Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Реквізити реестру

При поданні виписаного для оплати чека банкові одержувача він має бути засвідчений підписом посадових осіб чекодавця та його печаткою, що підтверджує факт одержання товару або надання послуг.

Таблиця 2.3

По закінченні терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається на рахунок в банку власника книжки. За його дорученням ліміт витрат по книжці може бути доповнений. На підприємствах чекові книжки мають зберігатися як бланки суворої звітності. Для обліку розрахунків чеками використовується субрахунок №313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

Розрахункові та грошові чекові книжки

Чекові книжки поділяються на розрахункові та грошові. Розрахункові використовуються суб'єктами підприємницької діяльності у розрахунках з контрагентами при здійсненні господарських операцій, тобто обслуговують безготівковий обіг. За допомогою грошових чеків одержують готівкові кошти для своїх потреб, тобто ці документи використовуються у готівковому обігу.

Акредитована форма розрахунків

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитивна. Акредитив являє собою грошове зобов'язання банкові, що видається за дорученням клієнта на користь контрагента останнього, відповідно до якого банк-емітент (той, що відкрив акредитив) може здійснювати платіж постачальникові або надавати ці повноваження іншому банкові. Акредитив відкривається або за рахунок власних грошових коштів, або за рахунок кредиту банку й супроводжується депонуванням коштів.

Акредитиви бувають покриті (депоновані в банку постачальника) і непокриті (гарантовані). Покритим є акредитив для здійснення платежів, з якого завчасно відволікаються грошові кошти в повній сумі на окремому рахунку. Такі акредитиви мобілізують оборотні кошти платника, але вигідні тому банкові, у якому відкрито акредитив, і контрагентові платника. Оплата ж за непокритим (гарантованим) акредитивом забезпечується банком за рахунок наданого кредиту без попереднього бронювання грошових коштів платника.

Відзивні та безвідзивні акредетиви

Акредитиви поділяють також на відзивні та безвідзивні.

Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком платника за його дорученням без погодження з постачальником, безвідзивний – тільки за згодою постачальника, на користь якого його відкрито. Постачальник же може відмовитися від використання акредитива, якщо така можливість обумовлена при його оформленні. Відзивний акредитив невигідний постачальникам і на практиці використовується рідко.

Розрізняють акредитиви з оплатою документів за акцептом представника платника і без акцепту. Використання перших передбачає перевірку представником платника відвантаження товарів для оплати останнім розрахункових документів, тобто забезпечує необхідний контроль за діями постачальника. Недоліком є необхідність додаткових витрат з боку постачальника на здійснення розрахунків. Використання акредитивів без акцепту дає змогу уникнути цього недоліку, але не забезпечує платникові можливість контролювати дії постачальника.

В умовах низької договірної та платіжної дисципліни суб'єктів господарювання найбільш надійними є покриті безвідзивні акредитиви з акцептом документів представником платника.

Безвідзивний акредитив – це такий, що змінюється або анулюється лише за погодженням постачальника.

Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупцем. Термін дії та порядок розрахунків акредитивами визначається договором між платником і постачальником.

Заявка для відкриття акредитива

Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заявку, в якій зазначає:

  • – номер договору, за яким відкривається акредитив; найменування постачальника і найменування банку, що виконує акредитив;
  • – вид акредитива, тобто загальну назву товарів або послуг, що оплачуються за рахунок акредитива;
  • – умови реалізації акредитива (документи, види товарів тощо);
  • – суму акредитива.

Для одержання грошових коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхідні документи, зумовлені акредитивом, обслуговуючому банку до закінчення терміну дії акредитива. Не приймаються до оплати з акредитива документи без дат відвантаження, номерів і дат приймально-здавальних документів, номерів квитанцій.

Закриття акредетивів

Акредитиви в банку постачальника закриваються у таких випадках:

  • – по закінченні обумовленого терміну акредитива;
  • – за заявою постачальника про припинення дії відзивного акредитива до закінчення його терміну. Недовикористана сума перераховується банкові платника на рахунок, з якого депонувалися кошти;
  • – за заявою одержувача за відзивним акредитивом про відмову від акредитива повністю або частково. Акредитив закривається або зменшується в день одержання повідомлення від банку покупця.

Акредитиви можуть використовуватися для оплати векселів у тих випадках, коли місце їх оплати визначене за місцем знаходження векселедавця.

Документарний акредетив

Відповідно до Указу Президента України “Про заходи з упорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності” №566 від 4 жовтня 1994 р., Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних пересторог до зовнішньо-економічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” №444 від 21 червня 1995 р. вітчизняним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності пропонується здійснювати розрахунки з іноземними контрагентами тільки з використанням документарних акредитивів або інкасо. Термін “документарний акредитив” означає, що банк здійснює платіж тільки проти відповідних документів (транспортних, копій рахунків-фактур, у разі необхідності – сертифіката про страхування або страхового поліса). Інкасо означає розпорядження банком (відповідно до одержа них від клієнта інструкцій) документами (фінансовими – векселями, чеками, платіжними розписками тощо, комерційними – рахунками-фактурами, транспортними тощо) з метою одержання акцепту і (або, якщо це передбачено) платежу; надання комерційних документів відповідно до інших умов.

Умови ведення розрахунків у формі акредитивів у практиці міжнародних економічних відносин регламентуються Уніфікованими правилами для документарних акредитивів (за редакцією 1983 р.), а у формі інкасо – Універсальними правилами по інкасо, які набули чинності з січня 1979 р. Ці документи, що визначають стандартні міжнародні правила стосовно ролі й обов'язків банків при проведенні відповідних платежів, розроблені Міжнародною торговою палатою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші