Книзі: "І тут у Сварги перші Пращури молили: в Роду і Рожаниць – джерело (криницю) випросили, а у Дуба – частку хліба нашого".

Род – духовна енергія пращурів, що перебуває в Сварзі, дарує життя людям, звірам, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині долю. Род єднає всі покоління: померлих пращурів, їхніх живих нащадків і майбутні ще ненароджені гілки родів, тобто він є зміцнювальним ядром народу (нації) – зв'язком минулого, теперішнього та майбутнього, виразником історії свого етносу, який формує і його майбутнє.

Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння; здійснюють "рождественноє волшеніє", що означає віщувати за зірками майбутнє родів ("родословіє").

У давні часи наші пращури цього дня читали "Рожденник – книгу, в которій указані добриє і злиє дні і часи і вліяніє їх на судьбу нарождающихся младенців", тобто за давніми "чарівниками" книгами намагалися віщувати дитині долю. Цього дня також поминають померлих і вшановують старших родичів та батьків (батька і матір, тобто тих, хто народив).

Колись побутувало багато імен, похідних від Рода: Родак, Родан, Родик, Родко, Родько – родич; так називали дітей, які народились на Свято Роду. Родимир – родючий; той, хто народжує людей (мир); мирний рід. Родислав – народжений для богині слави; людина славного роду. Родобог – народжений Богом; жрець святині Роду, за аналогією до Миробог, Дажбог.

Род тотожний з Богом Отцем – Сварогом, який оберігає наш український народ.

Додаток

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші